РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
В даній роботі подані результати порівняльного експериментального дослідження
антимікробних та деяких інших сторін біологічної дії, антифунгінуТ,
хлорнітрофенолу (нітрофунгіну), нітрону N-арілхінолілазометину (НАХ), ДМ,
декаметоксину, МР. Фізико-хімічні, біологічні властивості досліджуваних
препаратів представлені в наступних розділах дисертації.
2.1. Фізичні, хімічні властивості досліджуваного препарату АНФ
На антифунгін діє технологічний промисловий регламент ТПР
64-00374870-04-02, погоджений головою державного департаменту по контролю за
якістю, безпекою і виробництвом лікарських засобів і виробів медичного
призначення 25.12.2002 р. На антифунгін видано фармакопейну статтю
42У-36/30-363-98 [260], яка затверджена головою фармакопейного комітету
Держкоммедбіопрому України академіком МІА В.П. Георгієвським замість ТФС
424-64-94. На антифунгін МОЗ України видало реєстраційне посвідчення №
Р.02.00/01404 від 02.02.2000 р. [261]. Це посвідчення видане Відкритому
акціонерному товариству «Монфарм» в тому, що відповідно до Порядку державної
реєстрації лікарського засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 27.04.1998 р. № 569, лікарський засіб під назвою Антифунгін складу:
Діючої речовини на 100 мл розчину: декаметоксину – 0,1 г. Препарат
зареєстровано в Україні у вигляді лікарської форми: розчин спиртовий по 25 мл,
50 мл у флаконах. Посвідчення підписано 02 лютого 2000 р.
Антифунгін являє собою безбарвну прозору рідину із запахом спирту. Згідно ФС
справжність АНФ визначають за наступними параметрами: спектр поглинання
дослідного розчину, виготовленого для кількісного визначення в ділянці від 400
до 600 нм, повинен мати „плече” в ділянці від 508 до 510 нм, максимум при
довжині хвилі 540±2 нм.
Один мл препарату випарюють на кип’ячій водяній бані досуха. До залишку
добавляють 0,5 мл сірчаної концентрованої кислоти і 0,5 мл розчину ваніліну в
кислоті сірчаній, перемішують; з’являється жовте забарвлення, яке при додаванні
1 мл води переходить в малиново-червоне.
Потім до 0,2 мл антифунгіну додають 0,2 мл розчину натрію їдкого і 0,5 мл 0,1
мл розчину йоду; відчувається характерний запах йодоформу і поступово
утворюється жовтий осад (спирт етиловий). До одного мл антифунгіну додають 2 мл
води. Одержаний розчин дає характерну реакцію на хлориди (ГФ XI, вип. 1, с.
159).
Прозорість антифунгіну визначають по ГФ XI вип. 1, с. 194. Густина АНФ
знаходиться в межах від 0,951 до 945 (ГФ XI, вип. 1, с. 26). Об’єм АНФ в
упаковці - від 24,6 до 25,4 мл, або 49,55 до 50, 45 мл відповідно. Дослідження
проводять з 10 пляшечками при допомозі мірного циліндра місткістю 50 мл або 100
мл відповідно з ОСТ 64-492-85.
Мікробіологічну чистоту АНФ досліджують відповідно з вимогами ГФ XI, вип. 2, с.
193. Препарат в умовах випробування проявляє протимікробну дію. Посів АНФ на
поживні середовища проводять по методу мембранної фільтрації. Один мл розводять
в 100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду і попускають весь розчин через
мембранний фільтр. Після закінчення фільтрації мембрану промивають двома
порціями по 100 мл стерильного 0,9% розчину натрію хлориду. В одному мл АНФ
допускається наявність не більше 100 мікроорганізмів, в тому числі, грибів. Не
дозволяється наявність бактерій родин Enterobacteriaccae, Pseudomonadas
aeruginosa, Staphilococcus aureus.
2.2.1. Методика кількісного визначення декаметоксину в складі АНФ
До 1 мл АНФ додавали 9 мл води і перемішували. 1 мл одержаного розчину вносили
в мірну колбу ємністю 25 мл, додають 2 мл 0,1% розчину спирту полівінілового,
один мл 0,07% розчину еозину, 1,5 мл по 0,05 М розчину хлористоводневої
кислоти, доводять об’єм розчину водою до мітки і перемішують (розчин А).
Вимірювали оптичну густину розчину А на спектрофотометрі при довжині хвилі 540
нм в кюветі з товщиною слою 10 мм, використовуючи в якості розчину порівняння
розчин, виготовлений аналогічно розчину А, за винятком наявності ДК. Паралельно
вимірюють оптичну густину розчину робочого стандартного взірця (РСЗ)
декаметоксину.
Вміст ДК (Х) в одному мл АНФ в грамах вираховували по формулі:
де D1 - оптична густина досліджуваного розчину;
D0 - оптична густина розчину РСЗ ДК;
m0 - маса наважки РСЗ ДК, в грамах.
Вміст С38H74Cl2N2O4 (декаметоксин) в одному мл АНФ повинен мати від 0,0009 до
0,0011 г.
2.2.2. Приготування розчину РСЗ ДК
0,05 г (точна наважка) ДК (ФС 42У-46-152-97), в перерахунку на суху речовину,
клали в мірну колбу ємністю 500 мл, розчиняють в 100 мл води, доводять об’єм
розчину водою до мітки і перемішують (основний розчин). Термін придатності
основного розчину – один місяць. Один мл основного розчину вносять в мірну
колбу ємністю 25 мл, додають 2 мл 0,1% розчину спирту, 1,5 мл 0,05 мл розчину
хлористоводневої кислоти, доводять об’єм розчину водою до мітки і змішують.
2.2.3. Методика виготовлення 0,1% розчину спирту полівінілового
Cпочатку 0,1 г спирту полівінілового (ГОСТ 10779-78) розчиняють при нагріванні
з температурою 60°С в 60 мл води. Потім охолоджують, доводять об’єм розчину
водою до 100 мл і змішують. Термін придатності - один місяць.
2.2.4. Методика виготовлення 0,07% розчину еозину
Спочатку 0,07 г еозину Н (ТУ 6-09-183-75) розчиняють у воді, доливають об’єм
розчину водою до 100 мл і змішують. Термін придатності розчину – не обмежений.
2.2.5. Фізико-хімічна, фармакологічна характеристика НФ
Назва антисептичного препарата Нітрофунгін відноситься до його патентного
захисту, який надано виробником лікарського засобу акціонерним товариством
„Галена” (Чеська Республіка). Міжнародна непатентована назва нітрофунгіну
- Київ+380960830922