Пріоритети використання інвестиційного потенціалу у борошномельно-круп'яній і комбікормовій промисловості

РОЗДІЛ 2.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ У БОРОШНОМЕЛЬНО-КРУП’ЯНІЙ І КОМБІКОРМОВІЙ
ПРОМИСЛОВОСТІ
2.1. Інвестиційний процес у борошномельно-круп’яній і комбікормовій
промисловості
Криза 90-х років в Україні, пов'язана з переходом до нової моделі суспільного
розвитку, негативно позначилася на розвитку всіх галузей зернопродуктового
господарства. "Ножиці цін" між сільськогосподарською і промисловою продукцією,
платіжна криза, дефіцит добрив, палива та спеціальної техніки, інші чинни­ки
призвели до значного зниження врожайності та якості зерна, скорочення його
валових зборів по регіонах та країні в цілому. У 2004 р. валовий збір зерна в
Україні становив лише 47,9 % від рівня 1990 р. В усіх регіонах України, які
спеціалізувалися на виробництві зерна, його показники скоротилися більше, як
вдвічі (Миколаївська, Полтавська, Одеська, Кіровоградська, Вінницька,
Херсонська області). Крім того, значно знизилися якісні показники зібраного
врожаю. У 2004 р. зерно, яке відповідає продовольчим кондиціям, становило лише
30 % від загального обсягу зібраного врожаю. Для поліпшення ситуації, що
склалася із забезпеченням зернопереробних підприємств зерном, владними
структурами було прийняте рішення про використання при виробництві борошна
зерна IV та V класу. Однак ці заходи не дали очікуваного ефекту.
В останні роки в борошномельно-круп’яній і комбікормовій промисловості
спостерігається тенденція значного скорочення обсягів виробництва борошна,
круп, комбікормів через суттєве зменшення кількості та якості зернової
сировини, яка вирощується та заготовлюється в країні, споживання населенням
окремих сортів борошна, деяких видів круп; насичення ринку хлібопродуктів за
рахунок ввезення в країну харчових продуктів іноземного виробництва, збільшення
в країні кількості міні-млинів, міні-крупорушок та млинів різних форм власності
вітчизняного та іноземного виробництва, низька платоспроможність споживачів
хлібопродуктів, кризовий стан галузі пта­хівництва і тваринництва. Зазначені
негативні тенденції і проблеми розвитку притаманні, як правило, усім складовим
борошномельно-круп’яної і комбікормової промисловості України.
Елеваторно-складське господарство. До його складу входить 695
хлібозаготівельних, у тому числі 489 хлібоприймальних підприємств загальною
місткістю 29,9 млн. тонн для зерна і насіння олійних культур, які можуть
прийняти за добу до 1,5 млн. тонн зерна. Територіальна організація потужностей
хлібоприймальних підприємств наведена в табл. 2.1.[53]. Це у 1999 р., але
тенденція зберігається і до теперішнього часу.
Аналіз даних свідчить, що найбільше зернових місткостей сконцентровано у
Дніпропетровській (8,3 %), Харківській (7,4 %), Запорізькій і Одеській (7,1 %)
областях. Це пов'язано з високим їх технічним розвитком, а також наближеністю
не тільки до районів виробництва зерна, а й до споживачів продуктів його
переробки.
Найменше таких місткостей мають Закарпатська (1 %), Львівська (0,9 %),
Чернівецька (0,7 %) області, оскільки вони виробляють незначну частку зерна від
загального обсягу в державі і більшу частину зерна, що споживається, завозять з
інших регіонів України. Крім того, в цих же областях знахо­диться і найменше
елеваторних місткостей: Львівській (0,01 %), Чернівецькій (0,6 %). Найбільше
елеваторних місткостей у Миколаївській області (10,7 %), що пов'язано з
наявні­стю великих місткостей для перевантаження зерна на морські судна. Великі
елеваторні місткості мають також Дніпропет­ровська (8,5 %) та Запорізька (7,1
%) області.
Борошномельно-круп'яна і комбікормова промисловість як і весь агропромисловий
комплекс, знаходиться в глибокій економічній кризі. З року в рік зменшується
заготівля зерна, виробництво борошна, круп, комбікормів, кормових добавок
(табл. 2.2.)[53].
Сьогодні завантаження зернових місткостей становить 20 %, виробництво борошна
2,3 млн. тонн (32 %), круп - 186,7 тис. (23 %), комбікормів - 700 тис, тонн (11
%) від встановлених виробничих потужностей.
Стан виробництва, насамперед, пов'язаний із загальною кризою платежів і
організаційної перебудови колишньої галузі хлібопродуктів, що призвело до
скасування державного замовлення на закупівлю в державні ресурси як
продовольчого, так фуражного зерна. До скасування державного замовлення, у
періоді існування планово-регульованої економіки, обсяги заготівлі зерна в
держресурси досягали в окремі роки (1987-1990 р.р.) понад 17 млн. тонн і до 2
млн. тонн насіння олійних культур.
Таблиця 2.1
Розміщення потужностей хлібоприймальних підприємств в Україні
Адміністративно-територіальні регіони
Зернова місткість
Потужність сушарок
Потужність
приймання, тис. тонн на добу
Потужність
відвантаження, тис. тонн на добу
Всього, тис. тонн
у % від загальної
в т.ч. елеваторна, тис. тон
у % від загальної елеваторної
Шахтні і пересувні тон на рік
Камерні тис. тон за сезон
З автотранспорту
З залізниці
На автотранспорт
На залізницю
Автономна республіка Крим
1094,6
3,9
563,4
5,4
1178
11,6
43,7
14,6
6,3
22,6
Вінницька
1711,1
6,1
489,2
4,8
3496
97,2
86,4
73,9
56,2
125,8
Волинська
295,7
72
0,7
400
11,2
13
11,2
13
Дніпропетровська
2333,2
8,3
889,3
8,5
4212
80,1
3,6
20,7
3,6
17,6
Донецька
1176,5
4,1
519,2
4,9
1792,4
10,5
43,4
12,8
14,7
Житомирська
369
1,3
63
0,6
750
29
24
1,9
21,6
Закарпатська
281,6
175,1
1,7
142
14,2
3,1
12,1
2,2
4,9
Запорізька
1994,2
7,1
744,6
7,1
2661
32,3
9,3
0,1
16,7
Івано-Франківська
300,9
1,1
115,4
1,1
490
6,4
11,6
6,4
11,6
Київська
842,6
329,3
3,1
1688
48,8
40,7
9,9
3,8
10
Кіровоградська
1926,4
6,8
737,2
3932
60,9
85,2
-