РОЗДІЛ 2
УПРАВЛІННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ПОРТФЕЛЕМ
КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
2.1. Інвестиційний портфель як складова частина
портфеля цінних паперів банку
У широкому розумінні термін «портфель» може бути застосований як до активів,
так і до пасивів банку, та коли говорять про банківський портфель, найчастіше
мають на увазі сукупність активів. Безумовно, «портфель цінних паперів», є
більш вузьким, а отже й складним поняттям, ніж поняття «банківський портфель».
Однак, деякі економісти включають портфель цінних паперів комерційного банку до
складу портфеля інвестицій. В економічній літературі досі зустрічається
поєднання інвестиційного портфеля і портфеля цінних паперів в одне поняття.
Наприклад, Р.Р. Коцовська, В. І. Ричаківська і Г. П. Табачук двом категоріям –
«портфель цінних паперів» та «інвестиційний портфель» – дають одне визначення:
«сукупність придбаних банком цінних паперів, право на володіння, користування і
розпорядження належить банку…»[142, c.351]. В. М. Гридасов, С. В. Кривченко та
О. Е. Ісаєва визначають інвестиційний портфель як «сукупність цінних паперів,
що належить фізичній або юридичній особі і виступає як цілісний об'єкт
управління» [50, c.145]. Таке визначення не повною мірою характеризує дефініцію
«інвестиційний портфель», оскільки її можна застосувати і для визначення
портфеля цінних паперів. Мабуть, даючи таке формулювання, автори не відрізняли
один портфель від іншого. Л. Ю. Бєлоусов визначає інвестиційний портфель
комерційного банку як «…сукупність цінних паперів, куплених банком у ході
активних операцій» [16, c.176]. Тобто в інвестиційний портфель включаються всі
цінні папери, що належать юридичній особі незалежно від цілей або термінів їх
придбання. Гадаємо, що таке визначення, як і попередні, більше відповідає
поняттю «портфель цінних паперів», у той час як визначення інвестиційного
портфеля має включати часовий, структурний і цільовий аспекти.
М. О. Лімітовський під інвестиційним портфелем розуміє набір цінних паперів
визначеної структури, що знаходиться в розпорядженні інвестора чи менеджера
[123, с.96].
Портфель – це набір інвестицій у цінні папери, що обертається на фінансовому
ринку. Відповідно до цього, зважає А.С. Шапкін, основну увагу варто приділити
поняттям інвестиційного середовища та інвестиційного процесу. Інвестиційне
середовище характеризується типами паперів, що обертаються на ринку, умовами їх
придбання і продажу. Поняття інвестиційного процесу пов'язане з тим, яким чином
інвестор приймає рішення при виборі паперів, обсягів і термінів вкладення [202,
с. 344].
Російські вчені А.А. Первозванський та Т. Н Первозванська вважають, що
досвідчений інвестор є власником не одного виду цінних паперів, а декількох
(векселів, акцій різних корпорацій, контрактів, опціонів), які складають
портфель інвестора [145, с.79].
А. А. Пересада називає інвестиційним портфелем сукупність, що є інструментом
для досягнення визначеної мети інвестора [148, c.98].
Під інвестиційним портфелем А. С. Чесноков розуміє сукупність цінних паперів,
що належать фізичній або юридичній особі. Будь-який портфель являє собою
визначений набір акцій, облігацій з різним ступенем забезпечення й ризику і
паперів з фіксованими гарантованими доходами. Теоретично портфель може
складатися з паперів одного виду, а так само може змінювати свою структуру
шляхом заміщення одних іншими [200, с.189].
В. І. Павлов, І. І. Пилипенко та І. В. Кривов’язюк формулюють визначення
інвестиційного портфеля наступним чином: «…це сукупність різноманітних активів
суб’єкта інвестування, які формуються згідно з його інвестиційною програмою»
[144, c.165].
Вищевикладені формулювання наголошують на приналежністі портфеля певному
суб'єктові інвестиційного процесу, інструментарний склад портфеля та його
відповідність меті, з якою він створювався [61, c. 128].
Узагальнюючи існуючі точки зору на визначення інвестиційного банківського
портфеля, можна зробити висновок про те, що в них недостатньо враховуються
базові характеристики об’єкта банківської інвестиційної діяльності, а саме –
структура, мета й термін. Тому, на нашу думку, точніше було б визначати
інвестиційний портфель як сукупність цінних паперів, що має нові інвестиційні
якості, відмінні від характеристик вхідних інструментів, і забезпечує інвестору
гарантований стабільний прибуток тривалий період часу та мінімізує ризики [62,
c. 142].
Відповідно до вимог Національного банку України [153], [159], [161] комерційні
банки України розрізняють: торговий портфель цінних паперів, портфель цінних
паперів на продаж, портфель цінних паперів до погашення, інвестиції в
асоційовані та дочірні компанії.
Розглянемо докладніше критерії віднесення цінного папера до того чи іншого типу
портфеля.
Торговий портфель цінних паперів – це цінні папери, придбані банком для
перепродажу і переважно з метою одержання прибутку від короткострокових
коливань їхньої ціни. До торгового портфеля цінних паперів можуть бути
віднесені лише високоліквідні цінні папери [153].
Таким чином, до торгового портфеля включаються цінні папери, що котируються та
здобуваються з метою одержання доходу від їх реалізації, а також цінні папери,
що не призначені для утримання в портфелі понад 180 днів і можуть бути
реалізовані. Інакше кажучи, торговий портфель являє собою сукупність фінансових
інструментів, що мають ринкову вартість і придбані банком з метою подальшого
перепродажу, тобто здійснення спекулятивних операцій, включаючи боргові
зобов'язання й акції, придбані за договорами з умовою їх зворотного продажу, а
також боргові зобов'язання й акції, придбані за договорами позики.
Цінні папери, що не котируються, не зар
- Київ+380960830922