РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріали дослідження
Клінічні та експериментальні дослідження були проведені на кафедрі урології
Запорізької медичної академії післядипломної освіти, урологічному відділенні
Запорізької обласної клінічної лікарні, кафедрах технології лікарських форм і
мікробіології Запорізького державного медичного університету.
При проведенні у клінічних дослідженнях по розробці складу, технології і
можливості застосування місцевої лікарської форми уретральних паличок,
використані наступні лікарські і допоміжні речовини: антисептик
полігексаметиленгуанідину фосфат, пропиленгліколь, проксанол - 268, масло
какао, реактиви і розчинники. За якісними і кількісними показниками використані
речовини відповідали ДФ (державній фармакопеї).
Полігексаметиленгуанідину фосфат належить до групи гуанідинових сполучень і
представляє собою високоефективний нетоксичний полімерний антисептичний
препарат. В Україні ПГМГф виробляється науково-виробничим підприємством
"Біоцид". Препарат може бути застосованим як дезінфекційний та антисептичний
засіб та відповідно до ГОСТу 12.1.007-76 належить до 4 класу (малотоксичних
речовин) при будь-якому шляху потрапляння в організм. ПГМГф не володіє вибраною
органоспецифічністю, алергенною, гонадотропною, ембріотоксичною, канцерогенною
дією та кумулятивним ефектом. Він володіє високою біоцидною активністю:
антисептичною, противірусною, фунгіцидною, альгіцидною та іншою. Високоактивний
по відношенню до Trichomonas vaginalis. Істотними властивостями при
використанні препарату ПГМГф служить добра розчинність у воді, відсутність
запаху, неагресивність до всіляких матеріалів, некорозійність. Полімерна
природа ПГМГф забезпечує утворення на обробленій поверхні тонкої полімерної
плівки, яка тривало зберігається та захищає поверхню об'єкту від
мікроорганізмів. Препарат стійкий у зберіганні. Безводний продукт не втрачає
своїй активності протягом 5 років. Водні розчини в скляній тарі зберігають свою
активність і стабільність не менше 2 років [52, 117].
У склад уретральних паличок входять жирова основа (масло какао) та гідрофільна
основа, яка є водорозчинною сумішшю пропіленгліколю та проксанолу-268 у
співвідношенні 4:6. Пропіленгліколь – низькомолекулярна сполука, яка швидко
проникає у клітини та створює осмотичну рівновагу між цитоплазмою клітин та
препаратом. Проксанол-268 - забезпечує більше рівномірну та тривалу абсорбцію,
має гарні поверхнево-активні властивості. Застосування комбінації
пропіленгліколю та проксанолу дає можливість регулювати силу осмотичної дії,
забезпечує ефект контрольованої сорбції та разом з тим захищає життєздатні
клітини від надмірної втрати води.
В експериментальній частині дослідження з порівнянням антимікробної активності
ПГМГф з іншими антисептиками використані музейні тест-штами мікроорганізмів
(стафілокок золотистий 209Р, антракоїд 96, вульгарний протей 034005, кишкова
паличка 151, синьогнійна паличка 9027, ентерокок фекальний 6783, кандіда 885),
а також клінічні штами виділені від хворих бактеріальними уретритами. Для
ідентифікації збудників бактеріальних уретритів і їхньої чутливості до
антибіотиків використовувалися живильні агари, у тому числі кров'яний агар,
середовище Ендо, цукровий бульйон.
У дослідженні фармакокінетики ПГМГф при однократному введенні в сечівник
уретральної палички, що містить 0,04 г препарату на жіровій та
поліетиленоксидній основі, взяли участь 8 здорових чоловіків-добровольців.
Враховуючи отриманні позитивні результати дослідження антимікробних і
фармакокінетичних можливостей ПГМГф, на кафедрі технології лікарських форм
Запорізького державного медичного університету були виготовлені для
використання в клінічних дослідженнях уретральні палички (мал. 2.1).
Склад уретральних паличок, г:
ПГМГф – 0,004
Тримекаїн - 0,005
Гідрофільна (проксанол-пропіленглікольова) основа до 0,5.
Палички з ПГМГф тверді при кімнатній температурі, легко розчиняються у воді, за
якісними показниками відповідають вимогам до супозиторних форм (Держ.
Фармакопея України І вид.), зберігають свої властивості у прохолодному, темному
місці протягом року.
Мал. 2.1. Зовнішній вигляд уретральних паличок
У клінічній частині роботи обстежено і проліковано 69 хворих бактеріальним
уретритом та 48 хворих трихомонадним уретритом у віці від 18 до 58 років.
Відбір хворих проводився після детального обстеження. Попередньо у всіх хворих
виключалася наявність таких збудників уретритів як гонококи, хламідії,
уреаплазми, мікоплазми та вірус генітального герпесу, а також запальний процес
передміхурової залози.
Усі хворі трихомонадними і бактеріальними уретритами були розподілені на чотирі
групи.
В І (контрольну) групу увійшли 28 хворих бактеріальним уретритом, які
одержували одночасно ципрофлоксацин по 500 мг 2 рази на день перорально і
фура-
золідон по 0,1г х 3 рази в день, а також інстиляції уретри 1 % розчином
диоксидину 1 раз на добу. Курс лікування 7 днів.
ІІ групу склали 41 хворий бактеріальним уретритом, у яких для лікування
використовували тільки введення уретральних паличок із ПГМГф по одній двічі на
день також протягом 7 діб.
В ІІІ (контрольну) групу увійшли хворі трихомонадним уретритом (22 хворих),
яким призначався перорально метронидазол по 500 мг 4 рази на день протягом 7
днів. Крім цього, пацієнтам даної групи призначалися інстиляції в уретру 0,5%
розчину метроджилу два рази на день.
ІV групу склали хворі трихомонадним уретритом (26 чоловіків), які одержували
уретральні палички по одній 2 рази на день протягом 7 днів.
Під час проведено