РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1. Вибір напрямків досліджень
Роботу виконано на базі кафедри заразних хвороб тварин Державного
агроекологічного університету. Окремі дослідження виконані в Хмельницькій та
Житомирській обласних державних лабораторіях ветеринарної медицини,
Чемеровецькій районній державній лабораторії ветеринарної медицини,
Ягільницькому кінному заводі, Чемеровецькому районному державному підприємстві
ветеринарної медицини.
Незважаючи на значний обсяг досліджень, у літературі недостатньо висвітлено
питання, що стосується етіологічної структури лептоспір та їх динаміки у
окремих видів тварин, зокрема у коней; особливостей розвитку інфекційного та
епізоотичного процесів при лептоспірозі у коней; сучасних підходів до розробки
методів профілактики хвороби; специфічної профілактики лептоспірозу у
конегосподарствах, неблагополучних щодо даної хвороби; вивчення титрів
поствакцинальних антитіл і схем застосування вакцини при імунізації коней проти
лептоспірозу; технологій вирощування коней, профілактики гельмінтозів і
лептоспірозу за допомогою електропастуха.
Тому актуальним було проведення досліджень по виясненню таких питань:
- вивчити епізоотичну ситуацію та етіологічний спектр серогруп при лептоспірозі
коней;
- вивчити особливості розвитку інфекційного та епізоотичного процесів;
- вияснити значення епізоотологічних, клінічних, гематологічних, біохімічних
показників як додаткових маркерів комплексної діагностики лептоспірозу коней;
- удосконалити засоби, методи лікування та профілактики лептоспірозу коней;
- розробити технологію вирощування коней, яка включає використання
електропастуха для профілактики лептоспірозу і гельмінтозів коней.
2.2. Матеріали та методи досліджень
Матеріалом у наших дослідженнях були тварини та обліково-звітна первинна
документація Хмельницької обласної державної лабораторії ветеринарної медицини
(ф.№14 – Вет. експертизи) за 1998-2003 роки. Для визначення домінації окремих
серологічних груп лептоспір в динаміці використовували порівняльно-історичний
та логічний аналіз за загальноприйнятою методикою.
При вивченні особливостей епізоотичного процесу, перебігу і клінічного прояву
лептоспірозу тварин в Хмельницькій області використовували комплексний
епізоотологічний метод. Епізоотологічні дослідження проводили згідно «Методы
эпизоотологических исследований» [ 27 ]. При проведенні цих досліджень
використовували: «Методы эпизоотического исследования и теория эпизоотического
процесса» [ 26 ]; «Материалы и методы эпизоотической нозеографии» [ 89 ].
Вивчення епізоотичної ситуації щодо лептоспірозу проводилось на 1847 тваринах,
а визначення етіологічної структури лептоспірозу на 780 конях.
Апробація дії сучасних антибіотиків, застосованих для стерилізації хворих на
лептоспіроз коней, виконана на 37 конях у господарствах Хмельницької та
Тернопільської областей. Препарати застосовували у відповідності з настановою
по використанню.
Клінічні, серологічні та біохімічні дослідження виконали на 154 конях з
господарств Хмельницької та Тернопільської областей.
Вивчення ефективності проведення вакцинацій виконані на 175 конях у
господарствах, неблагополучних щодо лептоспірозу. Використовували вакцину проти
лептоспірозу Вітебської бірофабрики – 1-й варіант (Серія №18. Контроль №18) та
2-й варіант (Серія №19. Контроль №19.), яку застосовували у відповідності з
настановою щодо її використання. Також використовували 1-й варіант вакцини
«ВГНКИ» Ставропольської біофабрики – Серія №20., Контроль №20 -
ТУ.9384108-0049-41.85-96. Вивчення сумісного перебігу лептоспірозу з
стронгілятозами проводилось на 74 конях Хмельницької та Тернопільської
областей.
Розробка технології вирощування коней з використанням електропастуха
проводилась на 100 конях, які належать Чемеровецькому підприємству ветеринарної
медицини.
Для наглядності схема проведення досліджень представлена на рис. 2.2.1. З неї
видно, що в процесі виконання роботи було піддано аналізу результати досліджень
4200 тварин, в т. ч. 2487 коней.
2.3. Копрологічні дослідження
Копрологічні дослідження (гельмінтоовоскопію та гельмінтолярвоскопію) проводили
за методиками, описаними Н.В. Демидовим [ 25 ]. При цьому гельмінтоовоскопію
здійснювали за методом Фюлеборна. В склянку об’ємом 120 см3 при помішуванні
скляною паличкою поміщали 5 г фекалій і 20-кратну кількість насиченого розчину
кухонної солі. Потім суміш проціджували через сито або марлю в іншу чисту
склянку. Фекалії із сита відкидали, а фільтрат залишали на 40-45 хв. Яйця, маса
яких менша маси насиченого розчину кухонної солі, піднімались на поверхню
рідини. Доторкуючись до поверхні рідини металевою петлею (діаметром біля 8 мм),
знімали тонку плівку поверхневого шару і струшували на предметне скло. Краплю
досліджували під мікроскопом і визначали наявність та підраховували кількість
яєць. Потім проводили перерахунок кількості яєць в 1 г фекалій. Після цього
решту фекалій із кожної проби змочували водою і поміщали в термостат при
температурі 18-22єС на 8-10 діб для вирощування личинок гельмінтів.
Личинки гельмінтів виявляли за допомогою методу Бермана. Для цього 15-20 г
фекалій поміщали в марлю, а потім у скляну лійку, попередньо наповнену водою (
температура 20-22єС) з розрахунку, щоб остання покривала фекалії.
Рис. 2.2.1 – Схема вивчення лептоспірозу коней
Штатив з лійками залишали на 1 годину. Потім знімали з пробірок гумову трубку,
а рідину, яка знаходилась у воронці та трубці, випускали в підставлений тазик
або ванночку. Рідину із пробірки також зливали, а осад струшували на предметне
скло і досліджували під
- Київ+380960830922