РОЗДІЛ 2
Матеріали та методи досліджень
Дисертаційна робота виконувалась на базі кафедри вірусології, патанатомії та
ветеринарно-санітарної експертизи факультету ветеринарної медицини Сумського
національного аграрного університету, проблемній лабораторії птахівництва
Сумського національного аграрного університету, Інституту птахівництва
Української аграрної академії наук, лабораторії Сумської обласної клінічної
інфекційної лікарні, Сумської обласної державної лабораторії ветеринарної
медицини, птахівничих господарствах північно-східного регіону України в період
з 2000 по 2005 роки.
В лабораторних дослідах було використано 140 курячих ембріонів, 370 голів
курчат, 100 голів перепелів, 162 білих мишей, 20 білих щурів.
У виробничих умовах бактеріологічному дослідженню було піддано 1598 проб
повітря пташників, обстежено 1261 трупів курчат різного віку, 367 трупів
дорослої птиці, 168 ембріонів.
Дослідження проводились в птахогосподарствах по виробництву яєць і м’яса птиці,
фермах різних установ в північно-східному регіоні України, зокрема, в Сумській,
Харківський, Чернігівський, Київський областях.
Лабораторну діагностику ешерихіозу проводили згідно з чинною “Настановою з
лабораторної діагностики ешерихіозу (колібактеріозу) тварин”, затверджені
Головним управлінням ветеринарної медицини Мінсільпроду України 22.08.98р. та
“Тимчасової настанови із застосування набору сироваток ешерихіозних
антиадгезивних аглютинуючих” (1994р.).
Вивчення епізоотологічних особливостей перебігу інфекційних хвороб птиці
проводилось загальновизнаними методиками епізоотологічного обстеження і
експерименту [55].
Епізоотологічне обстеження птахівничих господарств північно-східного регіону
України
Епізоотологія (виділення ешерихій з корму, трупів птиці, повітря, ембріонів)
Визначення серологічної приналежності ешерихій
Визначення ентеротоксигенних властивостей ешерихій
Визначення антибіотико-резистентності ешерихій
Дослідження корму на наявність мікотоксинів
Дослідження перебігу ешерихіозу птиці на фоні зеараленонтоксикозу
Вплив на збереження, масу та несучість птиці.
Вплив на клінічні показники крові та масу внутрішніх органів птиці.
Вплив на репродуктивні показники перепелів.
Вплив на якість та біологічну цінність м’яса птиці
Вплив на хімічний та біохімічний склад м’яса птиці.
Вплив на імунологічні показники крові птиці
Визначення остаточних кількостей зеараленону в м’ясі дослідної птиці
Дослідження впливу м’яса отриманого від курей, хворих на ешерихіоз та
зеараленонтоксикоз на ссавців (білих щурів).
Гематологічні зміни.
Патологоанатомічні та гістологічні зміни
Розробка заходів профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу.
Застосування препаратів “мікосорб”, “Біо-Мос” та “Кормо-токс” для профілактики
перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу
Вплив на антиоксидантну систему
Вплив на збереження, поголів’я та клінічні показники
Розрахунок економічної ефективності лікувально-профілактичних заходів
Схема 2.1. План роботи.
В роботі використовували дані звітів Державного департаменту ветеринарної
медицини Міністерства аграрної політики України, проводили їх ретельний аналіз.
Враховували дані звітів установ ветеринарної медицини і обласних лабораторій
ветеринарної медицини, а також результати досліджень, що одержані при виїздах
до птахогосподарств.
Виділення ешерихій проводили по схемі, представленій на рис. 2.1.
Серед курчат яйценосних порід у віці від 1 до 140 днів та бройлерів 1-60 –
денного віку, визначали ступінь розповсюдження ешерихіозу, динаміку загибелі
птиці, значення факторів передачі інфекції та сезонності захворюваності при
утримуванні птиці на підлозі та в клітинних батареях.
Ретроспективний аналіз ізоляції патогенних сероваріантів ешерихій в
північно-східному регіоні України проводили за період 2000-2004 років. При
цьому враховували географічне розташування птахогосподарств, технологічний
напрямок, видову належність виділених культур, їх кількість, вік птиці, від
якої була ізольована мікрофлора.
Матеріалом для бактеріологічного дослідження були свіжі трупи птиці і колонії
мікрофлори, що виросли в чашках Петрі при відборі проб повітря приміщень,
повітря інкубаторіїв, змиви зі шкаралупи інкубаційних яєць.
З пробірок, де спостерігався ріст мікроорганізмів, проводили висів на щільні
диференційно-діагностичні середовища Ендо та Левіна в бактеріологічні чашки,
розділені на сектори для кожного розведення. Колонії, що виросли (не менше 4)
пересівали на МПБ, витримували в термостаті 24 години при +37оС.
Проби повітря відбирали вранці при спокійному стані птиці в трьох точках, що
розташовані по діагоналі пташника: при утримуванні птиці на підлозі – на рівні
голів птиці, а при клітинному – на рівні середнього ярусу батареї.
Бактеріальну забрудненість повітря пташників визначали методом седиментації:
експозиція 5 хвилин – в чашках Петрі з МПА та агаром Ендо з підрахуванням
колоній, що виростуть за 24 години в термостаті при 37оС. Для полегшення роботи
користувались напівавтоматичним лічильником для підрахування колоній.
Висіви з ембріонів, трупів та тушок птиці, харчових яєць, повітря пташників
МПБ
МПА
Диференційно-діагностичні середовища
Облік результатів. Виготовлення мазків і фарбування за Грамом
Відбір характерних колоній
Пересів на МПА
Серологічна діагностика
Пересів на кольоровий ряд
Визначення родової та видової приналежності культур
Визначення гемолітичних властивостей
Визначення
патогенних властивостей
Визначення ентеротоксигенних властивостей
Рис. 2.1. Схема бактеріологічного дослідження патологічного матеріалу та
продукції птахівництва з метою виявлення мікроорганізмів
- Київ+380960830922