РОЗДІЛ 2
ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ДО САМОСТІЙНОЇ
ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Основні етапи і завдання підготовки майбутніх учителів до самостійної
творчої діяльності
При вивченні особливостей підготовки майбутніх учителів до самостійної творчої
діяльності виникла об’єктивна необхідність підтвердження емпіричними даними
правомірності висунутих нами теоретичних положень, для чого була спеціально
проведено дослідно-експериментальну роботу.
Відповідно до мети та застосованих при цьому методів науково-педагогічного
дослідження її було організовано і здійснено у три етапи.
На першому етапі дослідницько-експериментальної роботи (2001-2002 рр.) було
визначено предмет, об’єкт, мету, висунуто гіпотезу й сформульовано завдання
дослідження на основі вивчення стану розробленості проблеми в науковій
літературі; здійснено визначення критеріїв та показників рівнів сформованості
готовності студентів до самостійної творчої діяльності; проведено
констатувальний експеримент, оброблено та проаналізовано отримані дані;
розроблено програму формування в майбутніх учителів готовності до самостійної
творчої діяльності.
В кінці першого етапу було визначено вихідні наукові позиції,
теоретико-методологічні умови, принципи, методики дослідження; сформульовано
поняття „самостійна творча діяльність”, „готовність до самостійної творчої
діяльності”; обрано експериментальні педагогічні технології підготовки
майбутніх учителів до самостійної творчої діяльності.
Дослідно-експериментальною базою дослідження виступили Бердянський державний
педагогічний університет, Запорізький педагогічний коледж та Запорізький
обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Загальне число
респондентів становило 480 осіб.
Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 430 студентів, 20 викладачів,
30 учителів шкіл. У формувальному експерименті взяли участь 228 студентів.
Процедура збирання попередніх даних про респондентів здійснювалась за допомогою
анкетування та бесід. Так, для виявлення загальних відмінностей, орієнтирів,
професійних установок і позицій, професійних ускладнень, уявлень про
педагогічну творчість, а також професійних запитів і потреб майбутніх і
нинішніх учителів у сфері вдосконалення педагогічної творчості запропоновано
питальники для студентів та викладачів, а також перелік якостей та вмінь, які
характеризують готовність майбутнього учителя до самостійної творчої
діяльності. Результати опрацювання даних представлено у тексті та таблицях.
По-перше, ми поставили перед собою завдання виявити стан готовності до
самостійної творчої діяльності студентів (додаток Б).
На наш погляд, ставлення до професії починається з мотиву обирання
спеціальності та зацікавленістю майбутньою професією. В питальнику було
наведено 12 мотивів вибору професії і давалась можливість написати той мотив
який не було зазначено. Виявилось, що мотиви розподілилися таким чином: 15%
студентів – бажання ствердитися, зайняти відповідне місце в суспільстві,
добитися визнання; 14% – бажання отримати певну спеціальність; 14% – можливість
реалізації своїх здібностей; 11% – бажання отримати спеціальність, яка буде
корисна у вихованні своїх дітей; 9% – легше вступити до даного вищого
навчального закладу; 7% – майбутня професія цікавить мене самим процесом
діяльності; 5% – вчусь, наслідуючи батьків та за їх порадами; 4% – приклад та
поради друзів, вчителів, знайомих; 4% – моя професія у майбутньому розв’яже
матеріальні проблеми; 3% – суспільна користь, бажання бути потрібним державі,
самому щось зробити для людей; 1% – до учіння спонукають телепередачі, кіно,
література та інше; 4% назвали такі мотиви свого навчання: можливість навчатися
безкоштовно, невелика відстань до місця навчання, уникнення армії, не змогли
скласти іспит до іншого вищого навчального закладу, не мають можливості
отримати професію за бажанням, не були впевнені у своїх силах, тому навіть
вступили не на той факультет тощо; 9% не змогли нічого сказати крім того, що
навчаються аби навчатися. З цього можна зробити висновок, що лише близько 35%
студентів вступили до педагогічного університету з бажанням отримати саме
професію вчителя.
Надаємо діаграму мотивів вибору професії (рис. 2.1):
Рис. 2.1. Діаграма мотивів вибору професії
Ступінь зацікавленості майбутньою професією показав, що 60% це цікаво, 23% не
можуть твердо відповісти, а 17% – не цікаво. Тому не дивно, що на питання про
вияв бажання працювати після закінчення навчання за фахом твердо відповіли
„так” тільки 22%, вагається – 38% (що становить 60%), а не збираються йти до
школи 40%. Упевнено почуваються і вважають, що вони здатні до майбутньої
професії 50%, вагаються 28%, а вважають себе нездібними 22%.
Бачимо, що близько 60% студентів не вбачає себе вчителями. Тому одним із
пріоритетних напрямів у професійній педагогічній підготовці майбутніх вчителів
є вдосконалення їх готовності як до професійної діяльності загалом, так і до
самостійної творчої діяльності.
На питання, можна чи ні навчити творчості, студенти вважають, що „так” – 74%,
вагаються – 16%, відповіли „ні” – 10%.
Далі ми запропонували студентам відповісти, які творчі можливості відкриває
обрана професія, і, на жаль, 70% не змогло відповісти на це запитання, а решта
30% дають дуже розбіжні відповіді, наприклад, що це є можливості нестандартного
підходу до навчального процесу, індивідуального підходу до дітей, формування
особистості, використання великої кількості методів, вдосконалювання методики
навчання дітей, запровадження чогось нового і ефективного, а також думка, що
професія у
- Київ+380960830922