РОЗДІЛ 2
УМОВИ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Ґрунтово-кліматичні умови проведення дослідів
Дослідження проводились у відділі селекції зернобобових культур
Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції Інституту цукрових буряків
УААН протягом 2002-2005 років.
Територія станції розміщена в південно-східній частині правобережного Лісостепу
України.
Ґрунтово-кліматичні умови регіону є сприятливими для вирощування переважної
більшості сільськогосподарських культур [27, 135].
Ґрунти утворились на лесах і лесовидних суглинках і мають високу природну
родючість. В регіоні переважають малогумусні і вилугувані чорноземи, сірі
лісові та дерново-підзолисті ґрунти. За даними агрохімічного обстеження орних
земель Калинівського району Вінницької області, їх структура відповідає
загальній характеристиці ґрунтового покрову зони Лісостепу (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Структура ґрунтового покрову орних земель
Калинівського району Вінницької області [27, 113]
Показник
Типи ґрунтів
дерново-підзо-листі
світло-сірі і сірі лісові
темно-сірі опідзолені
чорно-земи опід-золені
чорноземи типові і реградовані
лугові і чорно-земно-лугові
Площа, га
65718
1281
5076
5280
18694
82471
296
100
1,9
7,7
28,5
49,5
4,4
Ґрунт дослідного поля – чорнозем глибокий малогумусний. В орному шарі ґрунту
вміст гумусу становив 3,9%, легкогідролізованого азоту 12,4, рухомих форм
фосфору і калію відповідно - 19,3мг і 11,0мг на 100г ґрунту, рН 6,4, а
гідролітична кислотність - 1,5 мг-екв /100 г ґрунту.
За даними агрохімічного обстеження (табл. 2.1.2),. ґрунтові умови типові для
умов зони і в цілому є сприятливими для вирощування гороху.
Таблиця 2.1.2
Характеристика ґрунту селекційно-насіннєвої сівозміни
Показник
Вміст гумусу, %
3,9
рН
6,4
Гідролітична кислотність, мг-екв /100 г ґрунту
1,5
N, мг/100 г ґрунту
12,4
Р2О5, мг /100 г ґрунту
19,3
К2О, мг /100 г ґрунту
11,0
Північно-східна частина Вінницької області, де проводились дослідження,
характеризується помірно теплим і вологим кліматом. Гідротермічний коефіцієнт
становить в середньому 1,7–1,8. За багаторічними даними середньодобова
температура повітря більше +5°C настає в першій декаді квітня, а зниження -
менше +5°C - на початку листопада. Характеристика клімату північно-східної зони
Лісостепу України наведена в (додаток А 1, табл. A 1).
Тривалість сонячного освітлення (в середньому за рік) становить 1417 годин
[135].
Із загальної суми опадів понад 70% випадає в теплий період року [135].
Літній період характеризується досить сталим температурним режимом, хоча в
окремі роки спостерігаються суховії і посухи під час вегетації
сільськогосподарських культур [135].
За середніми багаторічними даними, сівбу гороху проводять в другій декаді
квітня. Запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту становлять 35-40 і в
метровому - 170-180 мм; вони завжди забезпечують появу дружніх і повних сходів
[113].
Залежно від температури ґрунту сходи з`являються через 12-16 днів. Третій
справжній лист утворюється в першу п‘ятиденку травня. Запасів продуктивної
вологи в ґрунті протягом весни завжди достатньо для нормального формування
генеративних органів. Цвітіння гороху за середніми багаторічними даними
починається в третій п‘ятиденці червня. Запаси продуктивної вологи в метровому
шарі в цей період знижуються до 90-115 мм.
За високих запасів вологи у 3-4 роки з 10 спостерігається раннє вилягання
посівів й високий рівень враження рослин грибковими захворюваннями [113].
Масове дозрівання насіння наступає в другій декаді липня, в окремі роки - до
кінця другої декади липня [113].
У роки досліджень гідротермічні умови суттєво різнилися. Дані
гідрометеорологічного поста Уладово-Люлинецької дослідно-селекційної станції
свідчать, що середньомісячна температура повітря на початку вегетації різко
коливалась за місяцями і роками.
Вегетаційний період 2002 року в цілому був сприятливий для вирощування гороху,
хоча агрометеорологічні умови в зоні станції відзначались істотним відхиленнями
від середніх багаторічних показників. Найбільш помітно це спостерігалось у
температурному режимі (додаток А.1 табл. А.1, рис. А.1). Сума активних
температур за вегетаційний період склала 2956°С, що на 332° вище від
багаторічної норми (2624°С).
ГТК за вегетаційний період становив 1,76, а середньомісячна температура повітря
була на 1,2°С вищою за норму (відповідно 15,8°С проти 14,6°С) (додаток А.4
табл. А.4, рис. А.4).
Кількість атмосферних опадів за вегетаційний період була більшою за багаторічну
норму на 99 мм і становила 496 мм (додаток А.3 табл. А.3, рис. А.3). Сума
активних температур повітря вище +5°С за вегетацію рівнялась 2916°С проти норми
2624°С, що більше на 292°С.
Важливими факторами, що впливають на ріст і розвиток рослин на початку
вегетації, а також на стан перезимівлі шкідників і збудників хвороб, є
кліматичні умови осінньо-зимового періоду. Грудень 2001 року був порівняно
холоднішим, середньодобова температура повітря за місяць становила -8,2°С, що в
порівнянні з нормою (-2,9°С) нижче на 5,3°С. Кількість опадів за місяць
становила 127 мм, що менше норми на 11 мм.
Січень і лютий місяці 2002 року порівняно з середніми багаторічними були
теплішими. Значне потепління було в 3-тій декаді січня та 1-шій декаді лютого.
Середня температура повітря за декаду була відповідно 2,2 та 4,6°С.
В січні температура повітря була - 8,0°С, що на 1,3°С нижче норми. Опадів за
місяць випало 14,3 мм, що становить 46 % норми (31,1 мм).
Середня температура повітря за лютий місяць була + 4,6°С (норма - 4,7°С).
Опадів випало 32,2 мм при нормі 27,5 мм.
- Київ+380960830922