РОЗДІЛ 2. НАРИС ІСТОРІЇ БОТАНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЧИВЧИНСЬКИХ ГІР
К.А. Малиновський (1960) та М.А. Голубець і К.А. Малиновський (1968) в історії
ботанічних досліджень Українських Карпат виділяють три періоди:
1. Австро-угорський – до 1920 р.;
2. Польський – з 1920 р. до 1940 р.;
3. Український – з 1940 р.
Така періодизація стосується й історії ботанічних досліджень у Чивчинських
горах. Ботанічні дослідження першого періоду у Чивчинах пов’язані з діяльністю
у Кракові фізіогеографічної комісії з кількома секціями, в тому числі й
ботанічною. Ця комісія була створена за ініціативи відомого австрійського
ботаніка Ф. Гербіха й відіграла визначну роль у справі вивчення флори та
рослинності Українських Карпат (Малиновський, 1960). Її ботанічна секція
розгорнула активну діяльність, залучивши до роботи велику кількість
ботаніків-професіоналів, а також аматорів.
Згідно даних, наведених в огляді історії флористичних досліджень Буковини й
Галичини, Ж.-А. Кнаппом (1872), першим територію Чивчинських гір у 1865 р.
відвідав відомий львівський ботанік А. Реман. Він (Rheman, 1869) зазначає, що
пройшов долиною Чорного Черемошу до його витоків і характеризує рослинний
покрив цієї території, як одноманітний і досить бідний за винятком окремих
ділянок з вапняковими скелями, до яких він відносить урочище Камінець під
Прелучним (зараз територія Румунії). Результати своїх флористичних досліджень,
які охоплювали також Чорногору, він публікує у 1868 році у статті: “Botanische
Fragmente aus Galicien”. А. Реман наводить конкретні дані про зростання у
Чивчинах 16 видів, зокрема таких як Aconitum anthora*
[* Примітка – автори латинських назв видів наведені у «Конспекті флори…»
(додаток А)], Sedum annuum, Scopolia carniolica.
У 1875 р. у Чивчинах екскурсував А. Следзінський. Матеріали якого, що
зберігаються в KRAM, використав Х. Запалович при критичному опрацюванні флори
Галичини.
Детальні ботаніко-географічні дослідження Покутсько-Мармароських Карпат в 80-х
роках 19 ст. проводив відомий польський ботанік Х. Запалович. Вони опубліковані
в його монографії “ Roslinna szata gor Pokucko-Marmaroskich”(1889). У першій
частині роботи охарактеризовано рельєф, геологічну будову, гідрографію та
клімат Покутсько-Мармароських Карпат, а також наводиться коротка загальна
характеристика флори цього регіону і розглянуті деякі теоретичні питання
видової диференціації і ботаніко-географічного районування. Саме Х. Запалович
вперше ввів у літературу назву Чивчинські гори.
У другій частині роботи наведено перелік видів, що зібрані на досліджуваній
території. Для кожного виду наводиться еколого-ценотична характеристика
місцезростання, висота над рівнем моря та експозиція схилу тих місць, де
знайдено види. Загалом для Покутсько-Мармароських Карпат Х. Запалович наводить
1013 видів судинних рослин, з них для території Чивчинських гір – 410 видів.
Ним вперше для цієї території зазначені такі рідкісні види як Selaginella
selaginoides, Botrychium lunaria, Aconitum jaquinii, Delphinium nacladense,
Draba carinthiaca, Saxifraga luteo-viridis, Gentiana punctata, Phyteuma
vagneri, Alopecurus laguriformis, Festuca porcii та ін.
Низку відомостей про флору Чивчинських гір знаходимо в іншій роботі Х.
Запаловича: “Krytyczny przeglad roslinnosci Galicii” (т. 1 – 1906 р.; т. 2 –
1908 р.; т. 3 – 1911 р.). Вона написана за результатами критико-систематичної
обробки багатої гербарної колекції Фізіографічної комісії, власних гербарних
зборів та матеріалів досліджень флори Галичини інших ботаніків, зокрема О.
Волощака, який, вивчаючи флору Покуття, побував і у Чивчинських горах, у
витоках Білого Черемошу (Woloszszak, 1889; 1890).
У цій роботі, що залишилась, на жаль, незавершеною, Х. Запалович, крім
ґрунтовних критичних зауважень до видів, описав цілу низку нових видів,
різновидностей та форм. Багатьом з цих різновидностей авторами “Флори УРСР”
було надано рангу видів. Це стосується таких представників досліджуваної флори,
як Delphinium nacladense, Heliosperma carpatica, Minuartia oxypetala, Silene
carpatica, Nigritella carpatica та ін. Загалом у першому томі Х. Запалович для
території Чивчинських гір наводить 51 вид, у другому томі – 21 вид, а у
третьому – 14.
Таким чином, найбільший вклад у вивчення флори Чивчинських гір в
австро-угорський період зробив Х. Запалович, роботи якого до цих пір служать
зразком критико-систематичного опрацювання флори та джерелом
порівняльно-хорологічної інформації для сучасних дослідників. Флористична
інформація щодо Чивчинських гір, наведена у працях Х. Запаловича, була значною
мірою доповнена в другий період, коли після розпаду Австро-Угорської імперії
більша частина Чивчин опинилась на території Польщі, а хребти Чорний Діл і
Жупани – на території Румунії.
Ботанічні дослідження другого періоду пов’язані, в основному, з іменами
польських ботаніків, і тому стосуються передусім тієї частини Чивчинських гір,
яка знаходилась в межах Польщі. В румунських ботанічних виданнях цього періоду
даних по флорі досліджуваного регіону не виявлено, за винятком кількох
повідомлень про флористичні знахідки в околицях с. Сарата у роботі Е. Цопи
(1936). У гербарії Чернівецького університету зберігаються також кілька
гербарних зразків, зібраних Е. Цопою та М. Гушуляком на хребті Чорний Діл.
У 20-х роках минулого століття у Чивчинах екскурсував Т. Вільчинський
(Wilczynski, 1924; 1928). Він першим відкрив зростання у цьому регіоні низки
рідкісних видів. Серед них слід відзначити передусім Saussurea porcii, Erigeron
alpinus та Armeria pocutica. Знахідку останнього виду на
- Київ+380960830922