Ви є тут

Облік та аналіз власного капіталу: теорія і практика

Автор: 
Пилипенко Олексій Іванович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U004667
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ОБЛІКУ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
2.1. Методичні аспекти обліку власного капіталу

При відображенні в бухгалтерському обліку операцій з власним капіталом виникають значні проблеми пов'язані з його методикою. Методика обліку власного капіталу в свою чергу нерозривно пов'язана з системою бухгалтерського обліку, оскільки є його складовою. Для дослідження методичних аспектів обліку власного капіталу необхідно з'ясувати особливості функціонування всієї системи бухгалтерського обліку.
Бухгалтерський облік представляє собою систему інформації про стан та рух ресурсів підприємства, про характер і результати господарської діяльності, що відображає і узагальнює господарські операції в грошовому вираженні.
Система бухгалтерського обліку, як і будь-які інші системи, має певні властивості, серед яких, насамперед, можна виділити: множину елементів, єдність головної мети для всіх елементів, наявність зв'язків між ними, цілісність та єдність елементів, структуру та ієрархічність, відносну самостійність, чітко виражене управління.
Литвин Ю.Я. вважає, що бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності слід розглядати передусім як рід або вид діяльності людей. При цьому він зазначає, що бухгалтерський облік - це система, яка має свій технологічний процес [134, с. 10].
Розглядаючи бухгалтерський облік як організаційну систему, Ю.Я. Литвин чітко виділяє його складові частини (етапи): первинний, поточний та підсумковий облік (рис. 2.1).

Рис. 2.1. Бухгалтерський облік як організаційна система за Ю.Я. Литвином [134, с. 11]

Як видно з рис. 2.1, вчений розглядає систему бухгалтерського обліку як взаємопов'язані три складові: первинний облік, поточний облік, підсумковий облік, але при цьому відсутнє обґрунтування, що вони представляють собою систему.
Петрова В.І. представляє бухгалтерський облік у вигляді декількох безперервних стадій, що охоплюють поточне спостереження, вимірювання, реєстрацію, систематизацію господарських операцій, складання і аналіз звітної інформації (рис. 2.2).
Отже, стадії облікового процесу, запропоновані В.І. Петровою, представляють собою ті ж складові частини обліку, які виділяв Ю.Я. Литвин.

Рис. 2.2. Стадії облікового процесу за В.І. Петровою [173, с. 9]

Проф. В.В. Сопко також дотримується точки зору, що бухгалтерський облік є технологічним процесом. Він зазначає, що у будь-якому технологічному процесі предмети праці перетворюються на готовий продукт. Предметами праці в обліковому, контрольному та аналітичному процесах є інформація (первинна або проміжна), яка підлягає переробці на результативну [217, с. 18].
Вважаючи, що кожен вид роботи функціонує як технологічний процес, проф. В.В. Сопко виділив наступні стадії (етапи) ведення бухгалтерського обліку як технологічного процесу (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Технологічний процес бухгалтерського обліку за проф. В.В. Сопко [217]

Першим організаційним етапом технології бухгалтерського обліку, контролю та аналізу проф. В.В. Сопко вважає первинний облік. Це сукупність робіт з утворення доказів господарських фактів - явищ та процесів, тобто процес документування, створення тих носіїв первинних даних, на підставі яких надалі відбуваються всі облікові, контрольні та аналітичні процеси стосовно господарських фактів у тому чи іншому господарстві [217, с. 21].
До первинного обліку В. Сопко, В. Завгородній відносять прийом первинного спостереження - сприйняття, вимірювання, фіксації, нагромадження та обробки даних. Але формування первинних даних, здобутих в результаті перевірки, вимірювання, оцінювання об'єкта управління, сягає далеко за межі суто первинного обліку, торкаючись складних технічних, технологічних, економічних, правових питань, розв'язання яких потребує відповідної організації [217, с. 21].
Відображення даних в документах потребує попереднього їх оцінювання. Необхідно забезпечити адекватність дійсного стану (або змін) господарського факту та його інформаційного відображення. Це означає, що первинний облік супроводить контроль та аналіз. При цьому первинний облік можна охарактеризувати як процедуру формування первинних документів, носіїв даних та інформації. Контроль як процедура підготовки даних первинного обліку являє собою попередній процес, що охоплює одержання вихідних даних стосовно об'єкта, за яким спостерігають, який вимірюють і оцінюють у документі - носії первинних даних.
На етапі первинного обліку виконують і таку контрольну функцію як ототожнювання даних. Останні фіксують у носії інформації з реальними фактами, явищами, подіями для підтвердження та юридичної доказовості таких даних.
Бухгалтерський облік розглядається як елемент господарської інформаційної системи, яка генерує та інтерпретує всю базу інформаційного потоку, надану різними системами, для ефективного управління. Бухгалтерський облік в цілому, та бухгалтерський облік власного капіталу зокрема, виконує три основні завдання:
- збереження майна власників підприємства;
- визначення фінансових результатів підприємства;
- забезпечення інформацією користувачів для управління господарською діяльністю підприємства.
Для кожного етапу розвитку економічних відносин характерна своя система обліку, в міру ускладнення яких удосконалюються елементи облікової системи, зв'язки між ним; облік як динамічна система не залишається сталим, з'являються нові його підсистеми.
Бухгалтерський облік як організаційна система виконує вище зазначені завдання та будується на певних принципах.
В англо-американській літературі кінця ХІХ ст. можна виділити шість принципів організації бухгалтерського обліку (табл. 2.1).

Таблиця 2.1
Принципи організації бухгалтерського обліку
№ з/пПринцип організації бухгалтерського облікуХарактеристика1231Поділ праціРобота бухгалтера доводиться "до виконання простих маніпуляцій". Рядовий виконавець всю свою діяльність спр