Розділ 2
АНАЛІЗ І ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ
ФОНДУ ГАРАНТУВАННЯ ВКЛАДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ (ФГВФО)
2.1. Мета, завдання і методика аналізу ефективності функціонування ФГВФО
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), створений як державна неприбуткова установа на підставі Указу Президента України від 10.09.1998 р. "Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб - вкладників комерційних банків України", Положення Кабінету Міністрів України та Національного банку України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (1999 р.). На теперішній час діяльність ФГВФО регламентується Законом України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб", який набув чинності з жовтня 2001 року.
Основні функції ФГВФО полягають у тому, щоби захистити інтереси і права вкладників - фізичних осіб комерційних банків при настанні загрозливих для них ситуацій.
Для умов України створення такої установи є новою формою управління фінансовими потоками. По суті, то є перша спроба з боку держави забезпечити захист власності вкладників комерційних банків.
Вивчення цього досвіду може сформувати цінну інформацію стосовно перспектив розвитку захисних функцій держави у збереженні власності громадян. У даному разі йтиметься про захист власності вкладників комерційних банків, які довірили їм зберігання власних капіталів, дозволили їм тимчасово розпоряджатися ними. При цьому вкладники, вкладаючи свої заощадження в банківські установи, отримують певний дохід на вкладений капітал. Відносини фізичних осіб і комерційних банків формуються на добровільних засадах, основні вимоги до обох учасників визначаються документально в депозитних договорах.
Зокрема, встановлюються строковість вкладів, процентні нарахування на вкладений капітал, які має отримати його власник від банківської установи, форми отримання вкладних відсотків тощо.
Втручання держави у фінансові відносини "клієнт - банк" стосовно фізичних осіб має на меті забезпечення гарантованості клієнтам у поверненні їхніх вкладів комерційними банками. У даному разі держава виступає гарантом і посередником у відносинах вкладників і банків. Це свідчить про посилення соціальних функцій держави, підвищення її ролі в захисті інтересів населення.
Однак при цьому виникає питання: наскільки вдається забезпечити інтереси вкладників - фізичних осіб вітчизняними банками? В який спосіб реалізуються функції держави як гаранта і захисника приватної власності фізичних осіб? Наскільки новостворена в Україні структура ФГВФО відповідає інтересам держави і вкладникам комерційних банків - фізичним особам? Як спрацьовують механізми захисту інтересів фізичних осіб у різних економічних і політичних ситуація, що сформувалися в державі за період функціонування ФГВФО.
Відповіді на поставлені питання потребують проведення певних обстежень діяльності ФГВФО, оцінки ефективності цієї діяльності з позицій задоволення інтересів вкладників фінансових ресурсів у комерційні банки та інтересів держави як гаранта у збереженні приватної власності і капіталів фізичних осіб, довірених ними комерційним банківським установам.
З цих позицій пропонуються такі методичні підходи до аналізу й оцінки ефективності функціонування ФГВФО. Основними завданнями аналізу є такі:
1. Визначити мету, завдання і місію ФГВФО.
2. Охарактеризувати принципи діяльності ФГВФО відповідно до поставлених цілей даної установи.
3. Визначити основних учасників ФГВФО, їх функції і роль у забезпеченні цільових установок організації.
4. Визначити фінансові джерела функціонування ФГВФО, міру його фінансової відповідальності перед державою, комерційними банками та фізичними особами - вкладниками комерційних банків.
5. Проаналізувати динамічні зміни в діяльності ФГВФО за період його функціонування, визначити основні тенденції в роботі Фонду та оцінити відповідність реальних результатів поставленим меті, місії та задекларованим цілям.
6. Виявити слабкі місця в діяльності ФГВФО та обґрунтувати напрями їх уникнення в перспективі.
Результати аналізу доцільно використати при розробленні стратегії розвитку Фонду.
Ключовим питанням, яке власне визначає місію ФГВФО, є забезпечення державних гарантій у збереженні і вчасному поверненні фізичним особам грошових ресурсів, які вони вкладають у комерційні банки на визначених умовах.
Комерційні банки є недержавними суб'єктами господарювання. Але держава в особі Національного банку України має забезпечувати стабільну ситуацію в країні, сприяти розширенню фінансово-кредитній мережі, розвиткові фінансової інфраструктури та підвищенню ефективності її функціонування.
Фізичні особи як реальні і потенціальні учасники фінансових відносин з комерційними банками зацікавлені в тому, щоби їхні вклади були повернені у визначені строки і в повному обсязі. Крім цього, вкладники депозитів зацікавлені в отриманні певної винагороди за наданий капітал, який комерційні банки кредитують у розвиток економіки. Таким чином, у дослідженні фінансових відносин, які виникають між вкладниками, комерційними банками і державою доцільно виділити три групи інтересів:
* інтереси держави;
* інтереси комерційних банків;
* інтереси фізичних осіб - реальних і потенційних вкладників комерційних банків.
Пріоритетність у сукупності зазначених інтересів має надаватись фізичним особам як приватним власникам грошових ресурсів. Загальну схему дослідження єдності фінансових інтересів ключових учасників вкладних операцій, пов'язаних із рухом грошових потоків "фізичні особи - комерційні банки", представлено на рис. 2.1.
Рис. 2.1. Схема дослідження фінансових відносин між вкладниками комерційних банків - фізичними особами - комерційними банками,
між ними та державним Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (Примітка. Розробка автора)
Для здійснення аналізу й оцінки діяльності ФГВФО доцільно виділити чотири стадії економічних відносин, які виникають між ключовими фігурами з приводу забезпечення захисту і гарантування повернення грошових заощаджень їх