РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ДИСПОЗИЦІЙНОЇ СИСТЕМИ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ З
ФУНКЦІОНАЛЬНО НЕСПРОМОЖНОЇ СІМ’Ї
Характеристика етапів дослідження диспозиційної системи дітей з функціонально
неспроможних сімей
Особливості диспозиційної системи особистості дитини молодшого шкільного віку з
функціонально неспроможної сім'ї вивчалися в ході нашого дослідження, яке за
схемою прийнятною у соціальній психології, складалося з трьох етапів: 1)
підготовчого; 2) основного; 3) завершального.
На підготовчому етапі вивчався стан досліджуваної проблеми, її актуальність,
відбувався аналіз психологічної літератури на відповідну тему, проводилось
попереднє опитування, були визначені мета і завдання дослідження. Важливим
елементом цього етапу було створення гіпотез – уявлень про очікуваний результат
дослідження. Усі вихідні моменти зумовили планування дослідження, вибір
контингенту і кількість піддослідних, місця та часу проведення дослідів,
відповідних методів, план кількісної та якісної обробки й інтерпретації даних.
Підготовчий етап нашого психологічного дослідження, його сутність та зміст
(мета і завдання експериментального дослідження, стан досліджуваної проблеми)
були нами детально розкриті у вступі даної наукової роботи. Варто більш
повніше, на нашу думку розкрити питання гіпотез експериментального дослідження,
про які поверхово згадувалось у попередньому розділі дисертації. Серед
створених нами гіпотез – наукових припущень стосовно структури психосоціальних
феноменів, які вивчались, виділяються провідна:
* в цілому диспозиційна система особистості дитини молодшого шкільного віку з
функціонально неспроможної сім'ї характеризується негативним спрямуванням і
дисгармонійністю як у межах окремих підсистем, так і у зв'язках між складовими
цілісної системи;
Дана гіпотеза складається з наступних підгіпотез:
* для дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей є
властивим негативне спрямування смислових узагальнених установок по відношенню
до себе і до людей з найближчого соціального середовища, а також позитивне
спрямування установки стосовно бачення власного майбутнього;
* для дітей молодшого шкільного віку з функціонально неспроможних сімей є
властивою обмеженість змістовної сторони сфери пізнавальних інтересів: шкільних
та позашкільних, що виявляється у низькому рівні вираженості та вузькості
діапазону як шкільних, так і позашкільних інтересів;
* сфера ціннісних орієнтацій дітей з функціонально неспроможних сімей
характеризується спрямованістю на такі термінальні цінності: любов (в першу
чергу батьківська), щасливе сімейне життя, матеріальне забезпечення, суспільне
визнання, впевненість у собі;
Щодо першої підгіпотези, згідно нашої точки зору, для дитини з функціонально
неспроможної сім’ї буде характерним негативне установочне поле у сфері “Я” і
“ровесники”, оскільки дитина з нездорової у функціональному плані сім’ї буде
відчувати внутрішній дискомфорт, конфлікт між “Я-реальним” і “Я-ідеальним”,
незадоволення собою і разом з цим гнів, агресію по відношенню до однолітків,
які оточують її. На нашу думку, установка дитини з функціонально неспроможної
сім’ї щодо реалізації власних планів у майбутньому буде мати позитивне
забарвлення. Ймовірно, така дитина у майбутньому буде намагатися вирватися із
кола неприємних переживань та незадоволених потреб і буде передбачати собі
краще майбутнє життя у сферах роботи, дозвілля, сім’ї, а також – психічного і
фізичного здоров’я.
Стосовно установки по відношенню до людей взагалі, то можливо діти з
функціонально неспроможних родин будуть мати негативне ставлення до них. Така
позиція дитини, ймовірно, пов’язана з її почуттям недовіри, підозрілістю,
тривожністю, як рисами характеру, виникнення яких пов’язано з негативним
досвідом спілкування та інтеракцій дитини у лоні сім’ї. Діти, які пізнали
людське зло і які зростають в атмосфері гніву та болі, будуть намагатися
ізолюватися від суспільства і можуть виявляти у своїй поведінці підвищену
агресивність. Така поведінка дитини буде призводити до труднощів у відносинах з
ровесниками та дорослими, відповідно провокуючи появу у дітей негативних
установок у сферах “ровесники” й “люди”. Відповідно, діти з нормально
функціонуючих сімей, ймовірно, будуть мати позитивну установку по відношенню до
себе, інших людей, до оточуючого світу взагалі. Зростаючи в обставинах
безумовної любові, прийняття та захисту, такі діти навчилися довіряти людям, не
боятися ризикувати і виявляти свої потреби та інтереси.
Можна припустити, що при сприйманні сімейної ситуації у оцінці міжособистісних
взаємодій діти з функціонально неспроможних родин поділяться на дві групи.
Діти, які представляють першу групу, ймовірно, будуть характеризуватися
негативним ставленням до сімейної ситуації, до особи матері та батька. Діти -
представники другої групи, можливо, будуть виявляти задовільне ставлення до
сімейної ситуації й позитивне відношення до особи матері або батька залежно від
їх ролі у вихованні.
Щодо другої підгіпотези, стосовно сфери інтересів відмінності будуть найбільше
виявлятися у діапазоні, рівні вираженості шкільних та позашкільних інтересів
дітей з нормально функціонуючих і функціонально неспроможних сімей. У сучасному
світі на виховання духовних інтересів та ідеалів української сім'ї негативно
впливають падіння життєвого рівня, руйнування моралі. До цього призводить
нехтування народними традиціями, паплюження святинь, національний нігілізм і
суспільний розбрат. Ймовірно, для дітей з функціонально неспроможних сімей буде
властивим: по-перше, знижений рівень шкільних інтересів, по-друге, обмежене
коло позашкільних інт
- Київ+380960830922