РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ РОЗВИТКУ СВІТОВОГО РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ
2.1. Аналіз розвитку інтеграційних та глобалізаційних процесів у світовому
господарстві
На сучасному світовому просторі відбувається подальше інтегрування різних країн
в єдину економічну систему. В останні десятиріччя відбулися глибокі зміни в
характері та рушійних силах світового економічного процесу, співвідношення
стабілізуючих та дестабілізуючих факторів, їх вплив на поведінку основних
господарчих суб’єктів, на їх взаємозв’язок один з одним та зовнішнім світом.
Типовою тенденцією розвитку міжнародних економічних відносин на початку ХХІ
століття є інтернаціоналізація, що проявляється в глобалізації усіх сторін
світової економіки.
Глобалізація характеризується, зокрема, тим, що під її впливом настає
об’єднання різних видів ринків (товарів, послуг, інформації, фінансів тощо).
Сьогодні цей процес охоплює близько 60% світового валового продукту, 70%
міжнародної зовнішньої торгівлі і 90% світових фінансів [111, c.25].
Як свідчить статистика, основний приріст світового валового продукту та
зовнішньої торгівлі відбувався у другій половині ХХ століття. З 1950 по 1990
рр. абсолютний обсяг сукупного ВВП зріс в 3 рази, на стільки ж зріс світовий
експорт товарів. В послідуючі десятиріччя (з 1990 по 2002 рр.), світове
виробництво та експорт зросли, відповідно в 6 та 11 разів. В цілому
середньорічні темпи приросту ВВП зросли з 2,2% в першій половині століття до
3,7% в другій. Необхідно відмітити, що світовий експорт товарів, який раніше
розвивався майже однаковими темпами зі світовим виробництвом, останні п’ять
десятиліть зростав в два з половиною рази швидше ніж світовий ВВП [64].
Інтернаціоналізація виробництва і капіталу, розширення діяльності ТНК і ТНБ
стали основними факторами глобального економічного росту та розвитку. Зросла
загальна ефективність світової економіки, що створило об’єктивні передумови для
помітного соціального прогресу не тільки розвинутих країн, але й країн, що
розвиваються. Про це свідчать наступні показники, за останні півстоліття (з
1950 по 2002 рр.) частка країн, що розвиваються у світовому ВВП зросла з 22,2
до 39,7%; у промисловому виробництві – з 15,5 до 33,8%; товарному експорті – з
16,8 до 41,2%.
По мірі ускладнення інтеграційних процесів у міжнародних відносинах стає
зрозумілим, що тільки конкурентоспроможна економіка може приймати участь в
глобальному механізмі світового розвитку. Одним з показників, що надають
конкурентні переваги стратегічного характеру країні на міжнародній арені є ВВП.
На рисунку 2.1 наведено шість держав, що стали лідерами у світі за обсягами ВВП
у 2004 р.
Рис. 2.1. Крупніші країни за обсягами ВВП, 2004 р., млн. дол. США
Окрім вищеназваних шести держав до світової десятки входять також Індія –
691876 млн. дол.; Корея - 679674; Мексика - 676497; Австралія – 631256 млн.
дол.
Як видно з рисунку 2.1. США є лідером у системі розвинутих країн і країн, що
розвиваються, зберігаючи економічну перевагу над найближчими конкурентами –
Японією, ЄС та Великобританією. США займають перше місце у світі за такими
показниками як міждержавна конкурентоспроможність (Велика Британія – 11-е,
Японія – 13-е, ЄС - 14-е місця), конкурентоспроможність фірм (Великобританія –
2-е, ЄС – 3-є, Японія – 4-е місця), технологічним розвитком. Одночасно США
займають перше місце в експорті високотехнологічної продукції (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Крупніші країни-експортери високотехнологічної продукції, 2004 р. [64]
Галузь
Частка у світовому експорті, %
Телекомунікаційне і навігаційне обладнання
США – 20, Японія – 17, ЄС – 7
Мікроелектроніка
США – 19, Японія – 21, Південна Корея – 10
Авіаційне і ракетно-космічне обладнання
США – 40, Франція – 20, Великобританія – 9
Засоби інформатики
США – 19, Японія – 15, Сінгапур – 12
Медичне обладнання і матеріали
США – 27, Німеччина – 15, Японія – 10
Промислові й наукові прибори і матеріали
США – 28, Японія – 18, Німеччина - 14
Одним з головних критеріїв конкурентноздатності країни вважається рівень
макроекономічної стабільності. Це один з вирішальних факторів залучення
іноземних інвестицій. Наприклад, Сполучені Штати Америки не зважаючи на події
одинадцятого вересня 2001 р. зберегли макроекономічну стабільність, що
дозволило їм залишатися лідером в цієї галузі (табл. 2.2). Стосовно їх
найближчих конкурентів – Японія і Європейського Союзу, то вони по рівню
економічної стабільності лише в третьому десятку країн світу, що викликало
різке зниження притока інвестицій [64, c.8].
Таблиця 2.2
Динаміка основних макроекономічних показників, %
США
Єврозона-12
Японія
Рік
2001
2002
2003
2001
2002
2003
2001
2002
2003
ВВП
0,3
2,4
2,5
1,5
0,9
1,0
0,4
0,3
1,0
Експорт товарів і послуг
-5,4
-2,4
2,5
2,9
1,1
3,0
-6,1
8,1
7,7
Інфляція*
2,4
1,1
1,6
2,4
2,4
1,9
-1,6
-1,7
-2,2
Рівень безробіття, % до кількості працездатних
4,8
5,8
6,0
8,0
8,2
8,8
5,0
5,4
5,7
Дефіцит держбюджету, % до ВВП
-0,5
-3,4
-4,6
-1,6
-2,3
-2,5
-6,1
-7,1
-7,7
Ставка відсотка**
3,7
1,8
1,4
4,2
3,3
2,3
0,1
0,1
0,0
*дефлятор ВВП; **ставка відсотка по короткостроковим кредитам в середньому за
період
Стосовно країн Європи можна відмітити, що вони не є економічно однорідними, а
саме різні її частини дуже не схожі між собою і потребують порівняльного
аналізу. На достатньо агрегованому рівні можна виділити три групи: Західну
(ЄС-15), Центрально-Східну (десять країн прийнятих до ЄС) та Пострадянську
(Росія, Україна, Молдова і Білорусія) Європу.
Згідно з розрахунками на базі ст