Ви є тут

Розробка інноваційної стратегії розвитку молокопереробного підкомплексу регіону

Автор: 
Євтушевська Ольга Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U005115
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ УМОВ ТА НАПРЯМІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
2.1 Науково-технічний потенціал підприємств в Одеській області
На сучасному етапі становлення та розвитку економіки України як
високотехнологічної держави найбільш важливим є здійснення ефективної державної
та регіональної науково-технічної політики, спрямованої на послідовну підтримку
науки, розробок, новітніх технологій у межах національних та регіональних
пріоритетів. Відсутність дійових заходів по збереженню наукового потенціалу,
його розвитку та ефективному використанню завдає значної шкоди національним
інтересам України, стає реальною загрозою її національній безпеці.
АПК України є важливим сектором економіки, на долю якого припадає біля 1/3
виробництва ВВП країни. І особливе місце в цьому секторі економіки належить
молокопереробному підкомплексу, який чи не найбільше постраждав від руйнівної
економічної кризи 1991-1996 років. Його подальший прискорений розвиток можливий
тільки на основі активізації інноваційних процесів у підгалузі.
В Україні поки що не створений ефективний механізм інноваційної діяльності не
тільки в національних масштабах, але й в окремих регіонах та в межах окремих
галузей. Не забезпечена координація взаємодії суб’єктів інноваційного процесу
“держава” – “підприємства та установи, що здатні виконувати науково-дослідні,
науково-технічні роботи” – “підприємства-новатори”. Але неможливо будувати
національну модель інноваційного розвитку в цілому, не зайнявшись конкретною
роботою по переводу кожного окремого підприємства, установи, організації,
підкомплексу, галузі, регіону на інноваційний шлях розвитку. З метою
дослідження проблем ефективної організації інноваційної діяльності в
молокопереробному підкомплексі України нами не тільки аналізувались роботи
українських та зарубіжних вчених та практиків, але й матеріали статистичних
органів, зокрема Одеського обласного управління статистики. [26]., які були
систематизовані в межах теми дослідження. Аналіз цих статистичних даних
показав, що управління інноваційною діяльністю підприємств молокопереробного
підкомплексу і ширше – агропромислового комплексу Одеської області - потребує
докорінних змін та суттєвого удосконалення.
З цих позицій розглянемо основні показники наукової діяльності Одеської області
у 2000-2004 рр. ( таблиця 2.1)1
Таблиця 2.1
Основні показники наукової діяльності Одеської області у 2000-2004 рр.
Найменування показників
2000
2001
2002
2003
2004
Кількість закінчених та прийнятих розробок
1356
2514
1264
1127
1155
З них по створенню і удосконаленню техніки
379
438
118
113
63
З них у яких використані винаходи
33
32
17
38
10
Кількість одержаних охоронних документів в Україні
173
94
152
278
253
Інших держав
Кількість друкованих робіт
7329
9083
10656
10655
8916
Кількість виїздів наукових працівників за межі України
597
568
485
693
522
Кількість наукових працівників, які працювали за контрактом за кордоном
37
35
44
35
39
1. За даними Одеського обласного управління статистики
Наведені в таблиці дані свідчать, що на протязі 5 років в області не тільки не
спостерігалось суттєвого зростання обсягів наукової діяльності, але по ряду
найбільш важливих показників статистичні органи зафіксували падіння цих
обсягів. Зокрема, кількість закінчених та прийнятих розробок у 2004 р в
порівнянні з 2000 р. зменшилась на 201 од., або на 14,8%, а кількість розробок
по створенню і удосконаленню техніки - навіть в 6 разів! Майже відсутній
показник одержання охоронних документів на новітні розробки за кордоном, що,
між іншим, свідчить або про неконкурентноздатність цих розробок на міжнародному
ринку, або, що більш ймовірно – про відсутність сприятливої нормативно –
законодавчої бази трансферту інтелектуальної власності за кордон, її захисту та
про труднощі у патентуванні цих розробок для українських вчених та винахідників
на міжнародному ринку високих технологій. Тенденції розвитку (а точніше –
регресу) наукової діяльності в Одеській області за 2000- 2004 рр. не тільки
свідчать про необхідність прийняття негайних заходів для виправлення становища,
але й про те, що сьогодні появилася та загострилася проблема належної
організації імпорту нової техніки та технологій, без якого тепер вже не
зупинити технологічне відставання в багатьох галузях економіки, в тому числі в
молокопереробному підкомплексі області. Але в зовнішньоторгівельному балансі
Одеської області за 2004 рік навіть статті такої немає.
З іншого боку, проблема державної фінансової підтримки інноваційних підприємств
та інноваційних процесів, і зокрема в молокопереробному підкомплексі, на наш
погляд, пов’язана не тільки з використанням ефективних технологій фінансової
підтримки, при яких бюджетні кошти не розкрадаються, а ефективно
використовуються, але й точного визначення „крапок” державного фінансування та
кредитування інноваційного циклу. Якщо їх правильно визначити, то невеликі за
обсягом держані кошти, вкладені в „крапки” інноваційного зростання, можуть,
призвести до значного мультиплікаційного економічного ефекту. Певною мірою
визначити ці „крапки” державного впливу дає змогу аналіз структури інноваційних
витрат в господарському комплексі Одеської області за 2004 рік. (рис. 2.2.) Як
бачимо, основна частина інноваційних витрат (більше ѕ витрат на всіх етапах
інноваційного процесу) – це витрати, спрямовані на придбання машин, обладнання
установок, тобто на капітальні витрати з метою впровадження інновацій. Але на
етапі досліджень та розробок ці витрати складають лише 2,7% загальної суми всіх
витрат на здійснення новаційно-інноваційного процесу. Зазн