Ви є тут

Оптимізація хірургічного лікування і прогнозування гнійно-запальних захворювань геніталій при внутрішньоматковій контрацепції.

Автор: 
Рудь Віктор Олексійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U001999
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для рішення поставленої мети і задач дослідження були проведені в два етапи.
Так, на 1 етапі ми вивчили основні клінічні особливості запальних захворювань
геніталій без і на фоні ВМК у 200 жінок репродуктивного віку, які були
розділені на дві групи:
1 група – 100 пацієнток із запальними захворюваннями на фоні ВМК;
2 група – 100 пацієнток з запальними захворюваннями без ВМК.
На 2 етапі нами було обстежено 150 пацієнток, що були розділені на три групи:
контрольна група - 50 гінекологічно і соматично здорових жінок репродуктивного
віку;
3 група - 50 пацієнток, прооперованих з приводу гнійно-запальних захворювань
геніталій на фоні ВМК;
4 група - 50 пацієнток, прооперованих з приводу гнійно-запальних захворювань
геніталій без ВМК.
При цьому, пацієнтки 4 групи були проведені у відповідності із
загальноприйнятими лікувально-профілактич-ними і реабілітаційними заходами [84]
і включали використання антибактеріальної терапії, протизапальних препаратів,
імуно-корекції і фізичних чинників дії.
На підставі проведених досліджень нами була розроблена система оптимізації
хірургічного лікування гнійно-запальних захворювань геніталій, яка включала
наступні моменти:
- передопераційна підготовка хворих з урахуванням індивідуальних особливостей
наявної патології, яка полягала в корекції мікробіоценозу статевих шляхів
препаратами мікосист, лактовіт, хілак; антибактеріальна терапія і використання
антигомотоксичних препаратів: коензим-композітум, траумель, гінекохель,
лімфоміозот, оваріум-композітум. Тривалість передопераційної підготовки
проводилася з урахуванням динаміки клінічного стану хворих і складала від 6 до
72 годин;
- інтраопераційне використання антисептика бетадін;
- в післяопераційному періоді препарат бетадін застосовували впродовж 3-4 днів
післяопераційного періоду через дренажі з корекцією статевих шляхів,
антибактеріальною терапією і антигомотоксичними препаратами.
Наш вибір антибактеріальної і антигомотоксичної терапії носив суворо
індивідуальний характер з урахуванням результатів клініко-лабораторних і
функціональних методів досліджень.
Наш вибір для оптимізації хірургічного лікування запальних захворювань
геніталій на фоні ВМК був зроблений додатково на похідних фірми “Heel“
(Німеччина) у зв'язку з тим, що вони є комплексними антигомотоксичними
препаратами, що мають широкий спектр дії стосовно різноманітних ланок
ендокринної і імунної систем. Вони не мають побічних й алергічних ефектів,
добре переносяться пацієнтами.
Антигомотоксична терапія стала закономірним результатам наближення класичної
медицини та гомеопатії. В результаті вона поєднує в собі позитивні якості цих
двох напрямків, що дозволяє поліпшити більш високі клінічні результати.
Перевагою антигомотоксичної гомеопатії перед іншими напрямками в гомеопатії є
близькість її теоретичних постулатів до багатьох сучасних уявлень про патогенез
гінекологічної патології, що дозволяє органічно включити антигомотоксичну
терапію в систему існуючих методів лікування.
Основу антигомотоксичної гомеопатії складає вчення про гомотоксини – речовини,
які або надходять до організму людини зовні або утворюються усередині його. Ці
речовини у випадку нездатності організму їх знешкодити викликають розвиток
захворювання. У ролі гомотоксинів можуть виступати різні фактори, наприклад,
ендотоксин. Сучасними науковими дослідженнями доведена роль останнього у
розвитку основних акушерських та гінекологічних ускладнень. Безсумнівною
перевагою антигомотоксичної терапії є цілісний підхід до організму, що
забезпечує реальне втілення на практиці принципу “лікувати не хворобу, а
хворого”. Це виключає також розвиток феномену “міграції хвороби”. Важливим,
особливо для акушерів-гінекологів, є те, що антигомотоксичні засоби
представляють собою гомеопатичні препарати, які містять малі дози речовин
рослинного, клітинного та тваринного походження. Відповідно антигомотоксичні
препарати, як правило, не викликають властивих звичайним медикаментам
алергічних реакцій, лікарської хвороби та ін.
Основні переваги комплексних антигомотоксичних препаратів:
містять малі дози речовин рослинного, мінерального та тваринного походження;
повністю сумісні з іншими лікарськими препаратами та методами лікування;
не викликають побічних реакцій, властивих іншим групам лікарських препаратів;
не мають навіть потенційного ембріотоксичного, тератогенного та іншого
негативного впливу на плід; представлені у звичайних та зручних лікарських
формах (таблетки, краплі, свічки, розчин для інўєкцій в ампулах).
Антигомотоксична гомеопатія має ряд переваг, які дозволяють рекомендувати її до
широкого впровадження в акушерсько-гінекологічну практику заходів в системах
державної, страхової та приватної медицини:
Засоби теоретичної бази антигомотоксичної гомеопатії та сучасних наукових
уявлень про патогенез багатьох патогенетичних станів в акушерстві та
гінекології.
Чіткий алгоритм становлення схем антигомотоксичної терапії дозволяє лікарю
грамотно назначити лікування у відведений йому час регламентом.
Застосування гомеопатичних препаратів робить необовўязковим детальне вивчення
гомеопатії.
Призначення антигомотоксичної терапії проводиться в кожній області медицини
відповідними лікарями-спеціалістами, що органічно вбудовує цей метод у
структуру, що склалася, надання спеціалізованої лікарняної допомоги та систему
існуючих методів лікування та контролю за їх ефективністю.
Антигомотоксичні гомеопатичні препарати широко поєднуються з іншими лікарськими
препаратами.
У всіх випадках було лапаротомічне лікування проводили по заг