РОЗДІЛ 2
Аналіз включення вітчизняної металургійної галузі в міжнародні інтеграційні
процеси
2.1. Аналіз тенденцій та особливостей розвитку світового ринку чорних металів
Розвиток процесів глобалізації та інтеграції викликав прагнення індустріально
розвинутих країн скорочувати у себе обсяги виробництва сталі за рахунок її
імпорту з менш розвинутих країн або тих, які тільки почали розвиватися, різко
змінив ситуацію на міжнародному ринку сталі. Ці зміни відображаються в обсягах
експорту та імпорту сталі як розвинутих, так і країн, що розвиваються.
На думку академіка Бориса Патона, накопичений світовий досвід показує, що
вирішення будь-яких національних проблем не дає бажаних результатів без
урахування глобальних чинників. Для України ця залежність багато разів
посилюється тим, що наша металургія унаслідок глибокої кризи машинобудування та
інших металоспоживаючих галузей експортує більше 80% вироблюваної сталі і
сировинних металопродуктів, що по суті стримує технологічний розвиток нашої
промисловості.
За даними Мінпромполітики, основна частина виготовленої в Україні
металопродукції експортується. У той же час частка експорту знизилася до 74% у
2004 р. із 76% у 2003 р. При цьому зафіксована позитивна тенденція щодо
зниження частки напівфабрикатів і чавуну при зростанні частки прокату.
Географія експорту практично не змінилася. Основними ринками збуту українського
металопрокату залишаються регіони Південно-Східної Азії (23,8%), Близького
Сходу (25,9%), країни Європи (20,3%), країни СНД (12,3%) рис. 2.1.
За період з 2000 по 2004 р. світове споживання сталевої продукції (готової)
зросло на 8,8% –до 935 млн. т. За останні п'ять років світові обсяги
виробництва сталі збільшилися майже на третину, і тенденція їх прискореного
розширення вже має стійкий характер (табл. 2.1).
Таким чином, швидкість збільшення обсягів виробництва удвічі перевищила темпи
підйому світової економіки, які дійдуть тільки до 4%. При цьому очікується, що
в 2005 р. виплавка сталі збільшиться ще на 5%, а в 2006 р.– приріст складе
3,5%.
Таблиця 2.1
Світове виробництво сталі у 2000-2004 рр., млн. т.
Країни
2000
2001
2002
2003
2004
США
91,6
92,2
90,4
91
95,5
Канада
15,8
15,9
15,8
16,1
16,3
Мексика
13,9
14,1
15,2
14,7
14,8
Північна Америка
123,6
122,2
121,4
121,8
126,6
ЄС (15)
158,9
158,7
160,3
163,2
166,5
Європейські країни разом
198,9
199,7
204,7
210,6
214,1
Китай
180,7
181,6
220,1
255
288,7
Японія
107,6
107,8
110,5
109,8
108
Південна Корея
45,3
45,5
46,3
47,3
49,2
Індія
27,8
28,8
31,8
32,8
33,9
Азія разом, за винятком Китаю, Японії та Північної Кореї
58,4
59,1
63,3
64
66,1
Австралія і Нова Зеландія
8,0
8,3
8,4
8,9
8,9
Продовж. табл. 2.1
Бразилія
29,2
29,6
31,2
32,2
31,5
Країни Латинської Америки
12,4
12,6
13,3
13,4
13,4
Латинська Америка разом
41,8
42,2
44,4
45,7
44,9
ПАР
9,0
9,1
9,5
9,3
9,5
Країни Африки
10,5
10,6
10,9
10,6
10,9
Близький Схід
17,4
17,7
18,6
19,4
20,4
Росія
58,7
59,8
62,7
64,6
67,2
Україна
33,9
34,1
36,9
39,3
39,9
Світ
901,8
903,4
964,1
1015,6
1065,4
*Прогнозні значення. Розраховано за даними [178-179].
У країнах ОЕСР попит на сталь збільшився на 7,5% (на 22 млн. т більше, ніж у
2003 р.). Споживання у Північній Америці зросло на 15%, а в інших країнах -
членах ОЕСР – на 3,4%, у країнах СНД – на 13,5%, у Китаї – близько 11% (на 25
млн. т більше, ніж у 2003 р.) (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Споживання сталі у світі 2001-2004 рр., млн. т.
Країна
2001
2002
2003
2004
США
104,44
92,18
98,54
102,7
Канада
15,53
15,12
16,18
16,66
Мексика
13,09
13,91
13,48
13,70
Північна Америка
133,09
121,21
128,2
133,06
ЄС (15)
141,92
145,41
146,76
148,50
Європейські країни разом
171,04
175,41
178,87
182,28
Китай
185,37
232,14
262,09
288,68
Японія
69,49
72,52
72,96
71,95
Південна Корея
43,67
44,73
45,69
47,67
Індія
20,81
23,82
24,74
26,5
Азія разом, за винятком Китаю, Японії та Північної Кореї
82,7
86,69
88,88
91,62
Австралія і Нова Зеландія
7,11
8,47
8,75
8,93
Бразилія
15,43
15,37
15,80
15,40
Країни Латинської Америки
11,16
12,26
13,02
13,82
ПАР
5,19
4,44
4,54
4,82
Країни Африки
15,16
14,4
14,30
14,77
Близький Схід
35,84
37,41
37,44
38,47
Росія
20,57
20,81
21,85
23,60
Україна
4,73
5,97
7,77
8,86
Світ
801,29
854,13
904,4
949,38
*Таблиця розрахована за даними [166-167].
У 2004 р. порівняно з 2003 р. світове виробництво сталі зросло на 84 млн. т,
перевищивши 1 млрд. т. У Китаї виробництво збільшилося на 22,5% – до 270 млн.
т.
Міжнародна торгівля сталевою продукцією збільшилася на 4,4% – до 263 млн. т, що
склало 28% світового споживання сталі. Змінилися також торгові потоки. Так,
Китай скоротив імпорт на 24%, експорт зріс на 17 млн. т (табл. 2.1 і 2.2).
У 2004 р. ціни на сталеву продукцію значно зросли, що дозволило підприємствам
галузі успішно завершити рік (незважаючи на зростання цін на сировину і
матеріали, а також транспортних витрат).
За період 2000-2004 рр. у багатьох країнах зростання споживання сталі у ряді
галузей відбувалося з випереджаючою швидкістю. Проте в умовах явного надлишку
сталеливарних потужностей у світовому масштабі такий підйом не міг бути
пов'язаний тільки з порушенням балансу попиту і пропозиції – нові тенденції
формувалися під впливом декількох чинників [124].
По-перше, незважаючи на стрімке нарощування власних обсягів виробництва, Китай
безперервно збільшував імпорт. Дефіцит сталевої продукції у цій країні
обумовлював зростання цін, а міжнародні ринки підтягувалися до китайського
рівня. По-друге, істотно вплинула девальвація долара, що відбулася у світі.
По-третє, різке збільшення випуску металу зумови
- Київ+380960830922