розділ III Звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства,
прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах [192],
тобто відкриті акціонерні товариства.
Виплата дивідендів за простими іменними акціями проводиться двом юридичним
особам, першій з них належить 904800 простих іменних акцій, що становить частку
в статутному фонді 99,87%, другій – 250 простих іменних акцій, що становить
частку в статутному фонді 0,03%. За 2003 р., який характеризується найбільшим
обсягом чистого прибутку за досліджуваний період, дивіденди на 1 просту акцію,
при її номінальній вартості 10 грн., становлять 0,04 грн., таким чином,
дивідендний дохід за простими іменними акціями становить 0,4% річних від їх
номіналу.
Щодо виплат дивідендів за привілейованими іменними акціями, то необхідно
зазначити, що дані цінні папери дають власникові переважне право на одержання
дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного
товариства у випадку його ліквідації. Однак власники привілейованих акцій,
тобто трудовий колектив, якому належить 950 привілейованих іменних акцій, що
становить загальну частку в статутному фонді корпорації 0,10%, не мають права
брати участь в управлінні акціонерним товариством, що й передбачено його
статутом.
Привілейовані акції ЗАТ „Перлини Прикарпаття” емітовані із фіксованим
коефіцієнтом щорічних дивідендних виплат, який становить 0,25% номінальної
вартості акцій. Фактично ці виплати проводяться за рахунок коштів резервного
фонду, хоча законодавством [114] передбачено їх здійснення за рахунок коштів
резервного фонду в тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім для
здійснення таких виплат. Додатково дивідендні виплати на привілейовані іменні
акції проводяться за рахунок чистого прибутку за встановленим нормативом, для
прикладу, 3% у 2003 р. Отже, у 2003 р. сума дивідендів за фіксованим
коефіцієнтом дивідендних виплат становила
2375 грн., за нормативом 3% від чистого прибутку 3930 грн. У підсумку це
становить 6305 грн., в розрахунку на одну акцію номіналом 10 грн. – 6,64 грн.
Таким чином, дивідендний дохід за привілейованими іменними акціями, які
належать трудовому колективу, становить 66,4% річних від їх номіналу. Поряд з
високими дивідендними виплатами трудовий колектив водночас позбавлений
корпоративних прав управління стратегічним розвитком господарського
товариства.
Господарське товариство має право створювати інші фонди, передбачені
законодавством України або установчими документами товариства [88]. Такими є
фонди виробничого та соціального розвитку. Хоча до фонду виробничого розвитку
спрямовується 55% чистого прибутку, однак ці кошти (72 тис. грн. у 2003 р.) не
дозволяють здійснити необхідні заходи щодо розвитку виробничого потенціалу,
будівництва нових туристичних об’єктів, оновлення та модернізації
матеріально-технічної бази туризму. Кошти даного фонду використовуються в
основному на придбання малоцінного інвентарю, офісної техніки, поточний ремонт
приміщень тощо.
У фонд соціального розвитку та преміювання трудового колективу спрямовується
8% чистого прибутку, що в абсолютному вираженні складає 10 тис. грн. у 2003 р.
З огляду на чисельність працівників (у 2003 р. 278 чол.) відрахування в
розрахунку на одного працюючого становлять 36 грн.. Це підтверджує той факт, що
хоча трудовий колектив не бере участі в управлінні господарським товариством,
оскільки володіє лише 0,1% акцій статутного капіталу, які є привілейованими і
не дають права голосу на загальних зборах акціонерів, власники, яким належить
контрольний пакет акцій, здійснюють виважену фінансову політику, оскільки за
рахунок чистого прибутку проводять надвисокі виплати дивідендів на
привілейовані акції, преміювання та матеріальне заохочення працівників, таким
чином згладжуючи конфлікт інтересів реального власника та трудового колективу.
Отже, проведений аналіз грошових потоків ЗАТ „Перлини Прикарпаття” вимагає
здійснення організаційно-управлінських заходів, які сприяли б позитивним
зрушенням у формуванні як проміжних, так і кінцевих фінансових результатів
суб’єкта господарювання. Основними заходами покращення фінансових результатів є
запровадження нормування адміністративних витрат, а також реалізація заходів,
які забезпечили б часткове подолання негативного впливу сезонності, зростання
рівня завантаженості туристичних закладів, а відтак збільшили б обсяги
реалізації туристичних послуг.
Таким чином, результати проведених аналітичних досліджень дозволяють оцінити
ресурсно-майновий потенціал як основу фінансового забезпечення туристичної
діяльності, джерела фінансового забезпечення суб’єктів господарювання
туристичної галузі та їх грошові потоки. Комплексний підхід до організації
аналізу за трьома рівнями (туристична діяльність за окремими сегментами –
ліцензовані суб’єкти туристичного підприємництва – спеціалізоване туристичне
підприємство) сприяв отриманню інформації про сучасний стан, проблеми та
перспективи фінансового забезпечення суб’єктів господарювання туристичної
галузі.
Висновки до розділу ІI
На основі дослідження прагматичних аспектів фінансового забезпечення
туристичної діяльності, а саме: ресурсно-майнового потенціалу, джерел
фінансового забезпечення та грошових потоків суб’єктів господарювання
туристичної галузі – можна зробити наступні висновки:
1. Поняття „фінансове забезпечення ресурсно-майнового потенціалу туристичної
діяльності” є синтезованим із включенням у його зміст понять „туристичні
ресурси” та „майновий потенціал суб’єктів господарювання”. Його застосування
зумовл
- Київ+380960830922