РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Загальна характеристика хворих
Клінічні дослідження, на наш погляд, найважливіші для визначення можливості
застосування запропонованого нами диференціального підходу до діагностики та
лікування мегауретера у новонароджених та дітей раннього віку.
Робота грунтується на аналізі результатів особистих спостережень, а також
аналізі історій хвороби, даних урологічних обстежень 72 хворих з мегауретером,
що знаходилися на лікуванні з 1991р. по 2005р. у клініці дитячої хірургії м.
Запоріжжя у віці від 1 дня до 3 років. Для вирішення поставлених у дисертації
задач було виділено два етапи:
Перший етап –з 1991 по 1997 рік. Обстеження хворих з мегауретером не включало
УЗД у В-режимі на фоні продовженої катетеризації сечового міхура та
допплерографії ниркових артерій і сечовідного викиду. Лікування в даній групі
проводилося тільки оперативне. Для аналізу відібрані історії хвороби 23
пацієнтів.
Другий етап – з 1998 по 2005 рік. Обстеження хворих включало УЗД у В- режимі на
фоні продовженої катетеризації сечового міхура і допплерографію ниркових
артерій і сечовідного викиду. Проаналізовано історії 49 хворих з мегауретером.
В даній групі проводилося консервативне й оперативне лікування, залежно від
форми та ступеня порушення уродинаміки і функції нирки.
Патологія вагітності відзначена в 32 (44,4%) випадках, природним шляхом
народилося 57 дітей, 15 - шляхом кесарева розтину. При подальшому обстеженні
поєднана патологія виявлена у 19 (26,3%) дітей, серед них патологія
серцево-судинної системи – 6, шлунково-кишкового тракту – 9, опорно-рухового
апарату – 2 та інші захворювання – 2.
За статтю та віком, хворі розподілені як показано в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл дітей з мегауретером за статтю та віком
Стать
Вікові групи
Всього
1 – 29 днів
1 – 12 місяців
1 – 3 роки
етап
II
II
II
Дівчатка
11
29
Хлопчики
12
43
Всього
14
13
20
17
72
Переважно мегауретер спостерігався у хлопчиків – 43 (59,7%). У 47 (65,3%) дітей
діагноз був поставлений до 1 року. В 18 випадках мегауретер запідозрений на
підставі УЗД пренатально і був підтверджений після народження у 10 (55,6%)
дітей, у решти дітей виявлені інші причини розширення ЧМС нирок.
В обох клінічних групах виділяли рефлюксуючий і нерефлюксуючий мегауретер, за
рентгенологічними ознаками розділяли по ступеням. Кількість хворих за названими
ознаками представлена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з мегауретером залежно від ступеня розширення сечоводу і
наявності МСР
Ступінь мегауретера
Без ПМР
Рефлюксуючий мегауретер
Всього
II
III
II
III
Кількість хворих І етапу
Односторонній
12
Двосторонній
11
Кількість хворих II етапу
Односторонній
10
24
Двосторонній
25
Разом
25
17
12
72
Двосторонній мегауретер мав місце у 36 (50 %) хворих. При односторонньому
уражені розширення сечоводу праворуч відзначено в 21 випадку, ліворуч – в 12
випадках. МСР зареєстровано у 27 хворих.
Всім дітям з мегауретером в залежності від особливостей клінічного перебігу,
тяжкості загального стану, ступеню ураження ниркової паренхіми, порушень
уродинаміки, наявності супутньої патології проводився комплекс консервативних і
оперативних заходів. Методи хірургічного лікування, що застосовувалися у дітей
з мегауретером на обох етапах, представлені в табл.2.3.
Таблиця 2.3
Методи хірургічного лікування дітей з мегауретером
Методи лікування
Кількість
операцій
Первинна
Уретероцистонеостомія
одностороння
14
двостороння
Уретероцистонеостомія після тимчасового зовнішнього дренувания сечових шляхів
одностороння
двостороння
13
Пункційна нефростомія
одностороння
двостороння
Відкрита нефростомія
одностороння
двостороння
Пряма У-подібна уретерокутанеостомія
одностороння
двостороння
11
Зворотня У-подібна
уретерокутанеостомія
одностороння
двостороння
Підвісна уретерокутанеостомія
одностороння
двостороння
Термінальна уретерокутанеостомія
одностороння
двостороння
Відкрита цистостомія
Ендоскопічна корекція при МСР з попереднім розвантаженням верхніх сечових
шляхів
одностороння
двостороння
Ендоскопічна корекція при МСР без попереднього розвантаження верхніх сечових
шляхів.
одностороння
двостороння
Нефруретеректомія
ВСЬОГО
90
У 7 хворих не було потреби в проведені уретероцистонеостомії і пластики
сечоводу після тимчасового зовнішнього дренування, оскільки у них відновилася
уродинаміка і нормалізувалися показники ренального кровотоку. Їм проведено
видалення дренажів і оперативне закриття уретерокутанеостом.
Таким чином, мегауретер у дітей виявляється частіше у хлопчиків у віці до 1
року. Переважна кількість дітей молодшого віку говорить про своєчасну
діагностику даної вади після широкого впровадження УЗД. Хворі з клінічними
ознаками ураження різних відділів сечовивідної системи потребують комплексного
урологічного обстеження для визначення анатомо-функціонального стану нирок,
верхніх і нижніх сечових шляхів.
Клінічні методи дослідження
Для діагностики мегауретера використовувався комплекс клініко- лабораторних,
ультразвукових, рентгенологічних, ендоскопічних, уродина-мічних і морфологічних
методів досліджень.
Всі хворі з мегауретером обстежені за схемою:
1 – вивчення анамнезу, 2 – об’єктивне обстеження, 3 – загальний аналіз крові,
загальний аналіз сечі, 4 – біохімічний аналіз крові: сечовина, креатинін,
білковий та іонний склад, 5 – проба за Нечипоренком, 6 – бактеріологічний посів
сечі, 7 – проба Зімніцького, 8 –
- Київ+380960830922