РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ пізнавальної
активності курсантів у процесі вивчення спеціальних дисциплін 76
2.1. Педагогічні умови формування пізнавальної активності курсантів 76
2.2. Методика організації і проведення формуючого експерименту 108
2.3. Аналіз результатів педагогічного експерименту 146
Висновки до другого розділу 169
Загальні висновки 171
Список використаних джерел 176
Додатки 193
Вступ
Розбудова національної системи освіти на засадах особистісного підходу ставить
перед вищими навчальними закладами Міністерства надзвичайних ситуацій (МНС)
України нові стратегічні завдання, одним із яких є розвиток пізнавального
потенціалу майбутніх фахівців цивільного захисту. Сучасне суспільство потребує
всебічно підготовлених фахівців, котрі мають високий рівень інтелектуального
розвитку, глибокі загальнонаукові та професійні знання, готових самостійно і
творчо мислити, здатних до постійного професійного самовдосконалення.
Досягнення високого рівня професійної компетентності можливе лише за умови
постійного вдосконалення курсантами своїх знань, оволодіння пошуковими
навичками, активізації пізнавальної діяльності. Підвищення актуальності
проблеми формування пізнавальної активності майбутніх фахівців служби
цивільного захисту визначається низкою обставин.
По-перше, в сучасних умовах стрімко зростає обсяг професійних знань, а терміни
навчання залишаються незмінними. У зв’язку з цим необхідно сформувати в
курсантів здатність творчо, нешаблонно мислити, приймати самостійні рішення,
оволодівати новими знаннями.
По-друге, умови діяльності офіцерів МНС вимагають високорозвинених професійних
якостей, що дозволяють їм творчо вирішувати службово-бойові, організаторські,
педагогічні й інші завдання.
По-третє, пізнавальна активність курсантів є важливою умовою професійного
самовдосконалення і, водночас, показником ефективності навчально-виховного
процесу. Тому формування пізнавальної активності курсантів слід розглядати як
кардинальну проблему не лише навчання, а й усього процесу професійної
підготовки майбутніх офіцерів МНС.
Аналіз психолого-педагогічної теорії та практики свідчить, що традиційна
пояснювально-ілюстративна система навчання вже не забезпечує формування в
курсантів умінь і навичок самостійної пізнавальної діяльності, не стимулює їхню
творчу навчально-пізнавальну активність. Суперечності між вимогами, що
ставляться до сучасного фахівця, і рівнем готовності курсантів до майбутньої
діяльності, між потребою професійного саморозвитку і можливостями освіти
вимагають нових взаємовідносин між суб’єктами навчального процесу,
обґрунтування педагогічних умов активізації їхньої пізнавальної діяльності.
Комплексність, теоретична і практична значущість проблеми формування
пізнавальної активності особистості визначили широту та інтенсивність її
дослідження у педагогіці та психології. На важливість забезпечення активності
суб’єкта в навчальній діяльності свого часу вказували К. Ушинський,
П. Блонський, П. Каптерєв та ін. Загальні проблеми активізації пізнавальної
діяльності особистості досліджували Т. Алексеєнко, Л. Арістова, А. Вербицький,
В. Вергасов, Р. Гуревич, А. Дьомін, І. Зязюн, О. Киричук, М. Козяр, М. Коваль,
Б. Коротяєв, Г. Костюк, О. Матюшкін, А. Пугач, І. Харламов, Т. Шамова,
Г. Щукіна та ін.
Останнім часом проблема активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів
досліджувалася в контексті підготовки фахівців у системі безперервної освіти
(Г. Балл, Р. Гуревич, І. Зязюн, М. Кухарєв, Н. Ничкало та ін.). Аналіз
психолого-педагогічної літератури свідчить, що увага дослідників спрямовується
переважно на вивчення дидактичних засад активізації пізнавальної діяльності
школярів (В. Краснопольський, В. Крутій, В. Лозова та ін.). Лише в небагатьох
сучасних дослідженнях розглядаються питання формування пізнавальної активності
студентів: активізація пізнавальної діяльності студентів в умовах дистанційного
навчання (О. Собаєва), дидактична гра як засіб активізації навчальної
діяльності студентів університету (І. Куліш), психологічні умови активізації
творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення
психологічних дисциплін (Н. Давидюк), формування пізнавальної активності
студентів медичного коледжу в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін
(Т. Темерівська).
Окремі аспекти формування пізнавальної активності студентів і курсантів
розглядалися також у дисертаційних дослідженнях Т. Алексєєнко, А. Аврамчук,
Л. Боровик, О. Бикової, Т. Вокалюк, В. Гапонова, С. Головань, В. Клачка,
М.Козяра, М. Коваля, Г. Остапенко, О. Парубка, І. Романюк, О. Торічного,
В. Тюріної, Ю. Юрчук).
Водночас проблема формування пізнавальної активності як професійно важливої
риси майбутніх офіцерів МНС поки що досліджена недостатньо. Досі вона не
виступала предметом спеціального дисертаційного дослідження. Не з’ясована,
зокрема, структура цієї складної риси, її місце в системі професійної
готовності офіцерів МНС України, педагогічні умови її формування в процесі
вивчення спеціальних дисциплін.
Важливе теоретичне і практичне значення проблеми формування пізнавальної
активності курсантів та недостатня її розробленість зумовили вибір теми нашого
дослідження: „Формування пізнавальної активності курсантів вищих навчальних
закладів Міністерства надзвичайних ситуацій у процесі вивчення спеціальних
дисциплін”.
Зв'язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану наукових досліджень
кафедри педагогіки Вінницького держав