Ви є тут

Вплив біологічних чинників на продуктивність сівозмін і родючість дерново-підзолистого супіщаного ґрунту.

Автор: 
Савчук Ольга Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U002831
99 грн
(320 руб)
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
Методика проведення досліджень
Дослідження з вивчення впливу біологічних чинників на продуктивність сівозмін
і родючість дерново-підзолистого ґрунту проведено нами на протязі 1993-2004
років на дослідній базі Інституту сільського господарства Полісся УААН у
відповідності із планом науково-дослідних робіт згідно завдання „Розробити
високопродуктивні сівозміни на еколого-біологічній основі, які забезпечують
підвищення родючості грунтів і одержання високоякісної рослинницької продукції
у зоні Полісся України”. Основним методом досліджень є тривалий польовий
дослід, який включає 12 варіантів 7-пільних польових сівозмін з насиченням
бобовими культурами 14 і 28% в основних та післяжнивних посівах за різного
рівня внесення мінерального азоту від 60 до 30 кг/га (та без його застосування)
на фоні внесення Р60К80 і 8,6-12,8 т гною на 1 га сівозмінної площі. Схема
чергування і система удобрення культур у сівозмінах наведені в таблиці 2.1.
У 2000 році, після закінчення першої ротації, проводився вирівнювальний посів
(озиме жито). Після реконструкції (у третьому та десятому варіантах під
просапні культури картоплю та кукурудзу заорювалась солома озимих зернових) та
проведення вапнування у 2001 році розпочалася друга ротація сівозмін. Дослід
закладено в 4-разовій повторності. Площа посівної ділянки 63 м2, облікової –30
м2.
Облік основної продукції урожаю усіх сільськогосподарських культур проводився
суцільним методом з усієї облікової площі ділянки. Облік соломи зернових –
методом пробного снопа і визначення співвідношення зерна до соломи. Математичне
оброблення урожайних даних проводили методом дисперсійного аналізу за
Б.А.Доспеховим [79].
У досліді вивчалися такі культури і сорти: озима пшениця – Поліська 70 (у
другій ротації – Поліська 90), озиме жито – Верхняцьке 32 (у другій ротації –
Таблиця 2.1
Схема досліду. Насичення сівозмін бобовими культурами
№ варіанту
Поля сівозмін
Насичення бобовими, %
Внесено на 1га сівозмінної площі
трави на зелений корм
озима пшениця
кукурудза на силос
озиме жито
картопля
овес
ячмінь
в основних посівах
у післяжнивних посівах
азоту* кг д.р.
гною, т
12
Вико-овес P60K80
P45K60 (фон)
гній, 30 т/га + P90K120 (фон)
P45K60 (фон)
гній, 30 т/га + P90K120 (фон)
P45K60 (фон)
P45K60 (фон)
14
8,6
Вико-овес P60K8
фон + N60
фон + N90
фон + N60
фон + N90
фон + N60
фон + N60
14
60
8,6
Вико-овес P60K8
фон + N30
фон + N45
фон + N30
фон + N45
фон + N30
фон + N30
14
30
8,6
Конюшина P60K80
фон + N30
фон + N90
фон + N60
фон + N90
фон + N60
фон + N30
14
51
8,6
Конюшина P60K80
фон + N60
гній, 45 т/га + P90K120 + N45
фон + N45
гній, 45 т/га + P90K120 + N45
фон + N30
фон + N30
14
36
12,8
Конюшина P60K80
фон + N30
фон + N45 + післяжн. люпин на з/к
фон + N60
фон + N45 + післяжн. люпин (з/к)
вико-овес на зерно P45K60
фон + N30+солома
28
28
30
8,6
10
Конюшина P60K80
фон + N30
фон + N45 + післяжн. люпин на з/д
фон + N60
фон + N45 + післяжн. люпин (з/д)
вико-овес на зерно P45K60
фон + N30+солома
28
28
30
8,6
11
Конюшина P60K80
фон
фон + післяжн. люпин на з/д
фон
фон + післяжн. люпин (з/д)
вико-овес на зерно P45K60
фон+ солома
28
28
8,6
Примітка. * - на фоні Р60К80
Ніка), овес – Скакун (у другій ротації – Чернігівський 28), ячмінь – Роланд,
картопля – Древлянка (у другій ротації – Дзвін), кукурудза – Гібрид
Колективний, конюшина – Казаровицька, вика – Льговська.
У досліді проводились наступні спостереження, обліки та аналізи:
1. Фенологічні спостереження за методикою Держкомісії по сорто-випробуванню
сільськогосподарських культур.
2. Облік урожаю основної і побічної продукції методом зважування.
3. Визначення сухої речовини в основній та побічній продукції шляхом
висушування у сушильній шафі до постійної ваги.
4. Хімічний аналіз рослин на вміст NРК (за методикою Гінзбург).
5. Визначення якісних показників: білка, клейковини, натури зерна зернових і
зернобобових культур (за методикою М.М.Городнього), крохмалю картоплі – за
питомою вагою бульб, аскорбінової кислоти – за Щербаковим.
6. Визначення рН ґрунту потенціометричним методом і гідролітичної кислотності
за Каппеном.
7. Визначення загального азоту в ґрунті за К’єльдалем.
8. Визначення гумусу (загального) за Тюриним.
9. Облік рослинних решток бобових культур за методом Станкова і вмісту азоту в
них.
10. Визначення рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за Кірсановим.
11. Визначення біологічної активності ґрунту – методом аплікації.
Енергетична і економічна оцінка ефективності сівозміни проводилась згідно
„Інструкції і нормативів по визначенню економічної і енергетичної ефективності
застосування добрив” [164].
Розрахунок затрат на виробництво сільськогосподарської продукції проводили за
технологічними картами, включаючи вартість добрив, засобів захисту і насіння
згідно нормативів затрат праці і засобів, де проводились дослідження.
Агротехніка вирощування сільськогосподарських культур, які вивчалися у досліді,
загальноприйнята для зони Полісся.
У системі основного обробітку застосовували зяблеву оранку на глибину орного
шару (0-20 см) плугом ПН-3-35. Передпосівний обробіток складався з весняного
закриття вологи дисковими боронами БДН-2,5, розпушування ґрунту культиватором
КПС-4 та передпосівної культивації агрегатом РВК-3,6.
Усі культури висівались в оптимальні строки. Озимі і ярі зернові - сівалкою
СН-16 суцільним рядковим способом з нормою висіву для озимої пшениці і жита
5-5,5 млн, ярого ячменю – 3,5-4 млн. (з підсівом конюшини - 15 кг/га), овес –
4-4,5 млн. схожих насінин на гектар. Спосіб посадки картоплі – греб