Розділ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
Для досягнення поставленої мети нами обстежено 108 хворих (72 чоловіка та 36
жінок) на ІХС, ускладнену частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП), віком
від 41 до 74 (в середньому 60,3±0,9) років. Рецидиви ФП вважали частими, якщо
вони виникали один раз на три місяці і частіше [30, 61, 192]. Пацієнти з
частими рецидивами ФП склали основний масив дослідження. В табл. 2.1 приведені
покази до включення хворих до дослідження.
Для порівняння результатів дослідження основної групи додатково обстежено дві
контрольні групи хворих. Першу контрольну групу склали 34 пацієнти (19
чоловіків та 15 жінок, середній вік 58,15±1,59 років) на ІХС з рідкими
рецидивами ФП. Рідкими вважали рецидиви ФП, які виникали рідше, ніж один раз на
три місяці [30, 61, 108, 109, 111]. Другу контрольну групу склали 35 хворих (22
чоловіка та 13 жінок, середній вік 56,8±1,76 років) на ІХС без ФП в анамнезі.
Клініко-інструментальне дослідження хворих проводились на базі відділення
аритмій (2-е кардіологічне відділення) МКЛ №1 м. Вінниці протягом 2001-2004
років. Термін спостереження за пацієнтами, включеними до дослідження, складав
один рік.
Таблиця 2.1
Покази до включення хворих у дослідження
Перелік показів
1. Наявність веріфікованої ІХС
2. Наявність частих рецидивів ФП
3. Відсутність антиаритмічної терапії до початку обстеження
4. Відсутність протипоказів до відновлення синусового ритму
5. Згода та бажання хворого приймати участь у дослідженні
Хворі старше 75 років, з нестабільними формами ІХС та гострим порушенням
мозкового кровообігу, терміном до 1 року після перенесеного ІМ, “неішемічною”
етіологією ФП, порушеннями провідності, синдромами передекзитації шлуночків та
слабкості синусового вузла, СН ІІБ-ІІІ стадій за класифікацією М.Д. Стражеска –
В.Х. Василенка та 4 ФК за класифікацією NYHA, передньо-заднім розміром лівого
передсердя більше 50 мм за даними ЕхоКГ, супутніми захворюваннями
шлунково-кишкового тракту та дихальної систем у фазі загострення, ендокринними
розладами в дослідження не включались. Із дослідження також виключали хворих,
які на момент госпіталізації приймали аміодарон та відмовлялись приймати участь
у дослідженні. Розподіл груп обстежених хворих у залежності від статі та віку
приведено в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл груп хворих в залежності від статі та віку
Стать і вік хворих
Хворі з частими рецидивами ФП
(n=108)
Хворі з рідкими рецидивами ФП
(n=34)
Хворі без ФП
(n=35)
абс. к-ть
абс. к-ть
абс. к-ть
Стать
Чоловіки
72
66,7
19
55,9
22
62,9
Жінки
36
33,3
15
44,1
13
37,1
Геронтологічна градація хворих
Середній вік (30-44)
8,3
11,8
14,3
Зрілий вік (45-59)
40
37
13
38,2
12
34,3
Похилий вік (60-74)
59
54,6
17
50,0
18
51,4
Середній вік в роках, М±m
60,3±0,90
58,15±1,59
56,8±1,76
Згідно геронтологічної градації (1982) розподіл обстежених хворих відповідав
наступним віковим критеріям: середній вік - від 30 до 44, зрілий - від 49 до
59, похилий - від 60 до 74 і старечий - 75 років та більше. Враховуючи те, що у
пацієнтів старечого віку, як правило, зустрічається велика кількість супутніх
захворювань, дана категорія хворих була виключена із нашого дослідження.
Приведені в табл. 2.2 дані свідчать, що в дослідженні переважали пацієнти
чоловічої статі. Співвідношення чоловіків та жінок в різних групах було
приблизно однаковим (різниця відсотків не достовірна, p>0,05) та склало в
основній групі 1,9 до 1,0 (66,7% проти 33,3%), у групі хворих з рідкими
рецидивами ФП – 1,4 до 1,0 (55,9% проти 44,1%) та у групі хворих без ФП – 1,7
до 1,0 (62,9% проти 37,1%).
Розподіл хворих за віком свідчив, що серед обстежених декілька частіше
зустрічались пацієнти похилого віку, відсоток яких в групах коливався від 50,0
до 54,6%. Хворі середнього віку зустрічались значно рідше, їх відсоток в групах
не перевищував 14,3%. Пацієнти зрілого віку займали проміжне положення (від
34,3 до 37,0%).
Таким чином, контингент обстежених хворих складали переважно чоловіки похилого
віку. Вікова структура і середній вік у різних групах були приблизно
однаковими, тим самим, групи хворих були рандомізовані за статтю та віком.
В табл. 2.3 приведений розподіл обстежених хворих за клінічними формами ІХС.
Діагноз ІХС встановлювали за клініко-інструментальними даними згідно методичних
рекомендацій [67, 86].
Таблиця 2.3
Розподіл груп хворих згідно клінічної форми ІХС
Групи хворих
Клінічні форми ІХС
стенокардія напруги
вогнищевий (післяінфарктний) кардіосклероз
ІІ ФК
ІІІ ФК
Хворі з частими рецидивами ФП (n=108)
52 (48,1%)
56 (51,9%)
37 (34,3%)
Хворі з рідкими рецидивами ФП (n=34)
18 (52,9%)
16 (47,1%)
10 (29,4%)
Хворі без ФП (n=35)
20 (57,1%)
15 (42,9%)
7 (20,0%)
УСЬОГО
90 (50,8%)
87 (49,2%)
54 (30,5%)
Дані, наведені в табл. 2.3 свідчать, що стенокардія ІІ та ІІІ ФК
діагностувалась приблизно в однаковій кількості випадків – у 50,8 та 49,2%,
відповідно. Наявність перенесеного Q-позитивного інфаркту міокарда в анамнезі
визначалась у 54 (30,5%) обстежених пацієнтів. Декілька частіше (в 34,3%
випадків) він спостерігався в групі хворих з частими рецидивами ФП. У хворих
без ФП в анамнезі його відсоток був мінімальним (у 20,0% випадків).
В табл. 2.4 приведений розподіл обстежених хворих за стадіями ГХ. Діагноз та
стадію ГХ встановлювали згідно рекомендацій ВООЗ та Міжнародного товариства
гіпертензії (1999 р.) [86]
Таблиця 2.4
Розподіл обстежених хворих за стадіями гіпертонічної хвороби
Стадія ГХ
Хворі з частими рецидивами ФП
(n=108)
Хворі з рідкими рецидивами ФП
(n=34)
Хворі без ФП
(n=35)
абс. к-ть
абс. к-ть
- Київ+380960830922