РОЗДІЛ II. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Матеріал дослідження
Робота виконана в Київському центрі репродуктивного здоров’я (КЦРЗ), який
існує у складі міської клінічної лікарні №1 м. Києва (головний лікар Салюта
М.Ю.) і є клінічною базою кафедри кушерства і гінекології Медичного інституту
Української асоціації народної медицини (МІ УАНМ).
Клінічні спостереження, клініко-лабораторне, інструментальне та лабораторні
методи дослідження, оперативне лікування (лапаротомічне і ендокріохірургічне)
проведено 710 пацієнткам з аденоміозом протягом 2000-2006 років.
Згідно мети і задач дослідження пацієнток розподілено на репрезетативні групи,
до яких увійшли хворі на аденоміоз та здорові (контрольні групи).
1. Для з’ясуванняя клініко-морфологічних паралелів у пацієнток з аденоміозом,
визначення в них факторів ризику ТЕУ нами проведений проспективний і
ретроспективний аналіз 301 історії хвороби пацієнток, які були прооперовані у
КЦРЗ протягом 2000-2004 років. Для аналізу відібрано випадки, в яких під час
патогістологічного дослідження видаленого матеріалу був встановлений діагноз
аденоміоз, тобто об’єктивно був встановлений діагноз аденоміозу.
З метою з’ясування взаємодії особливостей клініки аденоміозу з особливостями
фенотипу жінок, а саме з даними соматотипу, ми обстежили 32 пацієнтки. Основну
групу склали 15 жінок з аденоміозом. Контрольну групу склали 17 практично
здорових жінок.
3. Ехоструктурні зміни матки у хворих з різними стадіями активного аденоміозу
ми вивчали шляхом обстеження 34 пацієнток з I і II ступенем поширення процесу
(відповідно 18 – Ia підгрупа і 16 хворих – Iб підгрупа) та 13 пацієнток з II і
III ступенем поширення процесу (відповідно 8 – IIа підгрупа і 5хворих – IIб
підгрупа). Контролем слуговали дані УЗС- обстеження 30 здорових жінок, які
звернулись до КЦРЗ для профілактичного обстеження. За основними показниками
стану репродуктивного і соматичного здоров’я, віком та ін., контрольна группа
пацієнток була репрезентативна з пацієнтками I і II груп.
Після кріохірургічного внутрішньоматкового лікування пацієнток обстежували
щотижня протягом 3-х місяців.
4. З метою дослідження особливостей субендометріального кровотоку, кровотоку в
маткових та внутрішніх клубових артеріях у пацієнток, що страждають на
аденоміоз, обстежено 34 пацієнтки (I група) репродуктивного та
пременопаузального віку (у віці від 38 до 52 років), у яких клінічно та за
даними ультразвукового дослідження був діагностований аденоміоз. Контрольну
групу (II група) склали 30 жінок репродуктивного віку (20-35 років), що
звернулися з метою проходження ультразвукового дослідження, у яких був
відсутній клініко-анамнестичний комплекс, характерний для аденоміозу, а за
даними ультразвукового дослідження (на 10-12-й, 22-26-й дні менструального
циклу) у разі нормальної ультразвукової картини були констатовані овуляторні
цикли. З метою дослідження впливу внутрішньоматкового кріохірургічного
лікування на показники субендометріального кровотоку, кровотоку в маткових та
внутрішніх клубових артеріях у пацієнток, що страждають на аденоміоз обстежено
34 пацієнтки (I група) через 1, 6 і 12 місяців після лікування.
Стан системи гемостазу ми дослідили у 30 жінок (основна група) з аденоміозом.
Отримані результати порівнювалися з відповідними даними обстеження 19 здорових
жінок відповідного віку (контрольна група). Обстеження пацієнток (30 жінок)
здійснювали через 1 місяць після кріохірургічної операції навмисно, оскільки у
цей термін можна вже виключити вплив кріо-фактора і самої операції на стан
показників системи гемостазу.
З метою визначення діагностичного значення дослідження рівнів СА-125 у разі
аденоміозу ми провели обстеження 30 пацієнток з аденоміозом (Основна група).
Відповідно поширеності процеса Основна група була розподілена на підгрупи. I
підгрупу утворили хворі з I і II стадіями поширеності аденоміозу (20
пацієнток), до II-ї підгрупи включені пацієнтки з III стадією поширеності
процесу (10 хворих). До групи контролю увійшли 10 здорових пацієнток
(репрезентативних за віком і основними показниками акушерсько-гінекологічного
анамнезу, наявністю екстрагенітальної патології та ін.), які звернулись для
обстеження з метою наступного призначення засобу контрацепції.
Після (через 1 і 3 місяці) кріохірургії ендометрію обстежені ті ж самі хворі
Основної групи. Вибір термінів обстеження після кріохірургічного лікування
зумовлений наявністю загальних реакцій організму продукувати антигени на
наявність чи відсутність патологічного процесу.
7. Стан вільнорадикального окислення ліпідів та антиоксидантного захисту у
пацієнток, що страждають на аденоміоз, ми вивчали за результатами обстеження 30
пацієнток (Основна група) з активним аденоміозом І, ІІ та ІІІ ступеня
поширеності.
Контрольну групу утворили 17 здорових жінок відповідного віку і з дотриманням
вимог репрезентативності. Обстеження жінок здійснювалося у 2-у фазу
менструального циклу (22-24 день). Це було пов’язано з коливанням активності
ПОЛ і стану АОС у сироватці крові жінок за фазами менструального циклу.
Після кріохірургічного лікування хворих обстежено через 1 місяць. Термін 1
місяць обрано з метою виключення змін у ПОЛ та системі АОЗ, які виникають як
результат безпосереднього кріохірургічного впливу на відповідні показники.
З метою вивчення клінічної ефективності використання внутрішньоматкової
кріодеструкції ендометрію для лікування внутрішнього ендометріозу у динаміці
обстежено 100 пацієнток.
Загальні та спеціальні методи дослідження
Діагноз «аденоміоз» встановлювали на підставі результатів комплексного
обстеження, яке складалося
- Київ+380960830922