Розділ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКИХ УМІНЬ СТУДЕНТІВ АГРОТЕХНІЧНИХ
ІНСТИТУТІВ
У ПРОЦЕСІ РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ
ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ 79
2.1. Організаційно-методична схема формування
дослідницьких умінь студентів 80
2.2. Формування дослідницьких умінь студентів шляхом використання
модульно-рейтингової технології організації навчального процесу 96
2.3. Професійна спрямованість дослідницьких задач з дисциплін
природничо-математичного циклу 109
2.4. Організація самостійної роботи студентів з метою формування дослідницьких
умінь 121
2.5. Експериментальне дослідження ефективності формування у студентів
дослідницьких умінь засобами розв’язування дослідницьких задач 136
Висновки з другого розділу 168
ВИСНОВКИ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174
ДОДАТКИ 193
Вступ
Актуальність дослідження. В умовах глобальної технологізації та інформатизації
творчий компонент професійної діяльності фахівців є одним із найважливіших
факторів суспільного розвитку. Це актуалізує проблему підготовки
висококваліфікованих, здатних вирішувати професійні завдання кадрів, і вимагає
постійного оновлення системи підготовки фахівців у вищій школі.
Проблема організації навчального процесу вищої школи як умотивованого керування
професійним саморозвитком особистості майбутнього фахівця на сьогодні є
особливо актуальною. Еволюція наукової думки проходить за діалектичними
законами, завдяки чому накопичення результатів нових досліджень трансформує
старі поняття та приводить до появи концепцій, що будуються на нових
фундаментальних положеннях та моделях. Так виникає нова парадигма знань [113,
с. 25].
У зв’язку з цим у державній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття)
акцентується увага на реформуванні змісту освіти, пошукові нових підходів до
структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу, створенні
передумов для розвитку творчих здібностей молоді, формуванні готовності та
здатності до самоосвіти і визначенні стратегічних завдань реформування освіти в
Україні, тобто «…формування освіченої, творчої особистості» [199]. У Законі
України «Про освіту» пріоритетним напрямком державної політики щодо розвитку
освіти є «…всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності
суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей…, збагачення
на цій основі інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу,
підвищення освітнього рівня, забезпечення народного господарства
кваліфікованими фахівцями» [79]. Національна доктрина розвитку освіти в Україні
у ХХІ столітті характеризує сучасний етап пошуками оптимальних шляхів
підготовки спеціалістів і максимальною реалізацією творчого потенціалу
викладача і студента, що базується на внутрішній потребі в активній
навчально-пізнавальній діяльності, усвідомленні важливості та необхідності
ґрунтовних знань для життя в сучасному суспільстві [143].
Економічний розвиток нашої держави в умовах ринку вимагає від вищих професійних
закладів освіти підвищеної уваги до підготовки конкурентоспроможного фахівця,
який відповідав би основним критеріям моделі спеціаліста згідно концепції
державного стандарту професійно-технічної освіти [102]. Ця проблема
актуалізується в зв’язку з інтеграцією вітчизняної освіти в європейський
освітній простір шляхом приєднання до Болонської конвенції. В зв’язку з цим
спрямування студента на активний свідомий трудовий шлях і творчу участь у
суспільному виробництві, зокрема в аграрній сфері – одне з найактуальніших і
найголовніших завдань вищого навчального закладу і головна життєва проблема
особистості. На це звертають увагу в своїх працях О.Андрусь [14], О.Бернова
[31], О.Вітковська [44], Б.Гершунський [47], Б.Динамов і Д.Чернилевський [62],
Л.Дунець [67], Л.Каданер і Г.Ярмоленко [87], В.Кобильченко [95], Г.Лук’яненко
[124], П.Мітіна [136], Н.Недодатко [145], Н.Ничкало [146], А.Новиков [149],
П.Олійник [151], В.Рукасов та І.Внукова [178], О.Сердюк [182], Н.Токар [198] та
інші.
Випускники вищої школи не тільки знайомляться з сучасною наукою, але й
отримують початковий досвід пошукової роботи, вміння розв’язувати практичні
дослідницькі завдання. Тому сьогодні, як ніколи, принципово важливим є
прийняття суспільством еволюції науки й освіти та її злиття з прикладними
галузями наукового пізнання. Актуалізуються завдання зі систематизації та
інтеграції наукових знань з метою формування готовності майбутніх спеціалістів
до творчої дослідницької діяльності. У законі України “Про освіту”, зокрема,
зазначається, що “… науково-дослідна робота є складовою частиною підготовки
фахівців” [79].
З цих міркувань до системи професійної освіти висуваються підвищені вимоги, що
передбачають перехід від школи знань і пам’яті до оволодіння системою знань і
творчістю [227, с.8]. Перед вищими закладами освіти постає проблема перебудови
існуючої системи підготовки кадрів згідно з вимогами сучасної епохи –
спрямування професійної орієнтації підготовки студентів на творчу дослідницьку
діяльність. Важливим аспектом у цьому процесі є не лише теоретичні знання з тих
чи інших навчальних дисциплін, а й концентрація творчого потенціалу особистості
на формуванні вмінь використовувати акумульований запас знань для розв’язання
професійних проблем дослідницьким шляхом. Формування в студентів уміння
розв’язувати дослідницькі задачі сприяє розвиткові активного творчого фахівця.
Такий підхід потребує від педагогічної науки і практики створення певних
дидактичних систем, технологій, методів і форм навчання, які забезпечать
ефективне використання інтелектуального потенціалу студентів
- Київ+380960830922