РОЗДІЛ 2
СТАН ЕКСПОРТНОЇ ТА ІМПОРТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВІТЧИЗНЯНИХ
ПІДПРИЄМСТВ І МЕТОДІВ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ДЛЯ ОЦІНКИ
ЇЇ ЕФЕКТИВНОСТІ
2.1. Вплив державного регулювання на експортно-імпортну діяльність машинобудівних підприємств
Державна зовнішньоторговельна політика впливає на ефективність здійснення експортно-імпортних операцій машинобудівних підприємств. У процесі розвитку міжнародних відносин склалися два основні підходи до державної зовнішньоторговельної політики: вільна торгівля та протекціонізм.
Політика вільної торгівлі (фрітрейдерство) означає, що зовнішньоекономічна діяльність підприємств регулюється дією ринкових механізмів. Така політика держави передбачає скасування кількісних обмежень експорту та імпорту, відсутність експортних та імпортних зборів, інтеграцію країни у світовий економічний простір і вільне переміщення товарних, фінансових і технологічних потоків. Грамотне використання переваг політики вільної торгівлі позитивно позначається на виробничій діяльності підприємств і створює передумови для збільшення ефективності здійснення експортно-імпортних операцій (рис. 2.1).
З іншого боку, повна відкритість внутрішнього ринку для іноземних конкурентів при низькій конкурентоспроможності вітчизняних виробників машин може призвести до втрати частки внутрішнього ринку, що в остаточному підсумку негативно відіб'ється на обсягах їхнього виробництва. Збільшення обсягів експорту в цьому випадку може зробити машинобудівні підприємства України занадто чутливими до змін у світовій кон'юнктурі. Це послабить економічну стабільність багатьох підприємств. Використання іноземного капіталу для досягнення максимального прибутку в короткий строк, як часто вимагають іноземні інвестори, може викликати погіршення економічного становища підприємств у довгостроковому періоді.
Політика протекціонізму означає закритість внутрішнього ринку для іноземних конкурентів. Зовнішньоекономічна діяльність у цьому випадку повністю регулюється державою. Уводяться кількісні обмеження на експорт та імпорт, установлюються високі митні тарифи, збори і т. д. Це скорочує обсяги зовнішньоекономічної діяльності, підвищує ціну експортної та імпортної продукції і збільшує ризик здійснення експортно-імпортних угод. Відокремлення країни від новітніх передових технологій і фінансових ресурсів не дозволяє машинобудівним підприємствам знизити ресурсомісткість виробництва і модернізувати обладнання. Все це знижує ефективність здійснення експортно-імпортних операцій (рис. 2.2).
З іншого боку, протекціонізм захищає внутрішній ринок від впливу негативних тенденцій і кризових явищ, які можуть виникнути у світовій економіці. Це позитивно відображується на економічній стабільності машинобудівних підприємств. Захищеність від іноземних конкурентів дозволяє збільшити обсяги виробництва машинобудівної продукції за рахунок внутрішнього споживання. Це дозволяє знизити собівартість експортної продукції в результаті економії на масштабі виробництва. Таким чином, політика протекціонізму може вплинути на здійснення експортно-імпортних угод і підвищити їхню ефективність.
При аналізі впливу державного регулювання на результати експортно-імпортної діяльності доцільно розділити вплив з боку держави на ті методи, які впливають безпосередньо на підприємство, і методи, що впливають опосередковано - через державне регулювання експортної діяльності машинобудівної галузі в цілому. Наслідки застосування цих методів можуть бути як позитивними, так і негативними (рис. 2.3).
Рис. 2.2. Фактори, що впливають на ефективність експортно-імпортної діяльності машинобудівних підприємств при політиці протекціонізму
Рис. 2.3. Методи державного регулювання експортної діяльності
Позитивно впливає на ефективність експорту машин пільгове кредитування підприємства-експортера. Таке кредитування може мати внутрішній і зовнішній характер. Внутрішнє кредитування припускає надання експортерам через державний банк пільгових кредитів для виробництва експортної продукції. Зменшення ставки відсотку за кредитом дає можливість знизити ціну експортної машини. Зовнішнє кредитування означає надання цільових кредитів фірмам-імпортерам для закупівлі вітчизняних машин. Зовнішні кредити розширюють ринок збуту продукції вітчизняного машинобудування та збільшують обсяги експорту за рахунок іноземних покупців, які не мають достатніх коштів для закупівлі українських машин. Наприклад, експортно-імпортним банком США видаються пільгові кредити американським експортерам та їх іноземним покупцям. Так, продаж літаків "Боїнг" здійснюється шляхом пільгового кредитування іноземних імпортерів цих літаків, що значно підвищує їх популярність. У той же час не існує жодного прикладу надання пільгових кредитів американським імпортерам та їх іноземним постачальникам [52].
Ще одним інструментом державного регулювання, що застосовується на мікрорівні та підвищує ефективність експортних операцій, є пряме та непряме субсидування. При прямому субсидуванні збільшення прибутку від здійснення експортної операції пов'язане з одержанням машинобудівними підприємствами державних бюджетних коштів для покриття різниці між експортною ціною машин та її реальною собівартістю. Непряме субсидування експорту здійснюється державою шляхом видачі комерційним банкам дотацій, які використовуються для зниження ставки за фірмовим кредитом компанії-експортера. До непрямого субсидування також відноситься розміщення державних замовлень на перспективних підприємствах-експортерах. Це дозволяє підвищити обсяги виробництва та знизити постійні питомі витрати на експортну продукцію за рахунок економії на ефекті масштабу та отримати додатковий прибуток.
До засобів державного регулювання експортної діяльності підприємств, які позитивно відображуються на її ефективності, відноситься державне внутрішнє та зовнішнє страхування експорту. Внутрішнє страхування забезпечує зниження втрат від виробничих ризиків. При зовнішньому страху