РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ І ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ
2.1 Оцінка сучасного стану формування та відтворення ресурсного потенціалу
В сучасній аграрній політиці України задекларовано, що її основною метою є
розбудова конкурентоспроможного аграрного виробництва шляхом створення умов для
прискореного формування та становлення ефективного господаря-власника як
головного суб’єкта вирішення проблем розвитку сільського господарства села і
селянства.
Створення конкурентної продукції в т.ч. аграрного спрямування – важливе
завдання сьогодення. Оскільки “в умовах ринкової економіки національне сільське
господарство не може успішно розвиватись, перебуваючи у стані замкнутої
господарської системи. Виникає необхідність інтеграції як всередині країни, так
і з зарубіжними партнерами” [114, с. 11].
Однією з важливих передумов отримання високорентабельної сільськогосподарської
продукції є раціональне використання застосовуваних ресурсів, тобто
забезпечення високої їх віддачі.
З метою досягнення такого результату необхідно провести детальний, глибокий
аналіз забезпеченості та ефективності використання наявного ресурсного
потенціалу діючими агроформуваннями, і на цій основі запропонувати шляхи
формування раціонально збалансованого, оптимального складу ресурсів, що
дозволить підвищити їх віддачу та результативність виробництва
сільськогосподарської продукції загалом (рис.2.1).
При цьому, крім детального аналізу кожної складової ресурсного потенціалу
зокрема та ефективності їх використання, досліджено узагальнюючі показники –
ресурсозабезпеченість та ресурсовіддачу, тобто визначено рівень взаємозв’язку
між важливими складовими аграрного виробництва – ресурсами та результатами.
Рис. 2.1. Схема аналізу ефективності використання ресурсного потенціалу
сільськогосподарських підприємств*
* розроблено автором
Визначення ресурсозабезпеченості сільськогосподарських підприємств здійснюється
за допомогою розрахунку величини ресурсного потенціалу. В теорії та практиці
економічної аграрної науки з метою дослідження оцінки ресурсного потенціалу
господарств використовується переважно три основні методики, а саме: 1)
визначення його величини шляхом сумування грошових оцінок складових ресурсного
потенціалу (землі, людського капіталу та матеріальних засобів); 2) визначення
відносної величини ресурсного потенціалу на основі індексного аналізу; 3)
визначення теоретичної ефективності об’єкта дослідження за допомогою методів
економіко-математичної статистики (зокрема, кореляційно-регресивний аналіз) [9,
74, 79, 89, 150, 152, 154].
В основу методики оцінки величини аграрного ресурсного потенціалу
сільськогосподарських підприємств нами закладено розробки вчених Інституту
економіки НАНУ – І.І. Лукінова, О.М. Онищенка, Б.Й. Пасхавера щодо
взаємозамінності використовуваних засобів у процесі виробництва, а саме:
трудових та земельних ресурсів основними виробничими фондами, а земельних та
основних засобів – трудовими ресурсами.
В процесі дослідження для аналізу виробничо-господарського потенціалу агарних
підприємств Івано-Франківської області та визначення питомої ваги його
складових ми використали показники грошової оцінки сільськогосподарських угідь
за матеріалами обласного управління земельними ресурсами станом на 1 липня 1995
р. з врахуванням коефіцієнта індексації 2,465 станом на 1 січня 2004 р.
Вартість матеріально-технічних засобів визначалась на основі даних обласного
управління статистики. Оцінка людського капіталу проводилась через фондовий
аналог, шляхом множення середньорічної заробітної плати працівника сільського
господарства на коефіцієнт ефективності капіталовкладень в нову техніку з
врахуванням терміну окупності. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень в
нову техніку прийнято на рівні 15 %, нормативний строк окупності складає
відповідно 6,67 року [55, с. 466].
Таким чином загальна грошова оцінка та структура ресурсного потенціалу
агроформувань Івано-Франківської області за даними 2004 р. наведена у таблиці
2.1.
Таблиця 2.1
Грошова оцінка та структура ресурсного потенціалу сільськогосподарських
підприємств Івано-Франківської області (2004 р.)
Адміністративні утворення
Грошова оцінка ресурсів, млн. грн.
Загальна вартість ресурсного потенціалу
земельні
питома вага, %
трудові
питома вага, %
матеріально-технічні
питома вага, %
млн. грн.
Рівнинна підзона
472,2
68,4
92,2
13,4
125,8
18,2
690,2
100,0
Галицький
55,6
55,7
11,7
11,7
32,5
32,6
99,8
100,0
Городенківський
220,4
76,8
28,9
10,1
37,5
13,1
286,8
100,0
Рогатинський
51,2
52,9
12,9
13,3
32,7
33,8
96,8
100,0
Снятинський
72
69,0
17,8
17,1
14,5
13,9
104,3
100,0
Тлумацький
73
71,2
20,9
20,4
8,6
8,4
102,5
100,0
Передгірська підзона
149,2
43,9
64,4
19,0
125,9
37,1
339,5
100,0
Богородчанський
13,9
33,3
11,6
27,8
16,3
39,0
41,8
100,0
Долинський
3,7
18,6
5,4
27,1
10,8
54,3
19,9
100,0
Калуський
4,9
68,1
1,1
15,3
1,2
16,7
7,2
100,0
Коломийський
90,2
54,2
22,8
13,7
53,5
32,1
166,5
100,0
Тисменицький
36,5
35,1
23,5
22,6
44,1
42,4
104,1
100,0
Івано-Франківська обл.
621,4
60,3
156,6
15,2
251,7
24,4
1029,7
100,0
* Розраховано за даними джерела: [98]
В процесі даного аналізу (табл. 2.1) і надалі у цьому дослідженні розрахунки
здійснювались на основі даних про діяльність підприємств в розрізі двох підзон
– рівнинної та передгірської, без врахування гірської частини. Таке явище
зумовлене тим, що до гірської зони входить один район – Верховинський, де слабо
розвинуте сільське го