РОЗДІЛ 2
Умови програма та методика проведення досліджень
Польові досліди з розробки шляхів підвищення продуктивності картоплі та
сівозмін шляхом використання біологічних факторів відтворення родючості ґрунту
проведено в 2001-2005 рр. у дослідному господарстві “Прогрес” Чернігівського
Інституту АПВ УААН, який розміщений у лівобережному Поліссі України і належить
до Козелецько–Коропського агрогрунтового району Чернігівської області.
2.1. Клімат і агрометеорологічні умови регіону
Грунтово-кліматичні умови є визначальним фактором формування врожаїв
сільськогосподарських культур і результативності агропромислового виробництва.
Клімат Чернігівського Полісся помірно континентальний, м’який і більш
сприятливий порівняно з іншими природними зонами для вирощування
сільськогосподарських культур. Температура повітря в середньому за рік складає
5,7 – 56,60С.
У зимовий період на область часто поширюється північна частина відрога високого
тиску із районів Сибіру, а також арктичні повітряні маси, з якими пов’язані
значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється у січні й лютому.
Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходиться в
межах мінус 6,2 – 7,60С. У лютому середньомісячна температура підвищується
всього на 0,2-0,6оС. В окремі роки (30-40%) лютий буває значно холодніший
січня.
Щорічно мінімальна температура буває –15о і нижче. Ймовірність мінімальної
температури нижче –20о біля 90%, а нижче -30о від 11% на півдні області й до
22% на півночі.
Абсолютний мінімум температури за зиму знаходиться в межах 34-37о морозу.
У порівнянні з лютим температурний режим березня в середньому підвищується на
5о. Майже такий же ріст температури і від березня до квітня. Більш інтенсивний
ріст температури відбувається в травні. Це пов’язано із зменшенням хмарності,
збільшенням світлої частини доби і висоти сонця над горизонтом. Різниця в
середніх температурах за літні місяці невелика і складає 1-2оС.
Найтепліший місяць року – липень, середня температура + 18,4-19,7оС. Абсолютний
максимум температури + 38-39о. У 75-80% років у літній період можлива
максимальна температура +30о і вище. У літній період по області переважають
західні та північно-західні вітри.
На тривалість періоду вегетації сільськогосподарських культур впливають
заморозки. У середньому по області вони припиняються в третій декаді квітня, а
восени починаються в кінці вересня – 1 декада жовтня.
Тривалість періоду з стійким сніговим покривом складає 85–106 днів. Характерною
особливістю зими є часте повторення відлиг. За середньобагаторічними даними,
кінець періоду танення снігу припадає на другу – початок третьої декади
березня. Повне відтавання ґрунту знаходиться в межах з 1 по 11 квітня. Середня
тривалість безморозного періоду в повітрі складає 153 дні на північному сході
та до 173 на південному заході області.
Тривалість безморозного періоду на ґрунті 136–152 дні.
Найпізніші заморозки в повітрі весною зареєстровано 31 травня 1907 року,
надранні восени – 31 серпня 1966 року.
Річна сума опадів складає по області в середньому 500–600 мм. В окремі роки
кількість опадів значно відхиляється від цих величин. З 1945 по 2003 р.
найбільша річна кількість опадів відмічена в 1970 і місцями в 1980 та 2003
роках – 779-907 мм. У 1946 році, місцями в 1951, 1972, 1975 та 2002 роках, сума
опадів складала тільки 312-400 мм. Протягом року опади розподіляються
нерівномірно. Біля 70 % всієї кількості опадів випадає за теплий сезон, тобто з
квітня по жовтень і тільки 30% приходиться на холодні місяці.
Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За
холодний період в середньому випадає 150-180 мм опадів, за теплий 324-415 мм.
Максимальна кількість опадів припадає на липень. У 25% років у липні випадає
100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з
дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Переважаючим типом опадів в цей
період є короткочасні зливові дощі. Загальна кількість днів з опадами за рік -
152-171. Найбільша добова кількість опадів складає по області 58-94, місцями
136-200 мм. Ймовірність опадів 101-150 мм у літній період складає 10-25%.
Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів повторюються досить часто. Ймовірність
їх у вегетаційний період складає 65-75%.
На загальному фоні бездощових періодів виділяються засушливі, які починаються
на 10-й день бездощів’я. Засушливі періоди можуть супроводжуватись суховіями. У
травні – на початку червня 1979 року вони спостерігались по всій області й
спричинили загибель значної частини посівів і зниження врожаю більшості
сільськогосподарських культур.
До несприятливих метеорологічних умов відноситься перезволоження, яке обумовлює
вимивання поживних речовин з ґрунту та його ущільнення, а в окремі роки нестача
вологи під час вегетаційного періоду, що також негативно відзначається на
урожайності сільськогосподарських культур.
Як склались метеорологічні умови в роки проведення досліджень показано в табл.
2.1 та рис. 2.1 і 2.2.
Наведені дані свідчать, що метеорологічні умови досить різнились, як характером
розподілу опадів, так і температурним режимом. Так, загальнорічна сума опадів
за 2000-2001 рік, 2003-2004 та 2004-2005 рік виявилась майже на рівні
середньобагаторічної, а в 2001-2002 році вона була меншою за
середньобагаторічну у 2,3 рази. Сума опадів за 2002-2003 рік була дещо
Таблиця 2.1
Кількість опадів і середньомісячна температура повітря в 2000-2004
сільськогосподарських роках
Показники
Місяці вегетаційного періоду
ІХ
ХІ
ХІІ
ІІ
ІІІ
IV
VI
VII
VIII
За рік
Кіль-кість опадів, мм
В 2000-2001 роках
83