РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика хворих та методів дослідження
2.1 Характеристика методів дослідження.
Статистичному спостереженню піддані медичні установи, де найбільш повно
представлені хворі, що склали предмет вивчення.
Базовими закладами дослідження були Дніпропетровський обласний онкологічний
диспансер, Дніпропетровська міська клінічна лікарня №4 та Київська міська
онкологічна лікарня. В основу розробки моделі покладені результати обстеження,
лікування та диспансерного спостереження 1185 хворих на РСМ, які склали базову
групу дослідження. До її складу увійшли 524 хворих, яким спеціалізована
допомога надавалась протягом 1997-2001 років у названих перших двох
лікувально-профілактичних закладах, та 661 хворий, які спостерігались у період
2000-2004 років у Київській міській онкологічній лікарні.
Крім того, програмою дослідження було передбачено створення іспитової групи
хворих, мета спостереження за якою довести переваги запропонованої моделі
вибору лікувальної тактики хворих на РСМ. До цієї групи увійшли 304 із 661
хворого на РСМ, з уперше встановленим діагнозом, які лікувались у Київській
міській онкологічній лікарні за 2000–2004 роки.
Дослідження ґрунтується на вибіркових спостереженнях. Хворі відбирались за
типологічною ознакою, при цьому враховувалась повнота необхідної інформації в
медичних документах, що підлягала вивченню.
Оскільки детальний розподіл хворих іспитової групи за основними параметрами та
ознаками подається в розділі 5, нижче представляється аналіз результатів
обстеження та лікування 1185 хворих, що увійшли до складу базової групи.
Розподіл хворих на РСМ за віком і статтю представлений у табл.2.1
Таблиця 2.1.
Розподіл хворих на РСМ за віком і статтю
Стать
Всього
Вік
40-49
50-59
60-69
70 і старші
абс.
абс
абс
абс
абс
Чоловіча
979
82,6
1,2
100
10,2
2,7
187
19,1
2,6
379
38,7
2,3
313
32,0
2,3
Жіноча
206
17,4
2,6
18
8,7
2,6
28
13,6
2,3
75
36,4
2,3
85
41,3
2,5
Разом
1185
100
118
10,0
0,8
215
18,1
1,1
454
38,3
1,4
598
33,6
1,4
Як видно з табл. 2.1, серед хворих переважали особи чоловічої статі, на їх
частку припадало 82,6±1,2%, тоді як на жінок – 17,4±2,6%, тобто перших було в
4,7 раза більше. Отримані результати узгоджуються з даними літератури, згідно з
якими чоловіки хворіють на РСМ у 3-6 разів частіше від жінок [47]. Співпадають
з цими даними і результати вивчення віку хворих. Як виявляється, вірогідно
більша кількість чоловіків та жінок були у віці 60 та більше років. Зокрема, у
загальній сукупності в цій віковій категорії перебувало 72% хворих, у тому
числі чоловіків – 70,7%±1,7%, жінок – 77,7%±3,3 (р<0,05); наведені дані
дозволяють стверджувати про достовірну перевагу жінок. При цьому слід
відмітити, що чоловіків було більше у віці 60-69 років (38,7±2,3%), жінок - у
віці 70 років і старше (41,3±2,5%), проте різниця невірогідна.
Із 1185 хворих 379 (32%) було госпіталізовано до клінік в плановому порядку з
діагнозами пухлина або рак сечового міхура, 806 (68%) – в ургентному порядку –
у зв'язку з макрогематурією або гострою затримкою сечі внаслідок тампонади СМ
згустками крові. Окремі хворі поступали з верифікованим діагнозом РСМ для
спеціалізованого лікування. В дослідження включені хворі як з уперше
встановленим діагнозом, так і з рецидивами.
Після надходження до клініки у хворих з`ясовували клінічну симптоматику,
анамнестичні дані. при цьому звертали увагу на супутні захворювання, професійно
небезпечні умови праці, наявність шкідливих звичок та інших факторів, які б
могли сприяти виникненню РСМ. Обсяг використаних методів дослідження наведено в
табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Обсяг обстеження досліджуваних хворих
Метод дослідження
Кількість хворих
абсолютна
Загальне клінічне дослідження
1185
100
Лабораторне дослідження крові
1185
100
Біохімічне дослідження крові
1185
100
Лабораторне дослідження сечі
1185
100
Дослідження сечі за Зимницьким
10
0,8
Дослідження сечі за Нечипоренком
18
1,5
УЗД сечовивідних шляхів та органів черевної порожнини
1152
97,2
Рентгенографія (-скопія) (ФЛГ) ОГП
1185
100
Екскреторна урографія
1042
87,9
Комп’ютерна томографія
246
20,7
Радіоізотопна ренографія
52
4,4
Цистографія (висхідна, низхідна)
1125
94,9
Цистоскопія
1160
97,9
Біопсія сечового міхура
104
8,8
Бактеріологічне дослідження сечі
900
75,9
Цитологічне дослідження сечі
1004
84,7
Остеосцинтиграфія
17
1,4
Гістологічне дослідження
1185
100
Із таблиці 2.2 видно, що всім хворим виконувались загальний аналіз крові,
загальний аналіз сечі, біохімічне дослідження крові, а також рентгенологічне,
радіонуклідне, ендоскопічне, бактеріологічне, гістологічне дослідження.
Результати загального аналізу крові показали у 948 (80%) пацієнтів ознаки
анемії, вираженої більшою чи меншою мірою. За даними біохімічного дослідження
крові у 142 (12%) хворих виявлена ниркова недостатність. В аналізах сечі у
переважної більшості хворих – 1137 (95,9%) спостерігалась мікро- та
макрогематурія, у 924 (78%) – піурія (лейкоцитурія), у 1137 (95,9%)–
протеїнурія, яка закономірна при наявності еритроцитів та лейкоцитів. У частини
пацієнтів (28 осіб) виконувались аналізи сечі за Нечипоренком та Зимницьким.
Посіви сечі на мікрофлору та чутливість її до антибактеріальних препаратів
виконувались у 899 (75,9%). хворих у 817 (69%) з них було виявлено бактеріальну
флору. Домінуючими при цьому були представники E.Сoli та Proteus, які становили
19,6±0,8% та 16,9±0,8% відповідно.
З метою підтвердження діагнозу у 1004 (84,7%) пацієнтів виконувалось
цит