РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Реальність життєвої ситуації і соціально-економічне знання населення
(регіональний аспект проблеми)
При запровадженні економічних перетворень важливе значення має розуміння людьми
економічних закономірностей життя суспільства. Рівень соціально-економічних
знань багато в чому визначає ефективність впровадження даних перетворень.
Особливе значення при цьому відіграють соціологічні опитування, які показують
не лише розуміння населенням суті та потрібності соціально-економічного знання,
а й фіксують динамічні сторони досліджуваного процесу.
Мета проведених нижче результатів соціологічних досліджень полягала у
теоретико-методологічному обґрунтуванні системного підходу до вивчення
соціально-економічного знання як чинника соціальної адаптації населення.
Об’єктом даного соціологічного дослідження виступило населення м. Львова віком
15 – 75 років. Для відбору респондентів використана багатоступенева
територіальна цілеспрямована квотна вибірка. Як додаткове джерело соціальної
інформації, окрім опитування, був використаний метод аналізу документів,
зокрема контент-аналіз. Для збору первинної соціологічної інформації
застосовувався метод стандартизованого інтерв’ю. Час проведення – лютий-травень
2003 та 2004 років (програма дослідження, опис масиву даних і формування
вибіркової сукупності представлена у Додатку А).
Отримані результати соціологічного дослідження та їх кількісний і якісний
аналіз вказують на певні розбіжності в інтерпретації соціально-економічного
знання (див. табл. 2.1.). З’ясувалося, що респонденти розглядають
соціально-економічне знання, перш за все, як інтелектуальний розвиток (33,3%)
та основу професійної діяльності (27,0%). Для 25,7% - це можливість та
необхідна умова для того, щоб зробити кар’єру, отримати престижну роботу (23,7%
від числа респондентів). Найменшою мірою соціально-економічне знання
розглядається в якості засобу збереження та відтворення культури (на цей
варіант відповіді вказало лише 8,7% від числа опитаних респондентів).
Таблиця 2.1.
Понятійна інтерпретація соціально-економічного
знання населенням (у%)
Варіант відповіді
Міра вираженості
Інтелектуальний розвиток
33,3
Основа професійної діяльності
27,0
Необхідна умова для того, щоб зробити кар’єру
25,7
Можливість отримати хорошу роботу
23,7
Засіб пізнання дійсності
23,5
Можливість отримання високих прибутків
22,7
Джерело успіху
22,7
Життєвий (соціальний) досвід
22,0
Можливість бути незалежним
22,0
Освіта, отримана в навчальному закладі
21,2
Можливість самореалізації
19,8
Умова формування світогляду
19,3
Засіб збереження та відтворення культури
8,7
Примітка: сума відповідей не становить 100%, оскільки респонденти мали
можливість обирати декілька запропонованих варіантів.
Чоловіки і жінки практично ідентично розуміють соціально-економічне знання,
коли їх розглядають як інтелектуальний розвиток (відповідно 33,7% та 33,0%). Як
основу професійної діяльності соціально-економічне знання розглядають значною
мірою опитані з незакінченою вищою освітою (26,7%). Респонденти з неповною
середньою освітою ототожнюють їх, передусім, з освітою отриманою в навчальному
закладі (20,0%). Для респондентів з середньою освітою соціально-економічне
знання є, перш за все, життєвим (соціальним) досвідом (30,7%) та основою
інтелектуального розвитку для осіб з середньою спеціальною та вищою освітами
(відповідно 28,9% та 40,8%).
Молодь віком 15-19 років розглядає соціально-економічні знання переважно як
основу професійної діяльності (39,7%) та можливість отримання престижної роботи
(38,2%), оскільки саме для цієї вікової категорії характерним є процес навчання
та отримання нових знань. Натомість, населення старше 50 років (42,2%) перш за
все розглядає соціально-економічні знання як життєвий досвід.
Населення сьогодні розуміє необхідність соціально-економічних знань, так як
переважна більшість опитаних (53,0%) зазначили, що вони необхідні для більшості
людей. Третина опитаних (30,4%), натомість, зазначило, що соціально-економічні
знання необхідні абсолютно усім. Лише 14,7% опитаних вважають, що вони
абсолютно не потрібні людям. Таким чином, підтвердилась висунута нами гіпотеза
про те, що населення розуміє необхідність володіння соціально-економічними
знаннями в сучасних соціально-економічних умовах.
Серед основних джерел здобуття соціально-економічних знань респонденти
відзначили: засоби масової інформації (44,4%), освіту, (навчання,
тренінг-програми) (34,6%) та професійну діяльність (30,6%). Окрім того,
джерелами засвоєння соціально-економічних знань є розмови з родичами, друзями,
колегами, участь у підприємницькій діяльності, спеціалізована література та
Інтернет (див. табл. 2.2.). Натомість, лише незначна частина населення (а це
11,2%) вказала на відповідні курси, лекторії а також на можливість поглиблювати
свої знання шляхом стажування за кордоном (9,2% від числа опитаних).
Розподіл респондентів за рівнем освіти вказує на те, що для осіб з вищою
освітою основними джерелами отримання соціально-економічних знань є професійна
діяльність та освіта, навчання, тренінг-програми (відповідно 58,8% та 41,2%).
Населення з середньою спеціальною, середньою та неповною середньою освітою
отримує соціально-економічні знання переважно із засобів масової інформації
(відповідно 58,2%, 39,4%, 48,0%).
Таблиця 2.2.
Основні джерела здобуття населенням
соціально-економічного знання (у%)
Джерела
Міра вираженості
Засоби масової інформації
44,4
Освіта, навчання, тренінг-програми
34,6
Професійна діяльність
30,6
Розмови з родичами, друзями, колегами
26,3
Участь у п
- Київ+380960830922