Розділ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Дослідження проводилися в клініці урології Харківської медичної академії
післядипломної освіти на базі Харківського обласного клінічного центру урології
і нефрології ім. В.І.Шаповала за період з 1998 по 2002 р. Об'єктом дослідження
були 152 пацієнти, які знаходилися на стаціонарному лікуванні з приводу
нирково-клітинного раку. Усім пацієнтам проведене хірургічне втручання з
наступною морфологічною верифікацією діагнозу. Першу групу дослідження склали
102 пацієнта, яким виконувалася нефректомія. Після оперативного втручання всі
видалені нирки обстежувалися на наявність мультифокальності. З 102 видалених
нирок мультифокальний НКР виявлений в 17 препаратах (16,7%).
Другу групу склали 50 пацієнтів, яким виконувалися органозберігаючі хірургічні
втручання. В даній групі мультифокальність виявлена у 7 пацієнтів (14%) за
допомогою діагностичних методів досліджень в доопераційному періоді,
інтраопераційно або за даними патогістологічного дослідження резектованої
тканини нирки.
Таким чином, в генеральній сукупності хворих (152) мультифокальний рак нирки
виявлений у 24 хворих (17 у групі нефректомії і 7 у групі органозберігаючої
хірургії), що становить 15,8%.
Вік 152 пацієнтів коливався від 33 до 76 років. Середній вік у групі
нефректомії (НЕ) і групі органозберігаючої хірургії (ОЗХ) склав 57,4±1,9 і
54,8±2,6 років відповідно. Вікові розходження між групами недостовірні
(р >0,05). Серед пацієнтів обох груп переважали чоловіки в співвідношенні
1,4:1. Розподіл пацієнтів за віком і статтю представлено в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих відповідно віку і статі
Вік
Група НЕ
Група ОЗХ
Всього
В т.числі
Всього
В т.числі
абс.
абс.
31-40 років
3,0
1,7
8,0
3,8
41-50 років
22
21,6
4,0
12
10
10
20,0
5,6
51-60 років
35
34,3
4,7
20
15
21
42,0
7,0
12
61-70 років
34
33,3
4,6
21
13
14
28,0
6,3
Більш 70 років
7,8
2,6
2,0
1,9
ВСЬОГО
102
100
60
42
50
100
29
21
У зв'язку з тим, що в досліджуваних групах переважали пацієнти, вік яких
перевищував 50 років, перебіг хвороби ускладнювався наявністю супутньої
патології, структура якої представлена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Види і частота супутньої патології
Діагноз
Група НЕ
n=102
Група ОЗХ
n=50
абс.
абс.
Гіпертонічна хвороба
24
23,5
4,2
18
5,4
>0,05
Ішемічна хвороба серця
13
12,7
3,2
10
4,2
>0,05
Кісти нирок
14
13,7
3,4
14
4,9
>0,05
Сечокам’яна хвороба
7,8
2,6
12
4,5
>0,05
Хронічний пієлонефрит
11
10,8
3,0
14
4,9
>0,05
Цукровий діабет
6,9
2,5
3,3
>0,05
Захворювання органів ШКТ
3,9
1,9
2,8
>0,05
Тенденція, яка намітилася за останні роки, щодо виявлення пухлин нирок на
ранній стадії певним чином змінила структуру клінічної симптоматики. Так,
класична тріада симптомів, яка включає гематурію, біль і утворення, що
пальпується, на сьогоднішній день досить рідко спостерігається в клінічній
практиці. З іншого боку, кількість безсимптомних пухлин нирок, що виявляються,
постійно зростає. Клінічні прояви раку нирки в досліджуваних групах
представлені в табл. 2.3.
Таблиця 2.3
Клінічні симптоми у 152 хворих на рак нирки
Клініко-лабораторні дані
Група НЕ
n=102
Група ОЗХ
n=50
абс.
абс.
Класична тріада симптомів
15
14,7
3,5
Біль у поперековій області
71
69,6
4,5
14
4,9
<0,05
Гематурія
38
37,3
4,8
18
5,4
<0,05
Пухлина, що пальпується
30
29,4
4,5
1,9
<0,05
Втрата ваги
12
11,8
3,2
1,9
<0,05
Набряклість нижніх кінцівок
6,9
2,5
Підвищення tє тіла
17
16,7
3,7
12
4,6
>0,05
Прискорена ШОЕ
44
43,1
4,9
16
5,2
<0,05
Артеріальна гіпертензія
24
23,5
4,2
10
4,2
>0,05
Анемія
2,9
1,6
Безсимптомний перебіг
17
16,7
3,7
16
32
6,5
<0,05
Як видно з табл. 2.3 симптоматика захворювання значно відрізнялася у пацієнтів
в групах нефректомії та органозберігаючої хірургії. Так, у першому випадку
вірогідно превалював больовий синдром (69,6%), гематурія (37,3%), прискорена
ШОЕ (43,1%). У 30 пацієнтів (29,4%) пальпаторно визначалося об'ємне утворення в
нирці.
Друга група пацієнтів характеризувалася слабко вираженими симптомами
захворювання, і вірогідно частішим (32±6,5% проти 16,7±3,7%; р <0,05) його
безсимптомним перебігом.
Розподіл хворих за стадіями проводився відповідно з міжнародною TNM
класифікацією нирково-клітинного раку 1997 р. (5-е видання) [33], де:
Т1 – пухлина ? 7 см у найбільшому вимірі, у межах нирки;
Т2 – пухлина > 7 см у найбільшому вимірі, у межах нирки;
Т3 – пухлина поширюється у великі вени або інвазує надниркову залозу або
навколишні тканини, але не виходить за межі фасції Герота:
Т3a – пухлинна інвазія надниркової залози або паранефральної клітковини в межах
фасції Герота;
Т3b – пухлина поширюється в ниркову вену або НПВ нижче діафрагми;
Т3c – пухлина поширюється в НПВ вище діафрагми;
Т4 – пухлина поширюється за межі фасції Герота;
N0 – немає метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах;
N1 – метастаз в одному регіонарному лімфатичному вузлі;
N2 – метастаз більш ніж в одному регіонарному лімфатичному вузлі;
М0 – немає віддалених метастазів;
М1 – є віддалені метастази.
Відповідно до представленої класифікації розподіл хворих за стадіями був
наступним (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл пацієнтів за стадіями захворювання
Пацієнти
Стадія
Група НЕ
n=102
Група ОЗХ
n=50
абс.
абс.
T1N0M0
38
37,2
47
94
T2N0M0
27
26,5
T3аN0M0
15
14,7
1
- Київ+380960830922