РОЗДІЛ 2
КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ
2.1 Оцінка технічного і технологічного рівня вугільної галузі як
головних чинників її конкурентоспроможності
Однією з найважливіших закономірностей розвитку світової економіки в минулому
столітті є безупинне і швидке зростання виробництва і споживання енергії,
насамперед, за рахунок непоновлюваних енергоресурсів органічного походження -
вугілля, нафти й газу (табл. 2.1.). На початку
XX ст. частка споживання поновлюваних джерел енергії, в основному енергії
гідроелектростанцій, склала усього 0,4%, а 99,6% виходили за рахунок
непоновлюваних органічних видів палива. Від середини і до кінця століття
споживання поновлюваних джерел енергії трохи виросло, але їх частка в
загальному обсязі споживання залишалася незначною: до 1950 року вона складала
3,4%, а в 2000 році — 5,2% при відповідному зниженні частки органічних видів
палива з 96,6% до 90,2%.
Як показують дані таблиці, світове споживання первинних енергоресурсів (ПЕР) у
XX ст. змінювалося таким чином: за 1900 - 1940 рр. воно збільшилося в 3,5 рази,
за 1940 - 1970 рр. — ще в 3,55 рази і за 1970 - 2000 рр. - у 1,8 рази. Якщо в
перші 70 років споживання ПЕР зростало в середньому на 3,2% - 3,55 % на рік, то
в 1970 - 2000 рр. цей показник знизився до 1,9%, а за 1995-2000 рр. — до 1,15%.
Структура світового споживання ПЕР мінялася в сторону росту частки
високоефективних джерел енергії - нафти і газу. Незважаючи на значне зростання
абсолютних обсягів споживання вугілля (із 661 млн. т у 1900 р. до 3070 млн. т у
2000 р.), частка його в структурі споживання за цей період знизилася з 94,4 %
до 29,6%. У перспективі до 2020 р. можна чекати нарощування фізичних обсягів
споживання вугілля і збільшення його частки, а його основними споживачами
залишаться, згідно з прогнозами, електроенергетика і металургія.
Таблиця 2.1
Структура світового споживання первинних джерел енергії, млн. т у.п./% [38, с.
49; 106, с. 28]
Рік
Усього
У тому числі
Вугілля
нафта
газ
ГЕС
АЕС
1900
700
100
661
94,4
26,0
3,8
10
1,4
0,4
1920
1525
100
1321
86,6
144
9,4
30
2,0
30
2,0
1940
2464
100
1878
74,6
441
17,9
113
4,6
73
2,9
1950
2536
100
1534
60,5
672
26,5
244
9,6
86
3,4
1960
4322
100
2206
51,0
1358
31,4
584
13,5
173
4,0
0,1
1970
7038
100
2418
34,4
2936
41,7
1368
19,4
296
4,2
20
0,3
1980
8910
100
2624
29,5
3835
43,0
1836
20,6
443
5,0
172
1,9
1990
1245
100
3440
26,0
4860
39,0
2680
21,5
950
7,6
735
5,9
2000
14110
100
3070
21,8
5700
40,4
3220
22,8
1200
8,5
920
6,5
2010
17570
100
3690
21,1
6855
39,2
4470
25,5
1510
8,6
985
5,6
2020
20850
100
4230
20,3
7800
37,4
6070
29,1
1800
8,6
950
4,6
Вивчаючи залежність рівня життя від енергоспоживання, М.В. Гнідий [62] прийшов
до висновку, що для промислово розвинутих країн можливі три варіанти
взаємозв'язку НД, ВВП і споживання енергії (СЕ):
1. У випадку всеосяжної кризи економіки, порушення зв'язків в управлінні
виробництвами спостерігається пропорційна залежність спаду основних
узагальнюючих показників рівня життя від енергоспоживання, у тому числі
головної його складової – електроенергії.
2. У період стабілізації економічної ситуації, незначного зростання рівня життя
спостерігається деяке ослаблення впливу СЕ на підвищення НД. Розглядаючи даний
процес у часі, слід зазначити періодичне загасання впливу СЕ на формування НД.
3. На етапах виходу з кризи і підйому НД і ВВП у залежності від його темпів
відзначається стабілізація споживання енергії і навіть її зниження в той час,
коли основні показники життєвого рівня стають вище.
Схематично етапна зміна впливу енергоресурсного фактора на НД представлена на
рис. 2.1.
Рис. 2.1. Графічне припущення етапного впливу енергоспоживання на національний
доход: 1 і 2 – відповідно НД і СЕ [62, с. 32]
Споживання електричної, як і інших видів енергій, при стабільному зростанні НД
(ВВП) не повинне збільшуватися. Такі висновки логічні, оскільки пояснюються
законом збиткової віддачі. Із визначеного моменту (етапи стабілізації й підйом
життєвого рівня) послідовне приєднання одиниці перемінного ресурсу (наприклад,
енергетичного) до незмінного, фіксованого (капіталу) дає зменшуваний додатковий
(граничний) продукт (наприклад, НД) у розрахунку на кожну наступну одиницю
перемінного ресурсу. Інакше кажучи, при збільшенні, наприклад, споживання
енергії в період економічного підйому за інших рівних умов споживання спочатку
буде зростати збитковими темпами разом із підвищенням НД (ВВП), досягне
максимуму, а потім почне зменшуватися.
Вугільна галузь України є базовою галуззю народного господарства, її робота
забезпечує необхідні постачання вугілля численним споживачам. У складі СРСР
Україна забезпечувала 23% загальнодержавного обсягу видобутку вугілля.
Характерною рисою вугільної промисловості 20-го ст. був комплексний розвиток,
заснований на вугільному машинобудуванні, що забезпечував 95% усього видобутку
вугілля на вітчизняному устаткуванні. Багато вітчизняних розробок стали
підгрунтям нових напрямків у світовій практиці створення гірничошахтного
устаткування, зокрема, щитові механізовані кріпи і гірничопрохідні комбайни
виборчої дії. Вітчизняне гірничошахтне устаткування експортувалося у 41 країну
світу.
Однак до кінця 70-х років намітилося відставання української гірничої техніки
від кращих зразків світової і, насамперед, за параметрами надійності й
довгочасності роботи. Основними причинами цього стали обмеженість доступу
цивільних машинобудівних галузей промисловості й використання сучасни
- Київ+380960830922