Розділ 2).
3.2. Хід експериментального дослідження
Оскільки на навчання ділової англійської мови (другий курс, другий семестр)
було виділено 144 годин (загальний обсяг) плюс 6 годин на консультації, тобто
на семестр це: 120 годин – практичні заняття, 24 годин – самостійна робота
студентів. На тиждень виходило шість академічних годин, тобто три заняття.
Виходячи з вищезазначеного, ми враховували для покращення результатів навчання
студентів кількість виділених годин для вивчення АМ спеціального вжитку:
аудиторний та позааудиторний час. Розроблені нами варіанти гіпотези
перевірялися в ході методичного експерименту на другому курсі факультету
економіки та менеджменту Чернігівського навчально-підготовчого центру Інституту
муніципального менеджменту та бізнесу. Експериментальне навчання тривало 17
тижнів. Його учасниками були шість підгруп (60 осіб). Услід за П.Б.Гурвичем, ми
класифікуємо наше дослідження як методичний експеримент змішаного типу –
навчальний природний горизонтально-вертикальний[90]. Експеримент ґрунтувався на
порівнянні ефективності навчання за двома різними методиками в трьох
контрольних та трьох експериментальних групах та на порівнянні рівня
сформованості мовленнєвих навичок і вмінь учасників експерименту до початку
навчання (доекспериментальне тестування) та після нього (післяекспериментальне
тестування). В упровадженні результатів дослідження взяли участь 75 студентів
Полтавського національного технічного університету, 75 студентів Тернопільскої
державному економічному університеті, 100 студентів Українсько-російського
інституту Московського державного відкритого університету м. Чернігова (філія),
65 студентів Української академії бізнесу та підприємництва м. Києва, 134
студенти Київського національного університету харчових технологій. Таким
чином, в експериментальному дослідженні взяли участь 509 студентів немовних
вищих навчальних закладів України.
Неварійованими умовами експерименту були: цілі навчання; умови навчання; зміст
навчання (характер, обсяг, складність завдань, види, форми, способи контролю);
програмні вимоги; склад груп; рівень навченості та підготовки студентів до
оволодіння рівнем ведення ДУПП; характеристики особистостей студентів і
викладача; спільна мова-посередник; той самий експериментатор і асистент
експериментатора; технічні засоби (комп’ютер) та дидактичний матеріал, що
використовувався на заняттях.
Варійованою умовою було те, що студентам КГ було запропоновано комплекс вправ
та завдань ДУПП (в звичайній аудиторії) з паперовими носіями під керівництвом
викладача та при наданні викладачем індивідуальних консультацій стосовно
навчання ДУПП, а студентам ЕГ було запропоновано комплекс вправ та завдань
навчання ДУПП в текстовому процесорі. Крім того, студенти самостійно працювали
в комп'ютерній лабораторії (autonomous learning) без допомоги викладача.
На етапі основної фази експериментального дослідження здійснено таку роботу:
а) розроблено матеріали експериментального дослідження, а саме – вправи та
завдання у текстовому редакторі для експериментальних груп та дидактичний
друкований матеріал (комплекс вправ) для контрольних груп;
б) організовано й проведено етапи методичного експерименту.
У дослідженні взяли участь три експериментальні та три контрольні групи – ЕГ 1
(10 студентів), ЕГ 2 (10 студентів), ЕГ 3 (10 студентів), КГ 1 (10 студентів),
КГ 2 (10 студентів), КГ 3 (10 студентів), всього 60 студентів.
Матеріалом для проведення експерименту в експериментальних групах був
навчальний комплекс вправ та завдань навчання ДУПП АМ, укладений у текстовому
редакторі. В експериментальних групах студенти самостійно виконують завдання,
тобто їх діяльність сконцентрована на виконанні певних видів вправ та завдань,
вимагає великого обсягу самостійної роботи, що виконується окремим студентом
або групою студентів. Результати роботи із вправами у текстовому редакторі
перевіряються студентами, або за допомогою ключів, або викладачем. Час роботи
студентів кожної з груп фіксувався. Студентам контрольних груп пропонувалися
друковані матеріали: комплекс вправ для навчання ДУПП АМ. Робота проходила
традиційно в аудиторії під керівництвом викладача. Контроль з боку викладача
здійснювався під час проведення заняття і передбачав корекцію помилок
студентів, тобто правильність виконання вправ студентами контрольних груп
перевірявся викладачем на аудиторному занятті.
Процес НУПП АМ було організувано у чотири етапи: пропедевтичний, підготовчий,
основний та завершальний.
Пропедевтичний етап проводився для оволодіння студентами мовленнєвими
формулами, необхідними для ВДП, для реалізації студентами певного
комунікативного наміру соціокультурним і діловим нормам іншомовного партнера,
що виявляється в дотриманні норм ділового усного та писемного етикету згідно із
соціально-рольовими стосунками комунікантів з метою оформлення комунікативного
наміру й вимогами до створення мовленнєвої моделі певного типу. Пропедевтичний
етап не тільки забезпечує засвоєння студентами теоретичних положень про
комунікативні функції, форми мовленнєвих творів, логіко-смислові схеми ділових
текстів та їхні мовні особливості, а ще стимулює творче ставлення студентів до
створення професійно орієнтованого тексту, тобто ДУПП, та використання мовних
засобів, які найкращим чином висловлюють думку автора та спрямовані на потреби
ділових партнерів у ДУПП АМ.
Зазначимо, що коефіцієнт навченості за В.П.Беспальком був в експериментальних
та контрольних групах дуже низьким від 0,7, тому вирішили питання про
необхідність проведення пропедевтичного етапу. Ми включили такі групи вправ та
тестових завдань: дл
- Київ+380960830922