Розділ 2
Експериментально-дослідна робота з перевірки технології формування
етнокультурної компетентності майбутніх педагогів
2.1. Особливості етнокультурної підготовки студентів педагогічного університету
У науково-методичній літературі з питань професійної підготовки майбутніх
педагогів накопичено достатньо даних про формування професійної,
психолого-педагогічної, методичної компетентності. Ці дані свідчать про те, що
серцевиною моделей професійної, психолого-педагогічної компетентності є знання,
вміння та особисті якості педагога. Однак до цього часу недостатньо уваги
приділялося вивченню етнокультурної компетентності. Це зумовило проведення
нашої експериментально-дослідної роботи.
Дослідження проводилося на базі Бердянського державного педагогічного
університету (Запорізька область) та Маріупольського гуманітарного університету
(Донецька область) у 1999 – 2005 роках. Вибір ВНЗ був зумовлений їх
знаходженням на території українського Північного Приазов’я, де компактно
розселені болгари, греки та німці.
В експерименті брали участь 403 студенти V курсу соціально-педагогічного
факультету БДПУ, які були визначені як експериментальна група 1 (ЕГ1), і 367
студентів випускного курсу філологічного факультету МГУ, що навчаються за
спеціальністю “Дошкільне виховання”, як експериментальна група 2 (ЕГ2). Такий
вибір зумовлено тим, що на 1–4 курсах здійснюється загальнопедагогічна й
методична підготовка студентів, організовується пасивна й активна практика, де
набувається досвід професійної діяльності в дошкільній установі. Тому саме на V
курсі, де має місце поглиблена підготовка у формі спецкурсів і спецсемінарів,
на базі теоретичних знань, підтверджених кваліфікаційним іспитом з педагогіки
та заліком з активної педагогічної практики, можна здійснювати підготовку
студентів до етнокультурної роботи в закладах освіти.
Респондентами виступили 349 дітей старшого дошкільного віку, 343 вихователі
дошкільних закладів Запорізької та Донецької областей, 217 батьків; викладачі
БДПУ та МГУ (51 особа) були визначені “компетентними експертами”.
Метою констатуючого експерименту було вивчити стан етнокультурної підготовки
студентів педагогічного університету і виявити особливості впровадження
етнокультурної роботи в практику роботи дошкільних закладів.
Виходячи з мети нашого дослідження було визначено завдання констатуючого
експерименту:
1. Вивчити стан етнокультурної роботи в дошкільних закладах Північного
Приазов’я.
2. Виявити доцільність упровадження етнокультурних традицій національних меншин
в практику роботи дошкільних закладів.
3. Встановити наявність роботи з формування етнокультурної компетентності
студентів у педагогічних університетах Північного Приазов’я.
4. Визначити критерії, показники та рівні сформованості етнокультурної
компетентності студентів-випускників педагогічних університетів.
Констатуючий експеримент проводився в три етапи. На першому етапі ми вивчали
стан етнокультурної роботи в дошкільних закладах та доцільність її впровадження
в практику роботи. Для цього було:
а) вивчено плани навчально-виховного процесу вихователів дошкільних закладів;
б) проанкетовано вихователів, методистів дитячих садків та батьків;
в) проаналізовано літературу з питань культури національних меншин Північного
Приазов’я;
г) проведено бесіди з дітьми.
Аналіз близько 140 планів навчально-виховного процесу дошкільних закладів
дозволив встановити, що завдання з ознайомлення дітей з етнокультурою
національних меншин Північного Приазов’я виконуються епізодично (9% планів). В
2,3% дитячих садків Донецької області діти отримують знання про історію
заселення даного регіону, про деякі традиції, обряди греків, беруть участь у
святах та розвагах, організованих на засадах грецької етнопедагогіки; 21,7%
дітей вивчають грецьку мову (переважно нащадки греків-переселенців). У
Токмацькому, Мелітопольському та Бердянському районах Запорізької області 6,7%
дітей вивчають німецьку мову у недільних школах при інформаційно-культурних
центрах німців, а 29,3% дошкільників Приморського та Бердянського районів –
болгарську мову. Слід зауважити, що переважна більшість болгарських дітей
починають вчити рідну мову в сім’ї, а потім продовжують навчання у школі. Лише
в 3% дитячих садків даного регіону створено спеціалізовані групи (переважно в
містах), де дошкільники вивчають болгарську мову за авторськими методиками
вихователів. Відомості про культуру, свята, обряди й традиції німців і болгар
Північного Приазов’я отримують лише 2,6% дітей шести років Запорізької області
в інформаційно-культурних товариствах національних меншин.
Анкетування більше 300 вихователів дошкільних закладів Запорізької і Донецької
областей показало, що вони вважають важливим і необхідним проведення
етнокультурної роботи з дітьми.
Однак, усвідомлюючи необхідність здійснення такої роботи, лише 1,7% практичних
працівників постійно планують завдання з ознайомлення з традиціями етнічних
груп на виховних заходах, 1% вихователів виконує ці завдання епізодично, а
решта педагогів взагалі такі завдання не планують і не вирішують, мотивуючи це
відсутністю літератури.
Як бачимо, завдання з ознайомлення старших дошкільників з народними традиціями,
культурою та побутом національних меншин українського Північного Приазов’я в
практиці роботи дошкільних закладів виконується в обмеженому обсязі й
епізодично, що приводить до висновку про необхідність оптимізації цього процесу
в дитячих садках.
Наступним кроком нашого дослідження був аналіз літературних джерел про
культуру, побут і звичаї етнічних груп Північного Приазов’я. Результати
проведеної роботи пока
- Київ+380960830922