розділ 2.
1.5.4. Блок «Вибір змісту навчального матеріалу». Суть проблеми полягає в
наступному. Відбір змісту навчального матеріалу для кожної дисципліни має свою
специфіку. Специфіка предметної області «Ергономіка ІТ» полягає у тому, що самі
ІТ безперервно оновлюються. Вслід за розвитком технічних засобів відбувається
оновлення і ускладнення ролі людини за рахунок актуалізації інтелектуальних
функцій, незатребуваних на попередньому етапі розвитку. Тому міняється і зміст
ергономічного забезпечення ІТ. Задача вибору змісту навчального матеріалу для
дисципліни «Ергономіка ІТ» є оригінальною, її рішення викладене в розділі 2.
1.5.5. Блок «Побудова структурно-змістовної моделі». 1.5.5.1. Суть проблеми.
При підготовці навчального курсу виникає ряд задач: які ключові поняття
включити у викладання при обмеженому обсязі годин на дисципліну; що винести в
лекційний матеріал і що на практичні і лабораторні заняття; яка повинна бути
структура навчального матеріалу, щоб не порушувалася логічна цілісність
матеріалу (тобто відсутні логічні «провали», дублювання матеріалу, забіг
вперед, незв'язані між собою частини матеріалу і т.д.).
Проблемою побудови структури навчального матеріалу займалися багато дослідників
[87-90]. Сплеск інтересу до цих досліджень спостерігався в 70-і роки у зв'язку
з початком впровадження в навчальний процес технічних засобів навчання (ТЗН),
оскільки використовування ТЗН припускає, перш за все, покадрове пред'явлення
матеріалу. Тут основна задача полягає в розробці чіткої структури і
послідовності навчального матеріалу, що відображається на кожному
інформаційному кадрі. Всі дослідження грубо можна розділити на два класи: ті,
що пропонують вербальний опис задач і ті, що пропонують формальні моделі і
методи розв’язання задач. Останні повинні містити:
* модель структури навчального матеріалу;
* метод побудови моделі структури навчального матеріалу;
* метод аналізу правильності структури навчального матеріалу;
1.5.5.2. Аналіз відомих методів структуризації навчального матеріалу.
Дослідники [87-90] відзначають дві причини зниження якості
навчально-пізнавальної діяльності тих, що навчаються, при порушенні
послідовності викладання навчального матеріалу: забування попереднього
навчального матеріалу при значному тимчасовому розриві між вивченням різних
понять; нерозуміння цілісної структури навчального матеріалу і втрата
орієнтації в його призначенні.
При традиційному викладанні різних дисциплін послідовність викладання
навчального матеріалу, як правило, встановлюється інтуїтивно, на основі
особистого досвіду і знань викладача без застосування спеціальних методів. Це
може привести, наприклад, до дублювання одного і того ж матеріалу в різних
темах або до забігу вперед, що порушує логічну цілісність навчального
матеріалу. Крім того, чітка структура матеріалу, якщо вона доведена до
свідомості студентів, допомагає їм краще орієнтуватися в предметі, додає
стрункості матеріалу і полегшує його засвоєння.
Розглянемо стисло два основні відомі методи побудови структури навчального
матеріалу (матричний і метод графів) [91].
1.5.5.3. Матричний метод. Характерною особливістю змісту навчального матеріалу
є цілісність як окремих елементів, що включені в цей зміст, так і всього
змісту. Іншими словами, розглядаючи навчальний зміст на всіх рівнях, слід мати
на увазі існування цілісних утворень [91].
Перш, ніж почати побудову структури, необхідно провести аналіз навчального
матеріалу на предмет виявлення основних понять і тих правил, на основі яких
вони формуються. Тим самим виявляються закінчені за значенням цілісні одиниці.
Зміст навчального матеріалу аналізується в такій послідовності:
* визначаються основні цілісні елементи знань даного змісту;
* ці елементи розподіляються в певній послідовності;
* складається матриця взаємозв’язків відношень;
* на основі напівформалізованих правил інтерпретується ця матриця.
Визначення основних елементів знань і їх взаємозв'язків здійснюється з
урахуванням мети навчання і рівня підготовки тих, що навчаються. Вибрані
елементи нумеруються, щоб надалі користуватися цими номерами при внесенні їх в
матрицю. Далі будується матриця зв'язків ? квадратна таблиця з горизонтальними
і вертикальними рядами клітин. Кількість рядків дорівнює кількості стовпців і
дорівнює кількості аналізованих елементів. Матриця заповнюється таким чином: на
перетині рядка і стовпця, номери яких відповідають номерам взаємозв'язаних
елементів знань, ставиться одиниця, решта клітин заповнюється нулями.
Заповнення матриці взаємозв'язків елементів знань допомагає наглядно
зафіксувати зв'язки між ними і знайти розриви в змісті.
Після того, як проаналізовані взаємозв'язки елементів знань у порядку зростання
їх номерів і заповнені квадрати вище за головну діагональ матриці (визначальної
лінії), приступають до їх аналізу в зворотному порядку. Далі розглядається
одержана матриця. Вибрана послідовність розташування елементів в матриці
вважається впорядкованою, якщо дотримуються наступні основні умови: немає
розривів між елементами, що розташовані на визначальній лінії; заповнені
квадрати матриці розташовуються поблизу від визначальної лінії (немає великого
розкиду їх по всьому полю матриці); картина, утворена заповненими квадратами,
опиняється симетричною щодо визначальної лінії.
Ці умови є напівформалізованими правилами, оскільки вони використовуються при
перетворенні спочатку отриманої матриці: вона піддається перетворенню (яке
полягає в перестановці рядків і стовпців) до тих пір, поки не будуть дотримані
дані правила.
Розглянутий метод носить назву м
- Київ+380960830922