РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дослідження проводили в період з 2002 по 2005 рр. в лабораторії вивчення хвороб
молодняку, лабораторії біохімії ННЦ «ІЕКВМ» УААН і ВСАТ АК «Слобожанський»
Чугуївського району Харківської області.
Методологічною основою виконання наукових досліджень цієї дисертаційної роботи
був ретроспективний аналіз матеріалів літератури та офіційної звітності
Управління ветмедицини Харківської області щодо розповсюдження інфекційних
захворювань (колібактеріоз, сальмонельоз, набрякова хвороба, вірусні інфекції)
новонароджених тварин, існуючих засобів специфічної профілактики та способів їх
застосування, використання інтерферонів і їх індукторів та їх вплив на імунну
систему тварин.
Дослідження були спрямовані на вивчення можливості прискорення та підсилення
імунної відповіді у новонароджених тварин проти неонатальних інфекційних
захворювань (колібактеріоз, сальмонельоз, набрякова хвороба, вірусні
інфекції).
2.1. Штами мікроорганізмів
У роботі використовували культури сальмонел, ешерихій, стафілококів, виділених
з патологічного матеріалу від хворих та загиблих тварин (телята, поросята), що
належали тваринницькому господарству ВСАТ АК «Слобожанський» Харківської
області. Крім того, використовували виробничі штами ешерихій і сальмонел, які
були виділені та ідентифіковані в лабораторії вивчення хвороб молодняка ННЦ
«ІЕКВМ» УААН, а саме: E. coli № 866 (вегетативна форма має специфічний
соматичний /О-/ антиген – О26, утворює термолабільний ентеротоксин) та
ферментує глюкозу з утворенням кислоти і газу; маніт, лактозу, утворює індол,
сорбіт позитивний, не розріджує желатин, не засвоює цитратні та амонійні солі,
не виділяє сірководень, дає позитивну реакцію Фогес-Проскауера, не розщеплює
сечовину, редукує нітрати.
Salmonella typhimurium № 16 (В, 1,4, (5),12; і; 1,2) синтезує термолабільний
екзотоксин. При культивуванні на живильних середовищах не ферментує лактозу,
сахарозу, саліцин, не утворює індол, не розріджує желатин, не викликає зсідання
молока, ферментує маніт, глюкозу з утворенням газу, утворює сірководень,
утилізує цитрат в живильному середовищі Сімонса, дає позитивну реакцію з
метиловим червоним і негативну реакцію Фогеса?Проскауера.
Escherichia coli № 19 (вегетативна форма має специфічний соматичний /О-/
антиген – 0149 – експресує адгезивні антигени К88ab і Att25), Escherichia coli
№ 20 (вегетативна форма має специфічний соматичний /О-/ антиген – 0147 та
К88ab, К88ас), Escherichia coli № 24 (вегетативна форма має специфічний
соматичний /О-/ антиген – 0139), Escherichia coli № 25 (вегетативна форма має
специфічний соматичний /О-/ антиген – 0139 – експресує адгезивні антигени
К88ab, К88ас, К88аd, 987P і F41 ), Escherichia coli № 35 (вегетативна форма має
специфічний соматичний /О-/ антиген – 0138). Всі ці штами ферментують маніт,
лактозу, глюкозу з утворенням кислоти і газу, не ферментують сорбіт, утворюють
індол, не розріджують желатин, не засвоюють цитратні та амонійні солі,
засвоюють ацетат натрію, не виділяють сірководень, дають позитивну реакцію
Фогес-Проскауера, не розщеплюють сечовину, редукують нітрати.
2.2. Живильні середовища
Для культивування штамів сальмонел, ешерихій, стафілококів, протеїв,
ентерококів, бацил, клостридій, лактобактерій, біфідобактерій, грибів, вивчення
їх культуральних, морфологічних властивостей використовували живильні
середовища: м’ясо-пептонний бульйон (МПБ рН 7,2–7,4), 2,5 % м’ясо?пептонний
агар (МПА рН 7,2–7,4), агар Ендо, середовище № 4 (рН 7,0?7,2), модифіковане
середовище Кіта-Тароці, середовище МРС-4, Блаурока, агар Сабуро, агар
Плоскірєва.
2.3. Матеріали для досліджень
Матеріалами для досліджень були кров, патологічний матеріал, проби фацесу від
поросят, телят, кролів та мишей і кормів. Експерименти на тваринах проводили в
умовах віварію ННЦ «Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної
медицини» УААН та на поросятах і телятах у тваринницькому господарстві ВСАТ АК
«Слобожанський» Харківської області.
Методика досліджень фекальних проб
Фекальні проби від тварин відбирали асептично з прямої кишки стерильними
тампонами у бактеріологічні пробірки з фізіологічним розчином (рН 7,2, об’єм 9
см3). Пробірки з фізіологічним розчином зважували до та після вміщення у них
матеріалу. Відібрані проби зберігали в консерванті при температурі 4–60С не
більше 24 годин до дослідження. З першої пробірки з пробою вмісту кишечника,
розбавленою 1:10, готували наступні розведення до 10-11, переносячи при
постійному струшуванні кожний раз окремою піпеткою 1 см3 суспензії з пробірки,
з попереднім розбавленням у наступні пробірки, у яких містилося по 9 см3
стерильного 0,85 % розчину NaCl; потім над факелом пальника проводили висіви
для виділення факультативної і облігатної мікрофлори. Культивування посівів на
аеробні бактерії здійснювали при температурі 370С протягом 24–72 години, на –
анаеробні при 370С, на грибкову мікрофлору – при температурі 20–210С протягом 5
діб. Ідентифікували виділені мікроорганізми за родом та видом і культуральними,
морфологічними, біохімічними властивостями [98].
. Тварини, які використовувалися в дослідах та схеми дослідів
При проведенні експериментальних досліджень використовували наступних
лабораторних та сільськогосподарських тварин:
Безпородні білі миші, масою 18 – 20 г – 180 голів
Кролі-донори сироватки крові, масою 2,5 кг – 15 голов
Поросята новонароджені – 936 голів
Поросята 5-добового віку – 775 голів
Поросята 10-добового віку – 60 голів
Телята новонароджені – 20 голів
Одержання гіперімунної сироватки від кролів
З метою одержання імунної сироватки використовували 15 кролів породи сі
- Київ+380960830922