Розділ III. Економіко-організаційний механізм управління розвитком людського
капіталу в організаціях вищої освіти……………………………127
3.1. Концепція розвитку людського капіталу у системі вищої освіти……...127
3.2. Мотиваційний механізм підвищення використання людського капіталу в
організаціях вищої освіти…………………………………………..………….138
3.3. Ефективність використання людського капіталу в організаціях вищої освіти
…………………………………………………………………………149
Висновки до третього розділу………………………………………………166
висновок…………………………………………………………………..167
Список використаної літератури………………………………………….....174
Додатки………………………………………………………………………...182
ВСТУП
Ефективність розвитку економіки значною мірою визначається наявністю та
використанням людського капіталу в країні. У сучасних умовах знання і
кваліфікація є важливими факторами економічного та соціального прогресу
суспільства. Головне багатство будь-якого суспільства становлять люди, тому
питання вивчення проблем ефективності використання основних виробничих сил, які
реалізуються в сучасних умовах у формі людського капіталу, є актуальним.
У період докорінних соціально-економічних перетворень варто, насамперед,
приділити увагу сектору, який є джерелом знань – системі вищої освіти. Наукові
знання визначають умови економічного зростання, створюючи основу для інновацій
та підготовки висококваліфікованих спеціалістів.
Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю вирішення теоретичних і
практичних питань, пов’язаних із формуванням та розвитком людського капіталу в
організаціях системи вищої освіти.
Методологічні основи наукового аналізу виробничих здібностей людини закладені у
працях відомих представників англійської класичної політекономії В.Петті,
Д.Рікардо, А.Сміта та інших. Цій проблемі приділяють увагу такі вітчизняні
вчені, як О.Ареф’єва, В.Бебик, Д.Богиня, Л.Воротіна, О.Грішнова, Г.Дмитренко,
В.Колпаков, Ю.Ткаченко, О.Чубукова та інші; а також, російські вчені -
А.Добринін, С.Дятлов, М.Критський, С.Курганський, та інші. Серед зарубіжних
вчених відомі праці Г.Беккера, У.Боуена, Л.Туроу, Т.Шульца та інших.
Завдяки розвитку теорії людського капіталу змінилося ставлення суспільства до
інвестування розвитку людини як особистості. Такі інвестиції забезпечують
виробничий, притому довгостроковий ефект. Це стало теоретичним обґрунтуванням
прискореного розвитку системи освіти і підготовки кадрів у багатьох країнах
світу. Питання ефективності освіти розглядаються такими вченими як Є.Жильцов,
Т.Оболенська, В.Скворцов, С.Струмилін, Д.Чупрунов та іншими. Такі економісти,
як О.Олійник, О.Тучков, В.Тамбовцев, застосовують основні ідеї
інституціоналізму для пояснення особливостей сучасного господарства.
Трансформація традиційних інститутів освіти сприяє підвищенню їхньої ролі у
розвитку теорії людського капіталу. Використання інституціонального підходу
виправдано вже тому, що з’являється можливість звернутися безпосередньо до
категорії якості, яка є пріоритетною для характеру нашого дослідження.
Неокласичний підхід переносить акцент переважно на ціну та кількість ресурсів.
Незважаючи на наявність великої кількості робіт, що висвітлюють широке коло
проблем людського капіталу, концепція його розвитку стосовно вищої школи поки
що не розроблена, а також постають питання про можливості найвигідніших
інвестицій, про найефективніше відтворення людського капіталу в системі вищої
освіти, про розробку показників оцінки ефективності використання людського
капіталу у цій сфері.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт Європейського
університету: “Наукові основи економічної адаптації підприємства в умовах
трансформації економіки” (номер державної реєстрації 0101U007350).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи - узагальнення
теоретико-методологічної концепції управління розвитком людського капіталу та
оцінка потенційних можливостей вищих навчальних закладів, а також розробка
інструментарію та практичних основ створення ефективної системи управління
розвитком людського капіталу в організаціях системи вищої освіти.
Відповідно до визначеної мети у дисертаційній роботі поставлені і вирішені такі
наукові завдання:
визначення структури людського капіталу та виявлення його специфічних рис у
системі вищої освіти;
дослідження процесів формування і розвитку людського капіталу;
визначення основних факторів, що впливають на формування і розвиток людського
капіталу;
дослідження сучасного стану людського капіталу в організаціях системи вищої
освіти України;
розробка методичних підходів до інституціональної оцінки людського капіталу;
розробка технології оцінки ефективності використання капіталу ВНЗ;
виявлення стратегічних чинників ефективності використання матеріального
капіталу приватними вищими навчальними закладами;
аналіз системи матеріального стимулювання професорсько-викладацького складу ВНЗ
та розробка заходів щодо її удосконалення;
розробка практичних заходів щодо ефективного використання людського капіталу у
системі вищої освіти.
Об’єктом дослідження є процес становлення економіко-організаційного механізму
реалізації людського капіталу у вищих навчальних закладах.
Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти формування системи
управління розвитком людського капіталу в організаціях вищої освіти.
Методи дослідження. Теоретичну і методичну основу дослідження становлять праці
вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі управління, економіки, соціології та
організації праці; сучасні наукові вітчизняні та зарубіжні розробки з проблем
вищої школи та кадрового потенціалу; фундаментальні положення теорії людського
- Київ+380960830922