Ви є тут

Фізична підготовка курсантів-вертолітників у період допольотного навчання.

Автор: 
Маракушин Андрій Ігорович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2006
Артикул:
0406U003545
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ І ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Методи досліджень
Для розв’язання завдань, які зазначені у цій роботі, були використані наступні
методи дослідження:
– аналіз і узагальнення матеріалів наукової, науково-практичної і методичної
літератури;
– педагогічні спостереження;
– анкетування і експертне опитування;
– поточні і підсумкові випробування;
– педагогічний експеримент;
– методи математичної обробки отриманих результатів.
Для визначення стану проблеми, формулювання завдань дослідження і напрацювання
робочої гіпотези було проведено вивчення і аналіз наукових джерел інформації
щодо професійного відбору до ВПС, детально проаналізовано методи і способи
вдосконалення основних і спеціальних фізичних якостей військовослужбовців і
спортсменів, узагальнено проблеми військово-професійної і фізичної підготовки в
арміях різних країн світу.
Методологічним підґрунтям досліджень були основні положення системного підходу
[5; 48; 143], теорії “перенесення” фізичної підготовленості [29; 30; 33; 171],
формування рухових навиків [15; 175] і положення теорії адаптації [3; 114-116;
131]. Увесь цей обсяг наукових засобів був застосований для вивчення процесу
фізичної підготовки курсантів ХУПС як цілісної функціональної системи.
Загалом було опрацьовано 219 літературних джерел, зокрема: монографій – 41,
дисертацій – 3, авторефератів дисертацій – 32, керівних документів – 11,
навчальних і навчально-методичних посібників – 23, статей і тез доповідей на
наукових конференціях – 108, звіт з НДР – 1, з них робіт іноземних авторів
далекого зарубіжжя – 28, близького зарубіжжя – 146.
У дослідженнях взяли участь курсанти Харківського інституту
Військово-Повітряних Сил (ХІВПС) і Харківського університету Повітряних Сил
(ХУПС) 1999-2004 рр. набору і курсанти-спортсмени – разом 538 осіб. Крім того,
було проаналізовано результати професійного психологічного відбору абітурієнтів
Харківського інституту льотчиків (ХІЛ) 1996-2000 рр. набору.
Для розв’язання визначених завдань було проведено експериментальні дослідження
з використанням адекватних методик. Структура, обсяг і напрям досліджень подано
в таблиці 2.1.
Експертне опитування проведено серед інструкторів льотного навчання. Метою
експертного опитування було з’ясування думки фахівців щодо важливості
професійно значущих якостей курсантів-вертолітників. А серед фахівців з
фізичної підготовки проведено анкетне опитування (Додаток Б). За результатами
опрацьованих анкет з’ясовано думки респондентів щодо змісту спеціальної
фізичної підготовки курсантів.
Для з’ясування думки курсантів-вертолітників про несприятливі чинники польоту
також було розроблено анкету-опитувальник (Додаток В).
Дослідження фізичного розвитку і рівня фізичного стану. Дослідження проводилися
з використанням стандартних методик вимірювання довжини, маси тіла,
динамометрії сили кистей рук, артеріального тиску і частоти серцевих скорочень.
Рівень фізичного стану курсантів-вертолітників контрольної і експериментальної
груп визначався на підставі показників фізичного розвитку і фізичного стану з
розрахунком індексу фізичного стану (ІФС) за методом О.А. Пирогової [130]:
ІФС = Wмакс / (350 – 2,6. вік + 0,21. довжина тіла), (3)
де Wмакс = 700 – 3.ЧСС – 2,5.АТс – 2,7. вік + 0,28. маса тіла
Wмакс – максимальна потужність, Вт;
ЧСС – частота серцевих скорочень на 1 хв.;
АТ – середній артеріальний тиск, що визначають за формулою:
АТ = (АТс – АТд)/3 + АТд (4)
Таблиця 2.1
Структура і обсяг досліджень
з/п
Методи дослідження
К-сть
обстеже-
них
К-сть
дослі-джень
Опитування (анкетування інструкторів льотного навчання і викладачів ФП)
37
37
Анкетування і опитування курсантів-вертолітників
52
52
Дослідження фізичного розвитку курсантів:
– довжина тіла
– маса тіла
– динамометрія кистей рук
151
604
Дослідження функціонального стану організму:
– АТс
– АТд
– ЧСС
– ЧД
– ХОД
181
422
Дослідження фізичної підготовленості (сили,
швидкості, загальної витривалості):
– вправа 2
– вправа 6
– вправа 27 (біг на 100 м)
– вправа 23
– вправа 17
– вправа 4
81
1458
Тестування координації рухів, сенсомоторної реакції:
тестування на установці РКН
тестування на установці ППВ-2
вправа 15
вправа 10
вправа 11
вправа 13
–  вправа 27 (човниковий біг 10х10 м)
228
2888
Тестування статодинамічної стійкості, просторового орієнтування і
диференціювання рухів:
– тест Яроцького
– тест на “прямоходіння”
– тест на просторове орієнтування
– тестування на пристрої диференціювання рухів
125
392
Прим.: розшифрування номерів вправ подано в Додатку А
Рівень фізичного стану вважається низьким при ІФС менше 0,375, нижче
середнього – при 0,376 – 0,525, середнім – при 0,526 – 0,675, вище
середнього – при 0,676 – 0,825 і високим – при ІФС більше 0,826.
Під час льотної практики перед польотами і на різних етапах польоту проводилися
вимірювання ЧСС, частоти дихання (ЧД) і хвилинного обсягу дихання (ХОД) за
допомогою апаратури “Фізіолог – 3М”.
Дослідження рівня фізичної підготовленості. Фізична підготовленість курсантів
визначалася на основі результатів рівня розвитку таких фізичних якостей, як
загальна витривалість, швидкість, сила і силова витривалість.
Оцінка загальної витривалості проводилася на підставі результатів бігу на 3000
метрів.
Оцінка швидкості проводилася за результатами бігу на 100 метрів.
Для визначення розвитку сили і силової витривалості застосовувалися такі
фізичні вправи:
1. Розвиток сили м’язів плечового пояса – підтягування на перекладині.
2. Розвиток сили м’язів черевного преса – підйом ніг до перекладини з положення
вису; підйом переворотом на перекладині; кут в упорі на брусах.
Професійний психологічний відбір на льотні спеціальності проводиться відповідно