РОЗДІЛ 2
ЧИННИКИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНЕ ФОРМУВАННЯ
ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ
2.1. Диференціація студентів за індивідуальними особливостями
На будь-яку діяльність індивіда прямо або опосередковано впливає множина
факторів. Деякі є суттєвими, інші мають незначний вплив. І сила впливу таких
факторів залежить від того, які саме риси властиві індивіду, які він має
здібності і характер, якими морально-етичними нормами керується в житті.
Розглядаючи сукупність факторів, які впливають на формування професійної
компетентності майбутніх економістів та розвиток їх особистісних рис, ми
виділяємо такі їх групи: а) існуючі морально-етичні норми суспільства,
загальновизнані установки, пріоритет вищої освіти; б) спадковість і соціальне
походження; в) екологічний стан навколишнього середовища і його вплив на
суспільство та індивідуума; в) стан особистого фізичного і психічного здоров’я;
г) групове спілкування, вплив лідера, наявність групового мислення, тип
сприйняття групи індивідом; ґ) професійна компетентність викладачів; д)
психологічні особливості індивіда: самостійність, впевненість,
відповідальність, рівень самооцінки, творчість, рівень мотивації, рівень
зовнішнього та внутрішнього контролю і самоконтролю; е) особистісний підхід в
освітній діяльності; є) широке впровадження у навчальний процес активних
методів навчання.
Визначені фактори утворюють складну динамічну структуру особистості, компоненти
якої взаємопов’язані і взаємодіють один з одним. Не можна розглядати,
наприклад, самостійність без аналізу стану соціальних відносин в суспільстві: у
тоталітарних режимах самостійність максимально придушується, в демократичному
суспільстві – всебічно розвивається.
Останнім часом наукова і педагогічна спільнота почала активно досліджувати і
впроваджувати методи, які орієнтовані на розвиток компетенцій особистості.
Прикладом можна назвати активні методи навчання, проведення тренінгів тощо, які
впроваджуються як в освітній, так і в трудовій діяльності. Однак таким чином
відбувається лише деяке коригування вже набутих якостей індивідуума. Ось чому
ефективність формування професійної компетентності майбутніх економістів у
процесі навчання у вищій школі залежить від аналізу тих чи інших властивостей,
рис, якостей кожного студента і врахування їх викладачем при проектуванні
навчальної діяльності .
Досліджуючи фактори впливу, Дж. Равен [209, с. 71] описує модель Джонсона (рис.
2.1), яка показує, що поведінка індивіда є результатом взаємодії трьох змінних:
1) навиків і здібностей (компетентностей – Дж. Равен); 2) мотивації, 3)
ситуації, в якій знаходяться люди.
Аналізуючи вплив цих факторів, Дж. Равен робить такі висновки:
а) компоненти компетентності будуть з’являтися і розвиватися лише в процесі
виконання цікавої для людини діяльності, тобто мотивація є інтегральною
частиною компетентності;
б) конкретна ситуація, в якій опиняється індивід, безпосередньо впливає на
цінності, які у нього формуються, і на можливості розвитку і оволодіння новими
компетентностями;
в) важливо враховувати вплив всіх трьох змінних;
г) на поведінку впливає сприйняття людиною ситуації, в якій вона опинилась,
розуміння нею стилю роботи в даній організації і очікування певних реакцій із
сторони інших людей;
ґ) компоненти компетентності можуть оцінюватися лише щодо значимих для індивіда
задач;
д) люди здатні проявляти всі свої компетентності лише тоді, коли сприймають
ситуацію, в якій вони перебувають, як придатну для занять цікавою для них
діяльністю.
Рис. 2.1. Модель Джонсона, яка показує, що поведінка формується під впливом
трьох факторів
Студенти мають різний рівень базової підготовки, різні здібності, психологічні
задатки, темпи роботи, тому важливість дослідження проблеми впливу і
взаємовпливу різних факторів і визначення відповідної педагогічної стратегії є
актуальною проблемою сьогодення.
Досліджуючи вплив саме індивідуальних особливостей на формування професійної
компетентності майбутніх економістів, необхідно проаналізувати і виявити
найсуттєвіші серед названих факторів, визначити, як можна реагувати на ті чи
інші прояви, і коригувати їх.
Вплив мотивації на формування професійної компетентності
Мотивація є однією з фундаментальних проблем, яка досліджується і вивчається
філософами, психологами і педагогами. Її значимість пов’язана з аналізом джерел
активності індивіда. Складність і багатоаспектність проблеми мотивації
обумовлює і множину підходів до розуміння її сутності, природи, структури,
використання методів її дослідження. Цьому питанню присвятили роботи
В. П. Безпалько [24], В. І. Загвязинський [93], С. С. Занюк [96],
В. П. Зінченко [102], Є. П.І льїн [104], А. М. Колот [121], А. М. Леонтьєв
[131], П. Г. Лузан [140], А. Маслоу [142], Г. К. Селевко [226], Н. Ф. Тализіна
[245], І. Тимошенко [247], О. М. Пєхота [191], С. Л. Рубінштейн [219],
Н. Енкельман [280] та ін.
На основі проведеного аналізу теоретичних джерел та результатів здійсненого
експерименту визначено, що найважливішою в діяльності особистості є мотиваційна
сфера – система ціннісних орієнтацій, сукупність потреб і цілей, які визначають
шляхи розвитку і вираження людиною своїх потенційних здібностей. Питання
мотивації є ключовим в будь-якій організації. Ступінь умотивованості
співробітників вважається одним із найважливіших факторів її успішної
діяльності. Мотивація формується під впливом певної групи окремих мотивів,
потреб, стимулів, ситуаційних чинників.
Усі дослідження проблеми мотивації можна умовно віднести до двох напрямів.
Перший розгля