РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Методи дослідження
Для вирішення поставлених у роботі завдань, у 110-ти вагітних з первинною
артеріальною гіпертензією поряд із загальноклінічними дослідженнями проводилися
дослідження, що включали визначення функціонального стану серцево-судинної
системи (електрокардіографія, ультразвукове дослідження серця, показники
центральної гемодинаміки), нирок (аналізи сечі загальний, аналізи сечі за
Нечипоренком, Зимніцьким, посів сечі, добова протеїнурія, креатінин, сечовина
сироватки крові), офтальмоскопію, вміст Na, K, Mg і Ca у сироватці крові,
еритроцитах і їхніх мембранах, окремих субстанціях клітин ворсинчастого
хоріона, вивчення стану плода і фетоплацентарного комплексу, психоемоційного
стану вагітних.
Дослідження проводилось в динаміці в ІІ та ІІІ триместрах вагітності при
різних методах лікування. Обов’язково всі вагітні оглядались терапевтом,
окулістом та невропатологом.
Макроелементи досліджувалися в спеціально підготовлених еритроцитах і їхніх
мембранах [12, 76, 84]. Магній і кальцій сироватки крові й еритроцитів
вивчалися біохімічним методом за допомогою діагностичних наборів фірми “Cormay”
(Польща). Принцип методу полягає в тому, що в лужному середовищі іони магнію
вступають у реакцію з магоном, а іони кальцію з крезолфталеїном, утворюючи
пофарбований комплекс. Інтенсивність фарбування, пропорційна концентрації
іонів, уловлюється спектрофотометром [113]. З урахуванням стандартів, що
додаються до набору реактивів, нормальний вміст магнію в сироватці крові
складає 0,8-1,0ммоль/л, кальцію - 2,1-2,6ммоль/л.
Магній мембран еритроцитів, ядер і мітохондрій клітин ворсин хоріона
визначався за допомогою атомно-абсорбційної спектроскопії в Інституті фізичної
хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України (атомно-абсорбційний спектрофотометр
ААС-3, ЦЕІСС, Німеччина). Цей метод складається в вимірюванні поглинання
резонансної лінії вільними атомами елементу при проходженні світла через атомні
пари досліджуваного зразка. Висока селективність методу заснована на здатності
вільних атомів поглинати тільки властиву елементу світлову енергію [176].
Зважаючи на те, що при гіпертонічній хворобі змінені пластичний і енергетичний
обміни, ми вважали доцільним визначення елементів не в сухій речовині плаценти,
як це проводилося закордонними дослідниками [288], а окремо в ядрах і
мітохондріях ворсин хоріона. З цією метою за методом диференціального
центрифугування з тканини ворсинчастого хоріона виділялися ядра і мітохондрії,
визначалася концентрація магнію методом атомно-абсорбційної спектроскопії.
Концентрацію розраховували на 1 мг білка кожної клітинної субстанції.
Визначення вмісту калію і натрію проводилося за допомогою полум'яного фотометру
“ПАЖ-1”. Принцип методу наступний: розведена водою плазма або сироватка крові
розпорошується і у вигляді дрібних краплин з током повітря поступає в полум’я
газового пальника, якому калій надає слабке червоно-фіолетове, а натрій -
яскраво-жовте забарвлення. Інтенсивність забарвлення вимірювалась фотоелементом
[73, 76, 98, 177].
Для визначення порушень енергозалежного транспорту електролітів вивчалася
активність АТФаз в мембранах еритроцитів.
Активність загальної АТФази знаходилася за кількістю вільного фосфору і
виражалася в нмолях фосфору на мл еритроцитів. Неорганічний фосфор визначався
за методом Фиски-Суббароу. Активність Na+-K+-АТФ-ази обчислювалася за різницею
між загальною і Mg++-АТФазами [99, 183].
Для визначення стану плода застосовувалася кардіотокографія (НСТ), яка
проводилась антенатально після 32-х тижнів вагітності за допомогою
кардіомонітору „Біомедіка” (Італія), протягом 30-ти хвилин зі швидкістю руху
стрічки 1 см/хв. Кардіотокограма оцінювалась за шкалою W.Fischer (1973) за
наступними показниками: базальна частота серцевих скорочень (БЧСС),
варіабельність ритму – амплітуда та частота осциляцій, кількість, глибина та
тривалість акцелерацій та децелерацій за 30 хв. Нормальна БЧСС плода становить
120-160 уд/хв., амплітуда осциляцій дорівнює 10-25 уд/хв, їх частота – >6 за 1
хв. Число рухів плода та акцелерацій повинно бути не менше 5, децелерації мають
бути відсутні [147, 175].
Ультразвукове обстеження плода і плаценти проводилось за допомогою апарату
Aloka-630 SSD (Японія) з допплерометричним датчиком. Під час обстеження
проводилась біометрія плода за триместрами вагітності, дослідження локалізації,
структури, “зрілості” плаценти, оцінка кількості навколоплодової рідини.
З метою вивчення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід проводилась
реєстрація кровообігу в артеріях стінки матки, аорті плода, середній мозковій
артерії плода, венозній протоці, артеріях та вені пуповини, плацентарних
артеріях. Дослідження проводились при відсутності дихальної та рухливої
активності плода. Для всіх артеріальних судин визначались пульсаційний та
резистентний індекси, враховувалась форма потоку. При дослідженні кровообігу в
вені пуповини визначались максимальна швидкість (см/с) та об’ємний потік
(мл/с). При дослідженні венозної протоки визначались максимальна швидкість та
систолодіастолічне співвідношення. Для оцінки наявності перерозподілу
системного кровообігу у плода проводилось визначення цереброплацентарного
індексу як співвідношення індексів резистентності середньої мозкової артерії
плода та артерії пуповини [55].
Про стан плода судили за вмістом гормонів плацентарного комплексу (естріола,
прогестерона і плацентарного лактогена) у крові вагітних відповідно до другого
і третього триместрів вагітності. Рівень гормонів вивчався радіоімунологічним
методом. Для їх визначення використовувалас
- Київ+380960830922