РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Обстеження вагітних та оцінка отриманих результатів проводились за даними ретельного вивчення анамнезу, клінічного, соціального та лабораторного досліджень.
Під час дослідження імунологічних показників в динаміці вагітності всі субпопуляції лімфоцитів у сироватці крові (Т-, В-лімфоцити, Т-хелпери, Т-супресори, Т-кілери) вивчались методом проточної цитофлуориметрії з використанням моноклональних антитіл фірми "Becton Dickinson" (USA) відповідної специфічності. Вміст імуноглобулінів G, A, M, секреторного IgA (sIgA) в секреті каналу шийки матки вивчено моноспецифічними антисироватками за методом Mancini et al. (1965 р.).
Вміст феритину в сироватці крові було визначено методом імунофлюорисцентного аналізу з використанням комерційних наборів DELFIA та аналізатора ARCUS фірми WALLAC, Фінляндія. Концентрацію сироваткового заліза та залізозв'язуючі властивості білків вивчено за допомогою методу фотометрії з наборами Біо-ЛА-Тест, ЛАХЕМА, Чехія.
Функціональний стан фетоплацентарного комплексу оцінювався за вмістом естрадіолу, прогестерону, естріолу та хоріонічного соматомамотропіну (плацентарного лактогену) в крові жінок у динаміці вагітності, що визначались радіоімунологічним методом (використовувалась автоматизована система "Кліні гамма 1272" фірми "ЛКБ" (Швеція) та стандартні тест-системи для визначення гормонів у сироватці крові виробництва ХОП ІБОХ АНБ (Білорусь). Рівень естріолу в сечі у другій половині вагітності визначався за методом Іттріха в модифікації С.Д.Булієнка та співавт. (1973) [83, 692].
Кольпоцитологічні дослідження проведено за триместрами вагітності. Фарбування піхвових мазків для кольпоцитологічного аналізу проведено за методом Шорра [490].
Для оцінки стану фетоплацентарного кровообігу та стану внутрішньоутробного плода використовувався метод допплерометрії. Застосовувався апарат "Aloka SSD-2000" трансдьюсером з частотою сканування 3,5 МГц.
Кровообіг вивчали в системі середньої мозкової артерії та аорті плода, артерії та вені пуповини, артеріях плаценти та стінки матки.
Об'єм кровотоку розраховували за формулою:
Q=V?r2 : cos ?, (2.1)
де V - швидкість кровотоку (мл/хв),
r - радіус судин (см),
? - кут інсонації.
Індекс резистентності (ІР) визначали як відношення різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями до максимальної систолічної швидкості кровотоку. Пульсаційний індекс (ПІ) - співвідношення різниці між максимальною систолічною та кінцевою діастолічною швидкостями кровотоку всього серцевого циклу.
Ультразвукова фетометрія та плацентографія проводилась на апараті "Aloka SSD-2000" (Японія), що працює в реальному масштабі часу.
Морфологічна структура плаценти вивчалась за допомогою гістологічних та гістохімічних методів, її ультраструктура - електронно-мікроскопічним методом.
Рівень інкорпорації радіонуклідів в організмі здорових вагітних, що мешкають в Києві та Полтаві, визначався на апараті "СІЧ".
Для визначення стану мікробіоценозу статевих шляхів застосовували бактеріологічний аналіз за допомогою поживних середовищ: для аеробних бактерій - кров'яний агар, жовточно-сольовий агар; середовища Ендо та сабуро-; для анаеробів - тіо-гліколеве середовище (фірма Becton Dickinson, USA); для лактобацил - середовище MRS (фірма Becton Dickinson, USA).
Матеріал для бактеріологічного дослідження на аеробну флору забирали з цервікального каналу стерильним тампоном з попереднім оголенням шийки матки у дзеркалах та обробкою зовнішнього вічка сухим ватним тампоном. Отриманий матеріал містили до флакону з порцеляновим намистом та 20 мл живільного бульйону та інтенсивно струшували впродовж 30 хвилин для отримання рівномірної суспензії. Суспензію розводили в 10 та 100 разів і засівали на чашки Петрі з 5% кров'яним агаром, середовищем Ендо, середовищем накопичення, потім інкубували при 37? С протягом доби. Кількість усіх видів бактерій в 1 мл виділень визначали за кількістю колоній, що зросли, з урахуванням ступеню розведення посівного матеріалу та представляли у вигляді lg-колонієутворюючих одиниць на 1мл (lg КУО/мл). При наявності в 1 мл виділень 105 та більше мікроорганізмів вважали їх масивно обсеміненими. Ідентифікація проводилась за загальноприйнятими методиками. Техніка забору матеріалу для вияву анаеробів аналогічна, однак посів проводили на тіо-гліколеве середовище з ідентифікацією на середовища для клостридій.
В периферичній крові визначалися IgG та IgM до вірусу цитомегалії та хламідіозу методом імуноферментного аналізу за допомогою діагностичних наборів та фотометра Квантум-2 фірми АВВОТТ. Антитіла до ЦМВ визначалися за допомогою тест-системи "ЦМВ-скринг" з використанням стандартних наборів моноклональних антитіл. IgG та IgM антитіла до хламідійної інфекції визначалися методом імуноферментного аналізу з використанням специфічної антисироватки.
З метою вивчення рівня стрес-реакцій у вагітних розроблена спеціальна анкета для визначення особливостей стресостійкості. Основою для розробки анкети були роботи М.Г.Айрапетянц і співавт. (1982), Н.М.Жонічев і співавт., (1984), які вивчали роль нервової системи в характері відповідної реакції організму на зовнішні впливи. За цією анкетою проводили визначення суми балів, які характеризують адаптивність, емоційність і тривожність обстежуваних жінок (додаток А). Дослідження проводили у другому триместрі вагітності, коли вже відбулись певні адаптаційні процеси до даної вагітності.
За одержаними балами кожної досліджуваної особи визначали індекс стресостійкості за формулою:
, (2.2)
де А - адаптивність:
А = а (сума балів у даної вагітної)
Е - емоційність:
Е = е (су
- Київ+380960830922