РОЗДІЛ 2
ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ СТАН АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Оцінка фінансово-економічного стану сільськогосподарських підприємств Полтавської області
Аналіз фінансового стану є одним із першочергових етапів антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами та попередження їх банкрутства.
У зв'язку з реформуванням аграрних підприємств ускладнюється розрахунок показників у динаміці. Проаналізувати зміну коефіцієнтів у часі можна по підприємствах, які в процесі реструктуризації змінили лише свою правову форму без розподілу майна. Тому для дослідження показників фінансово-економічного стану в динаміці нами було відібрано лише ті підприємства, які в процесі реформування змінили лише форму власності.
Для оцінки фінансового стану сільськогосподарських підприємств на першому етапі нами була використана стандартна система оцінюючих показників, затверджена постановою Кабінету Міністрів України "Про Агенство з питань запобігання банкрутства підприємств і організацій" [8]. В процесі аналізу досліджувався фінансовий стан 75 аграрних підприємств Новосанжарського, Решетилівського та Полтавського районів Полтавської області. При цьому було розраховано коефіцієнт покриття, коефіцієнт забезпечення основними засобами, коефіцієнт абсолютної ліквідності та порівняно одержані результати з нормативними значеннями даних показників. Основним джерелом інформації виступали річні звіти досліджуваних господарюючих суб'єктів.
Як показав проведений аналіз (додаток А), жодне із сільськогосподарських підприємств станом на 1 січня 2001 р. не було платоспроможним, а структура балансу - ліквідною. Це зумовлено насамперед тим, що коефіцієнт абсолютної ліквідності в кожному із досліджуваних підприємств нижче нормативного значення (фактично дорівнює нулю). На підставі отриманих даних можна стверджувати, що в аграрних підприємствах практично відсутні активи у високоліквідній формі (грошові засоби та поточні фінансові інвестиції). Аналіз показав, що жодне із досліджуваних підприємств не здійснює зовнішньоекономічної діяльністі і тому не має грошових коштів в іноземній валюті.
Нами розраховано структуру оборотного капіталу станом на 1 січня 2001р. (додаток Б), а узагальнення отриманих результатів подано в таблиці 2.1 та на рисунку 2.1.
Таблиця 2.1
Структура оборотного капіталу сільськогосподарських підприємств
Полтавської області станом на 1 січня 2001 р.
Район,
областьЗапасиДебіторська заборго-ваністьГрошові коштиІнші оборотні активиВсього тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%тис. грн.%Новосанжар-ський район
(27 госп.)3073583,6490413,37111,94341,236784
100,0Решетилівський
район
(28 госп.)2565081,5486315,5460,19182,931477100,0Полтавський район
(20 госп.)2094955,41620242,8930,25741,537818
100,0Полтавська область
(620 госп.)65838076,615805218,467210,8361744,2859325100,0
Отримані результати дають можливість зробити висновок, що сільськогосподарські підприємства області практично не мають у своєму арсеналі грошових коштів та поточних фінансових інвестицій (абсолютно ліквідних активів), що є першопричиною неплатоспроможності господарюючих суб'єктів. Питома вага грошових коштів в загальній вартості оборотних активів становить по області лише 0,8 %, в той час коли запаси та дебіторська заборгованість - 95,0 %. Очевидно, при такому співвідношенні підприємства не можуть забезпечити свою абсолютну платоспроможність.
Як нами зазначалось раніше, запаси прийнято відносити до активів поточної ліквідності, а дебіторську заборгованість та інші активи - до активів швидкої ліквідності. Безперечно, збільшення питомої ваги дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги повинно сприяти покращенню показників платоспроможності. Але у зв'язку з кризою неплатежів, переважна більшість дебіторів є неплатоспроможними, що може призвести до недоодержання сум дебіторської заборгованості. В такій ситуації досить важливим завданням кожного підприємства є створення резерву сумнівних боргів. Нами встановлено, що із 75 досліджуваних підприємств лише одне господарство створює резерв сумнівних боргів на суму якого зменшується дебіторська заборгованість. Високі темпи росту дебіторської заборгованості можуть свідчити також про те, що досліджувані підприємства активно використовують стратегію товарного кредитування для споживачів своєї продукції, тобто кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними частиною свого доходу.
Відповідно до "Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства" нами були проведені розрахунки поточної неплатоспроможності станом на 1 січня 2001 р. по зазначених господарствах Полтавської області (додаток В). Для визначення рівня поточної неплатоспроможності використана формула 1.5.
Отримані результати показують, що розрахований показник поточної неплатоспроможності в досліджуваних господарствах має від'ємне значення. Це дає підставу стверджувати, що в підприємств бракує коштів у високоліквідній формі і всі вони знаходяться на етапі поточної неплатоспроможності. При цьому слід враховувати, що до високоліквідних активів включено також довгострокові та поточні фінансові інвестиції, які в сучасних умовах мають не завжди високу ліквідність, що необхідно враховувати при визначенні показника поточної неплатоспроможності.
Оцінка сільськогосподарських підприємств на критичну неплатоспроможність (додаток Д), дозволяє зробити висновок, що 39 досліджуваних підприємств (52,0 %) знаходяться на етапі критичної неплатоспроможності, оскільки розрахований коефіцієнт покриття менше 1,5 (нормативне значення),