РОЗДІЛ 2
ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА
ФУНКЦІОНУВАННЯ
РІЧКОВОЇ СИСТЕМИ ГОРИНІ
2.1. Рельєф
Невід’ємною складовою ФБС, яка є базисом життєдіяльності людини та фундаментом
для виникнення і функціонування різноманітних природно-господарських
комплексів, є рельєф. Увага до рельєфу при дослідженні річкових систем
пояснюється ще й тим, що саме цей компонент природного середовища має значний
вплив, як прямий, так і опосередкований, на їх формування та розвиток, впливає
на стан і функціонування річкових систем, визначає рівень напруги
геоекологічної ситуації у річкових басейнах.
Сучасний рельєф басейну р. Горинь в головних рисах своєї будови сформувався за
неотектонічний період. Неоднаковий розмах тектонічних рухів зумовив
диференціацію гіпсометричних рівнів досліджуваного басейну і створення таких
основних його морфоструктур як Поліська низовина, Волинська височина, рівнина
Малого Полісся, Подільська височина [7].
Басейн Горині розташований у межах двох геоморфологічних областей:
Південно-Поліської області пластово-акумулятивних низовинних рівнин і
Волино-Подільської області пластово-денудаційних височини [140], які різняться
не лише гіпсометричними показниками, але й історією розвитку рельєфу в
антропогені, що змінила і їх геморфологічну будову, і загальні риси
ландшафтів.
Південно-Поліська область пластово-акумулятивних низовинних рівнин
характеризується переважанням рівнинного рельєфу, наявністю густої
гідрографічної мережі зі слабким врізом і малими поздовжніми ухилами, широким
розвитком боліт і заболочених земель, пануванням піщаних відкладів, близьким
заляганням ґрунтових вод. На фоні загальних рис цієї геоморфологічної області в
її межах виділяють таксономічні одиниці нижчого рангу, які мають певні
відмінності, головні з яких ми відобразили у табл. 2.1.
Волино-Подільська область пластово-денудаційних височини займає середню і
південну частини басейну Горині і представлена підобластями Во-линської
денудаційної та Подільської структурної височин на крейдових і неогенових
відкладах, підобластю Малополіської пластово-акумулятивної рівнини на крейдових
відкладах.
Підобласть Волинської денудаційної височини на півночі представлена уступом на
лінії Романів – Клевань – Тучин, а на півдні – чітко вираженим уступом по лінії
Збитин – Нова Мощаниця – Будераж – Остріг – Кривин. На сході та заході
Волинська височина виходить за межі басейну. Волинська лесова височина
характеризується чітко вираженим субширотним простяганням і представляє собою
плато, складене пісками і лесовидними суглинками, які залягають, в основному,
на припіднятій крейдяній основі. Значна припіднятість височини є основною
причиною її значної розчленованості ярково-балковою і річковою мережею. За
особливостями поширення генетичних типів морфо-скульптури, пластики і
розчленованості рельєфу на Волинській височині (у межах басейну Горині)
розрізняють два геоморфологічні райони (див. табл. 2.1).
У межах досліджуваного басейну підобласть Малополіської пластово-акумулятивної
рівнини представлена геоморфологічним районом Славутської акумулятивної
алювіально-водно-льодовикової, полого-хвилястої, слаборозчлено-ваної рівнини –
витягнутою субширотною смугою, шириною 10 – 20 км, що іноді звужується до 2 –
2,5 км. Найбільші показники висот характерні для західної частини, де її
територія успадковується долиною р. Збитеньки, крутими схилами Мізоцького кряжу
та Кременецьких гір; у напрямку на схід спостерігається зниження абсолютних
висот та відносна рівнинність денної поверхні (див. табл. 2.1). Основна частина
рівнини покрита алювіальними та флювіогляціальними відкладами і представляє
собою акумулятивне утворення.
Підобласть Подільської структурної височини – найвища частина басейну Горині,
де бере початок власне Горинь, розташовані басейни найбільших її допли-
Таблиця 2.1
Характеристика геоморфологічних районів у басейні р. Горинь
(таблиця складена автором з використанням [42; 104; 140; 146; 147; 149; 180])
Різнорангові таксономічні одиниці схеми
геоморфологічного районування
Розташування в межах басейну Горині
Річкові системи, басейни яких знаходяться в межах геоморфологічних таксонів
Перева-жаючі висоти,м
Домінантні форми рельєфу
Основні рельєфоутворюючі породи
Геоморфологічні особливості
8
Південно-Поліська область пластово-акумулятивних рівнин
Підобласть Прип’ятсько-Слуцької пластово-акумулятивної низовини
на палеогенових і крейдових відкладах
Район Волинської моренно-водно-льодовикової слабохвилястої, погорбованої,
слаборозчленованої рівнини
Крайня північно-західна частина басейну, південна межа: с. Жовтині – с.
Бережниця
Р. Бережанка,
ліві безіменні допливи Горині поблизу населених пунктів Грицки, Мочулище
Дубровицького району
200 – 150 м
Водно-льодовикові, льодовикові форми рельєфу, денудаційні форми рельєфу
крейдових порід, карстові, еолові форми рельєфу
Крейдові відклади
Заболочені пониження між формами льодовикової акумуляції, порівняно значні вріз
та звуження річкових долин, зумовлені високим заляганням крейдових відкладів;
лівобережна асиметрія долини р. Горинь
Район Сарненської алювіальної плоскої, дуже слаборозчленованої рівнини
Південніше області Волинської моренної гряди до межі по лінії
В. Стидин – Золото- лин – Яринівка
Р. Вирка,
р. Мельниця,
р. Чаква,
лівий безіменний доплив Горині біля с. Корост Сарненського району, північна
частина
басейну р. Зульні
150 – 180
Водно-льодовикові,
Еолові форми рельєфу
Антропогенові відклади алювіального і водно-льодовико
- Київ+380960830922