РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Консультування, обстеження та стаціонарне лікування 292 пацієнток проводилось у
гінекологічних відділеннях Львівського державного обласного перинатального
центру у 1998 - 2004 роках.
Для виконання поставленої мети та вирішення поставлених завдань нами відповідно
до розробленої анкети та плану дослідження було обстежено 267 пацієнток з
безпліддям. Детальне вивчення анамнезу, результати обстеження на генітальні
інфекції, вивчення гормонального гомеостазу дало підставу сформувати клінічні
групи спостереження.
Основну групу склали 162 жінки, у яких діагностовано змішане генітальне
інфікування, а в анамнезі мали місце епізоди запальних захворювань органів
малого тазу (ЗЗОМТ). За характером перебігу запальних захворювань статевих
органів у основній групі виділені дві підгрупи: І підгрупа – 59 (36,42%) хворих
з часто рецидивуючим перебігом ЗЗОМТ, при якому рецидиви запалення зумовлювали
неодноразове стаціонарне лікування; ІІ підгрупа – 103 (63,58%) хворих з одним
клініко-лабораторно підтвердженим епізодом ЗЗОМТ.
У першу групу порівняння увійшли 45 хворих, у яких при наявності ендокринного
чинника безпліддя (синдром полікістозних яєчників) в анамнезі мали місце
епізоди ЗЗОМТ та діагностовано змішане генітальне інфікування.
У другу групу порівняння були включені 60 пацієнток з ендокринним безпліддям
при відсутності генітального інфікування ЗПСШ і запальних захворювань органів
малого тазу в анамнезі.
Контрольну групу склали 25 жінок репродуктивного віку з непорушеною
репродуктивною функцією, яким проводилась лапароскопічна стерилізація з метою
завершення генеративної функції відповідно до існуючих нормативних документів.
В анамнезі у жінок контрольної групи були відсутні вказівки на перенесені
запальні захворювання органів малого тазу.
2.1. Комплекс використаних методів дослідження
Для досягнення мети та вирішення поставлених задач дослідження вивчення
соматичного анамнезу, об’єктивне загально-соматичне, клініко-лабораторне,
гінекологічне обстеження та клінічне обстеження молочних залоз проводили
рутинними методами. Згідно з рекомендаціями ВООЗ [WHO, 1996] алгоритм
клінічного обстеження передбачав проведення спрямованого діагностичного пошуку
для виявлення мікросимптомів захворювань та з’ясування чинників, що можуть
впливати на фертильність подружньої пари; вивчення особливостей сімейного
анамнезу та спадковості, репродуктивного анамнезу; попередніх діагностичних та
лікувальних заходів. Критерієм безпліддя, згідно існуючих положень, вважали
відсутність вагітності без застереження від неї при регулярному статевому житті
не менше року.
З метою виключення чоловічого фактору безпліддя оцінювали спермограму статевого
партнера, для виключення шийкового фактору безпліддя проводили пробу
Курцрока–Міллера.
Всім хворим виконували просту і розширену кольпоскопію апаратом “Albbert
Awetzlar 8862” фірми “Zeiss Kolposkope” (Німеччина).
Ультразвукове дослідження (УЗД) органів малого тазу методом трансабдомінальної
та трансвагінальної ехографії в режимі реального часу проводили за стандартною
методикою в умовах наповненого сечового міхура конвексними датчиками з частотою
3,5 МГц і 7,5 МГц на ультразвуковому апараті „Sіmens SL-450”. Для попередньої
діагностики наявності зростового процесу в малому тазі або патології маткових
труб проводили цілеспрямований пошук патологічних ехопозитивних включень
високої щільності в проекції матки та яєчників та візуалізацію патологічних
рідинних утворів [167].
Гістеросальпінгографію (ГСГ) виконували за загальноприйнятою методикою на 7 - 9
день менструального циклу водорозчинним контрастом (60% “Урографін”) на
рентгенапараті ЕДР-760 з приставкою рентгенівського зображення. За 40 хвилин до
маніпуляції для попередження спазму внутрішнього вічка маткових труб вводили
спазмолітичні середники (2 мл 2% розчину папаверину гідрохлориду, 1 мл 0,2%
платифіліну гідротартрату внутрішньом’язево). За даними ГСГ складали попередній
висновок про стан прохідності маткових труб, виявляли дотичні ознаки спайкового
процесу у малому тазі, вади розвитку матки, ознаки внутрішнього ендометріозу.
При наявності вад розвитку матки, внутрішнього ендометріозу хворі у дослідження
не включались.
При проведенні загального обстеження хворих для виявлення гормональних порушень
– проявів гіперандрогенії, метаболічних порушень проводили типобіологічну
оцінку хворих. Для оцінки вираженості гірсутизму використовували шкалу
Феримана-Голвея (Ferriman, Galway, 1961), за якою оцінювали локалізацію
оволосіння у 11 ділянках тіла та ступінь його вираженості у балах (від 0 до 4 у
кожній ділянці). Ступінь ожиріння визначали за індексом маси тіла (ІМТ), який
вираховували за співвідношенням маси тіла (у кілограмах) до зросту (у метрах),
розведеного у квадрат (в нормі для жінок репродуктивного віку ІМТ коливається
від 19 до 25).
Рівні гонадотропних гормонів гіпофізу Ї фолікулостимулюючого (ФСГ),
лютеїнізуючого (ЛГ), пролактину (ПРЛ), стероїдних гормонів яєчників Ї
естрадіолу (Е2), прогестерону (П), загального тестостерону (Т) у сироватці
крові визначали імуноферментним методом з використанням тест-систем
„Вектор-Бест” (Росія) та „Hoffman la Roche” у динаміці менструального циклу на
5 – 7 і 22 – 24 дні [57]. Дослідження проводили в лабораторіях Львівського
обласного клінічного діагностичного центру та наукового медично–діагностичного
центру “Астар”.
Діагностику захворювань, які передаються статевим шляхом, проводили в науковому
медично–діагностичному центрі “Астар” та Львівському обласному клінічному
діагностичному центрі. Враховуючи, що любий запальний процес може стати
потенц
- Київ+380960830922