РОЗДІЛ 2
ВІДБІР ІНФОРМАЦІЇ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ВЕРИФІКАЦІЇ ДАНИХ ТЕЛЕМЕТРІЇ В ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖАХ
2.1. Методи та засоби відбору вхідних даних
Для забезпечення ЕЕ споживачів та отримання максимального прибутку від її реалізації необхідне надійне функціонування ЕЕС, яке можливе лише при взаємній і відлагодженій роботі трьох її основних складових:
* виробництва електричної енергії - електричних генеруючих станцій;
* передачі електричної енергії - ЕПК;
* споживання ЕЕ - промислового і побутового секторів.
Рис. 2.1 Структурна схема автоматизованої системи управління електромережі ВАТ "Львівобленерго"
ЕПК є основним регулюючим елементом в єдинопов'язаному технологічному процесі "виробництва - пересилання - використання" ЕЕ. Від надійного і ефективного функціонування ЕПК (рис. 2.1) залежить виробництво і реалізація ЕЕ [16, 17]. Найважливіша інформаційна задача, яка забезпечує взаємодію виробництва, розподілу та споживання ЕЕ - є її облік. Ефективне регулювання споживання ЕЕ та економне використання енергоресурсів можна досягти, шляхом здійснення прогнозу її споживання. ЕЕ є плинною величиною тому для прогнозування найчастіше використовують її миттєві значення, отримані засобами телемеханіки (ТМ) [52, 53].
Рис.2.2 Склад i структура комплексу технічних засобів АСУ ТП
ВАТ "Львівобленерго"
В рамках основ телемеханіки забезпечується дослідження і розробка нових методів і засобів технічного й програмного забезпечення централізованого керування і контролю процесами складних виробничих комплексів, які є територіально роз'єднані, але з'єднані єдиним технологічним процесом (див. рис. 2.2) [51, 52]. Ефективне керування такими складними виробництвами можливе лише з центрів керування (пункт керування - ПК), куди повинна надходити необхідна контрольна інформація від усіх об'єктів, які приймають участь в єдиному процесі виробництва. В результаті обробки цієї інформації ПК виробляє команди керування процесом, які враховують на даний момент часу стан всіх об'єктів, що контролюються [16, 52].
Особливістю роботи телемеханічних систем [51] є забезпечення керування і контролю в режимі реального часу. Контрольна і командна інформація, що надходить в центри і на об'єкти керування, повинна надходити паралельно до плинного керованого технологічного процесу. По каналах зв'язку (КЗ) ця інформація передається на сервер, де й зберігається в базі даних (БД). Оскільки об'єм інформації, що поступає на сервер БД є значним, то здійснюється її щодобова архівація [3, 4, 8].
Системи телемеханіки [51] повинні вносити мінімальне запізнення при передачі інформації і керуючих дій, а також забезпечувати високу надійність та достовірність переданої інформації, оскільки передача невірних команд або інших оперативних повідомлень і затримка в їх передачі може призвести до великих економічних втрат, а в окремих випадках - аварій. Надійність передачі інформації та її достовірність повинні забезпечуватися в умовах підвищених рівнів завад, які є характерними для спеціальних КЗ, що використовуються в електроенергетиці. З цією метою в телемеханічних системах використовують різні методи завадостійкого кодування повідомлень.
Рис.2.3 Схема телемеханізації ПС 35 ? 110 кВ ВАТ "Львівобленерго"
Відомо, що на теперішній час в електричних мережах України переважають пристрої ТМ на основі жорсткої логіки: ТМ-512, МКТ-1, МКТ-2, МКТ-3, ТМ-800, УТК, УТМ-7 і встановлені вони переважно в електричних мережах 220?750 кВ [16, 17, 91]. Проте поступово впроваджують сучасні засоби процесорної ТМ, типу SCADA (Supervisure Control and Data Acvisation - "управління на відстані та збір даних") [92, 93]. Засоби ТМ є роззосереджені по енергооб'єктах і здійснюють збір інформації локально. Сучасні системи ТМ, що використовують вбудовані мікроЕОМ і мікропроцесорну техніку, вирішують питання первинної обробки інформації. Обробку інформації здійснюють, як на "місцях" з метою її ущільнення перед передачею по каналах зв'язку, так і в центрах керування при вводі в персональну електронно обчислювальну машину (ПЕОМ). На нижчих рівнях диспетчерського керування, де спеціальні мікроЕОМ, як правило, не встановлюються, мікропроцесорні системи ТМ повинні виконувати необхідний набір функцій по обробці інформації для місцевих оперативно-інформаційних комплексів (ОІК) (див рис. 2.3).
Системний аналіз завдань керування режимами показує, що для їх ефективного вирішення необхідні засоби обчислювальної техніки, обробки та передачі інформації, спеціальне математичне та програмне забезпечення. З цією метою ОІК оснащують [17] спеціалізованими наборами технічних і програмних засобів та методів, які забезпечують виконання функцій диспетчерського керування в енергетиці. Тобто, під ОІК розуміють сукупність засобів, з допомогою яких виконується планування режимів, оперативне і автоматичне управління. ОІК містить засоби передачі, обробки, відображення і документування інформації. Далі відбувається перетворення в формат обміну з ЕОМ диспетчера для здійснення подальшої передачі.
ЕОМ диспетчера виконує наступні функції:
* обробку і запис інформації: телевиміри (ТВ) і телесигнали (ТС) у файл динамічної БД;
* здійснює запис даних ТВ в архівний файл;
* ведення журналу перемикань;
* відображення ТВ і ТС на спрощеній електричній схемі підстанції і у вигляді таблиць.
У комплекс програм обробки ТВ включена програма формування добової диспетчерської відомості. Так, наприклад, ТВ архівуються з дискретністю 1хв щодобово. Програми документування, використовуючи дані архівів, забезпечують роздрук необхідної диспетчерської інформації. До того ж, дані, які зберігаються в архівах, використовуються для ретроспективного аналізу нормальних та аварійних режимів. Архівні дані також використовуються для статистичної обробки параметрів роботи режиму енергообладнання.
Для розв'язку задач прогнозування споживання ЕЕ необхідно враховувати особливості інформаційної бази, зібраної з енергооб'єктів за допомогою засобів ТМ. В