РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ НА ЕТАПАХ ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
2.1. Науково-методичні підходи до розробки економічного механізму управління інноваціями на етапах життєвого циклу програмного
забезпечення
Проведений у першому розділі аналіз науково-методичних підходів до управління інноваціями на етапах життєвого циклу програмного забезпечення, свідчить про необхідність розробки комплексного механізму управління інноваціями, побудованого на принципах економічного підходу до розробки і прийняття рішень.
Система управління інноваціями має відповідати місії і стратегічним цілям компанії-розробника ПЗ, вона має бути дієвим і практичним інструментом, який забезпечує конкурентні переваги фірми.
На наш погляд, економічний механізм управління інноваціями на етапах життєвого циклу ПЗ має вирішувати такі задачі:
- забезпечувати пошук та розробку інновацій за рахунок як зовнішніх, так і внутрішніх джерел;
- здійснювати оцінку доцільності впровадження інновацій з урахуванням як економічних, так і технічних факторів, що складно піддаються економічній оцінці;
- розроблювати план впровадження інновацій, враховуючи можливість відміни впровадження, якщо будуть виявлені раніше не передбачені фактори, дія яких призводить до недоцільності подальшого впровадження інновацій;
- забезпечувати реалізацію інновацій на практиці, здійснюючи контроль за ходом процесу і вносячи відповідні корективи, якщо процес відхиляється від запланованого курсу;
- якщо це необхідно, то забезпечити відміну інновацій відповідно до розробленого плану;
- надати можливості для аналізу процесу, збору інформації і формування висновків для подальшого використання;
- забезпечити безперервність процесу і його органічне поєднання із загальною системою управління компанією на усіх рівнях.
На рис. 2.1 представлено схематичне зображення етапів інноваційного процесу, які він має проходити циклічно і безперервно.
Рис. 2.1. Етапи інноваційного процесу
На наш погляд, основною ідеєю економічного механізму управління інноваціями має бути контрольованість процесу і його відповідність як короткостроковим, так і довгостроковим цілям фірми. Інноваційні процеси не мають бути спонтанними чи безконтрольними, оскільки в такому разі вони становитимуть ризик для стабільної діяльності фірми.
Відповідно до рис. 2.1 нами пропонується виділити 8 етапів, які мають вирішувати вище наведений перелік задач, що стоять перед економічним механізмом управління інноваціями на етапах життєвого циклу ПЗ.
Склад задач, які необхідно вирішувати на кожному з етапів, пропонується такий:
- на етапі визначення потреб, цілей, задач, пріоритетів інноваційного менеджменту слід проаналізувати потреби компанії, визначити цілі інноваційного менеджменту на різних рівнях - від стратегічного до оперативного, визначити пріоритети інноваційної діяльності і сформулювати конкретні задачі, які необхідно вирішити;
- на етапі пошуку та замовлення розробки нововведень у зовнішніх джерелах, чи розробки на основі внутрішніх джерел слід створити дієвий механізм, який би слугував джерелом нововведень для компанії. Необхідно одночасно сфокусуватися на двох напрямках, що можуть слугувати джерелом нововведень: зовнішньому та внутрішньому;
- на етапі оцінки доцільності впровадження необхідно здійснити комплексну оцінку і співставлення витрат і вигод, які будуть отримані в результаті впровадження інновацій, можливо, доцільно розглянути і зіставити декілька альтернативних варіантів;
- на етапі розробки плану дій необхідно розробити детальний план подальших дій з реалізації інновацій, зокрема, необхідно передбачити виділення необхідних ресурсів, а також розробити план відміни впровадження, який може бути використаний у тому разі, якщо в процесі реалізації нововведення були виявлені складнощі, що роблять подальше продовження процесу недоцільним;
- на етапі створення рішення необхідно відповідно до розробленого на попередньому етапі плану здійснити розробку конкретного рішення з впровадження інновації в діяльність компанії, здійснити, якщо це необхідно, адаптацію інноваційної технології до особливостей діяльності компанії-розробника ПЗ;
- на етапі управління реалізацією рішення необхідно забезпечити впровадження інноваційної технології у діяльність компанії, особлива увага має приділятися контрольованості і прозорості процесу, проблеми, що стають на перешкоді процесу мають виявлятися і оперативно усуватися, велике значення має робота з персоналом, який повинен сприймати інноваційні процеси і бути їх активним прихильником;
- на етапі відміни рішення здійснюється відміна реалізації впровадження інноваційного рішення, якщо процес впровадження зіткнувся з перешкодами, які неможливо, чи було недоцільно усувати. Також відміна може бути здійснена у тому разі, якщо в процесі впровадження була отримана нова інформація, що свідчить про недоцільність реалізації інновації;
- на етапі аналізу результатів ітерації, формування висновків, забезпечення безперервності процесу здійснюється комплексний аналіз інформації, зібраної в процесі проходження результатів ітерації незалежно від того, був досвід реалізації успішним, чи закінчився невдачею. Усі проблеми, що виникли на шляху впровадження, мають бути задокументовані і проаналізовані, а отримана у вигляді висновків і рекомендацій інформація має бути основою для подальших ітерацій, які мають здійснюватися безперервно, становлячи тим самим основу для постійного підвищення конкурентоспроможності компанії.
Слід зазначити, що інноваційні процеси є джерелом змін до процесу розробки ПЗ, а тому мають розглядатися через призму механізмів, які відповідають за управління змінами.
Управління змінами залежить від специфіки програмного коду і особливостей реалізації програмного продукту, зокрема його життєвого циклу.
Наприклад, що стосується внесення змін у програмні продукти, які працюють з базами даних, то для них виділяються такі рекомендації [139].
По-перше, більші
- Київ+380960830922