Формування стратегії управління персоналом підприємства

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ
ПЕРСОНАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
2.1. Аналіз сучасного стану факторів впливу на формування конкурен­тних переваг
та конкурентоспроможності персоналу підприємств України
Система управління персоналом підприємства формується під впливом факторів
зовнішнього та внутрішнього середовища, які є чинниками ство­рення конкурентних
переваг персоналу та, в силу цього, конкурентоспромо­жності персоналу
підприємства як складової частини конкурентоспроможно­сті самого підприємства.
До зовнішніх факторів (рис.1.5) впливу на стан системи управління персоналом
підприємства відносяться: соціально-економічні умови розвитку країни, регіону,
області, тобто система матеріального стимулювання праці (оплаті праці),
прибуток та змішаний доход, доходи від власності, соціальні допомоги та інші
одержані поточні трансферти, приріст фінансових активів та нагромадження
нефінансових активів; структура трудових ресурсів кра­їни, регіону, області:
демографічний (статтево - віковий) склад населення, час­тка трудових ресурсів в
загальній кількості населення, рівень зайнятості тру­дових ресурсів, якісний
склад трудових ресурсів (рівень кваліфікації, освіти, компетентності); основні
елементи ринку робочої сили: інфраструктура ри­нку робочої сили, кон’юнктура
ринку робочої сили, конкуренція на ринку робочої сили, міграція населення й
мобільність робочої сили; державне регу­лювання ринку робочої сили: створення
програм забезпечення робочими мі­сцями, підготовки та перепідготовки кадрів,
підтримка розвитку малого та середнього бізнесу, правове та інформаційне
забезпечення функціонування ринку робочої сили, політика соціального захисту
населення.
За влучним висловленням Д.П. Богині, „прямо чи опосередковано впродовж
тривалого часу ці чинники впливають на трудову свідомість і спроможні посилити
або послабити мотиви трудової діяльності, зумовлювати зміну ставлення до праці,
певну трудову поведінку”[10, с.3-8].
До одного з найбільш впливових чинників соціально-економічних умов розвитку на
різних рівнях відноситься система матеріального стиму­лювання праці (оплата
праці). Аналіз структури грошових доходів населення України за 2004 рік (табл.
2.1) та порівняння структури грошових доходів на­селення за 2003 рік в Україні
з показниками того ж року у країнах ЄС [92], яке відображене в табл. 2.2,
свідчать про недостатній рівень за­робітної плати в загальній структурі доходів
населення України й нагальну потребу зміни пріоритетів у здійсненні політики
доходів у нашій країні.
Таблиця 2.1
Структура доходів населення України у 2004 р.
(у відсотках)
Заробітна плата
Соціальні допомоги та інші одержані поточні трансферти
Доходи від власно­сті (одержані)
Прибуток та зміша­ний доход
42,3
38,5
2,7
16,5
Джерело: [35]
Таблиця 2.2
Порівняння структур доходів населення України та країн ЄС за 2003 р.
(у відсотках)
Заробітна плата
Соціальні трансферти
Доходи від вла­сності (одер­жані)
Інші доходи
Показники України
55,4
22,6
21
Показники країн ЄС
70
26
Джерело: [92, с. 3-11].
„Інші доходи” населення України за 2003 рік (табл.2.2) розподіляються таким
чином: доходи від продажу с/г продукції з особистих господарств – 6,7%; грошова
допомога від родичів – 6.1%; доходи від самозайнятості – 4,3%; інше – 3,9%
(загалом – 21%). Як видно з таблиці, населення країн ЄС не має статті доходів
„Інші”, але рівень показників заробітної плати, соціаль­них трансферт та
доходів від власності в країнах ЄС суттєво вищий, ніж в Україні, при значно
більшій питомій вазі заробітної плати в доходах населення в країнах ЄС.
Наведені цифри щодо доходів населення України свідчать про недостатній рівень
здійснення стимулюючої функції заробітної плати в нашій країні, що має суттєвий
негативний вплив на ефективність використання пер­соналу підприємства й
формування пов’язаних з цим конкурентних переваг персоналу.
Структура трудових ресурсів на макро- та мезорівнях також здійснює значний
вплив на формування конкурентних переваг персоналу підприємства і, за допомогою
цього чинника, на підвищення конкурентоспроможності під­приємства в цілому.
Демографічний склад населення є одним з першочерго­вих показників у структурі
трудових ресурсів. Як відомо, з 1991 року чисель­ність населення України
постійно скорочується. Найбільш вагома причина цього – майже подвійне
перевищення смертності над народжуваністю (у 2004 році кількість народжених в
Україні дорівнювала 427,3 тис., кількість помер­лих – 761,3 тис. [35]), яке
пов’язане з прискоренням про­цесу старіння населення. Старіння населення
України призводить до скоро­чення кількості населення працездатного віку, що
істотно впливає на стан ринку праці. В 2004 році [35] кількість осіб
працездат­ного віку в Україні дорівнювала 28228263, що становило 59,5% від
загальної кількості населення. А.Анікаєва та С. Бичков [5] здійснили рейтингову
оцінку соціально-демографічної ситуації в регіонах України за показниками, які
мають пози­тивне значення (коефіцієнт народжуваності, чисельність прибулих,
рівень зайнятості, середня місячна заробітна плата, сума вкладів) та негативне
зна­чення (коефіцієнт смертності, коефіцієнт дитячої смертності, коефіцієнт
пе­нсійного навантаження, щільність населення, чисельність вибулих, рівень
безробіття). Комплексна оцінка соціально-демографічної ситуації в регіонах
України була визначена на основі міжрегіональних демографічних порівнянь за
допомогою „методу відхилень”. Місце окремого регіону серед інших ви­значається
за розміром комплексного коефіцієнта вагомості відхилень. Пе­рше місце в
рейтинговій таблиці за показниками демографічної ситуації, що увійшли до
розрахунку комплекс