РОЗДІЛ II. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Представлене дослідження основано на вивченні випадків аутопсій плодів і
новонароджених від матерів, вагітність яких була ускладнена анемією того чи
іншого ступеня тяжкості.
Матеріал зібраний за період з 2002 по 2005 рр. у Харківському центрі
перинатальної патології, а також у патологоанатомічних відділеннях Харківської
обласної дитячої клінічної лікарні та Сумської обласної дитячої клінічної
лікарні.
Після одержання перших результатів дослідження було відзначено, що морфологічна
картина в досліджуваних ПЗ плодів і новонароджених відрізняється в залежності
від ступеня тяжкості материнської ЗДА. Тому всі досліджувані випадки в
залежності від ступеня тяжкості анемії матері були розподілені на такі групи
(табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл матеріалу на групи
Позначення групи
Найменування групи
Патологія матері
Число спостережень
О1
перша досліджувана група
анемія легкого ступеня тяжкості (I)
27
О2
друга досліджувана група
анемія середнього ступеня тяжкості (II)
21
О3
третя досліджувана група
тяжка анемія
(III ступеня тяжкості)
17
група порівняння
гостре порушення пла-центарного кровообігу
23
Разом:
88
До першої досліджуваної групи (О1) ввійшло 27 плодів і новонароджених від
матерів, вагітність яких була ускладнена ЗДА легкого (I) ступеня тяжкості .
Другу досліджувану групу склали плоди і новонароджені, що народилися від
матерів із ЗДА середнього (II) ступеня тяжкості – 21 спостереження. Третя
досліджувана група представлена 17 випадками автопсії плодів і новонароджених,
виношених в умовах тяжкої (III ступеня тяжкості) материнської ЗДА. Таким чином,
досліджувані групи разом представлені 65 випадками спостережень. Причинами
смерті плодів досліджуваних груп, були гострі порушення матково-плацентарного і
пуповинного кровообігу, туге обвиття пуповини навколо шиї плоду, а також штучне
переривання вагітності за соціальними показниками. Новонароджені гинули від
ішемічно-гіпоксичного ураження центральної нервової системи.
Контрольну групу (групу порівняння) склали плоди, що загинули внаслідок
гострого порушення матково-плацентарного і пуповинного кровообігу, а також
новонароджені, що загинули від ішемічно-гіпоксичного ураження центральної
нервової системи, виношені в умовах фізіологічного перебігу вагітності.
Загальна кількість спостережень у групі порівняння – 23.
Були вивчені історії вагітності та пологів, протоколи розтину. Аналізувалися
клінічні дані матері: вік, ступінь тяжкості анемії, кількість попередніх
вагітностей і пологів, ускладнення даної вагітності і пологів, враховувався
характер зроблених операцій і причини смерті плодів і новонароджених відповідно
до міжнародної класифікації хвороб і травм Х перегляду, ВООЗ, Женева.
При розтині визначалися маса і довжина тіла плоду (чи новонародженого), маса і
розміри його внутрішніх органів, маса і розмір підшлункової залози.
Для морфологічного дослідження з досліджуваних підшлункових залоз вирізували
шматочки з трьох зон: голівки, тіла і хвоста. Шматочки паренхіми ПЗ фіксувалися
в 10 %-му розчині нейтрального формаліну. Потім матеріал піддавали стандартній
проводці через спирти збільшуваної концентрації, рідину Никифорова (96 %-й
спирт і діетиловий ефір у співвідношенні 1:1), хлороформ, після чого заливали
парафіном. З приготовлених у такий спосіб блоків робили серійні зрізи товщиною
4-5 х 10-6м.
Морфологічна обробка полягала в комплексі гістологічних, морфометричних,
цитофотометричних, гістохімічних та імуногістохімічних методів. У всіх випадках
використовували рутинні методи забарвлювання гематоксиліном з еозином, а також
забарвлювання пікрофуксином за ван Гізоном. Для верифікації б- і в-клітин
острівців ПЗ додатково використовували забарвлювання за Мелорі і PAS-реакцію
[70, 83]. Гістохімічно забарвлюванням зрізів за Браше виявляли РНК [65, 71,
83]. ДНК визначали реакцією Фельгена-Россенбека [65, 70, 71, 83] у модифікації
Г.І. Губиної-Вакулик (посвідчення про раціоналізаторську пропозицію №613 від
02.12.1980 р., видане в Харківському медичному інституті).
Кожний досліджуваний випадок піддавали оглядовій мікроскопії, при якій
оцінювали загальний характер будови залози, наявність чи відсутність вторинних
змін (крововиливу, некрозу), загальний стан стромального компонента (наявність
чи відсутність набряку, його виразність), стан мікроциркуляторного русла
(повнокров'я, недокрів'я), наявність чи відсутність запальної інфільтрації, її
характер.
Для загальної характеристики острівцевого апарату досліджуваних залоз на
препаратах, приготовлених зі шматочків, узятих із хвостової частини залози,
оцінювали такі морфометричні параметри:
загальна середня кількість острівців на обмеженому полі зору (1,6х10-6м);
загальні розміри острівців: діаметр (Od) і площа (Op), які обчислювали за
формулою – Op=р r2, де r – радіус сфери = 1/2Od.
Для характеристики клітинного складу острівців підраховували:
загальну середню кількість клітин в острівцях;
середню кількість б- клітин в острівцях;
середню кількість в- клітин в острівцях;
співвідношення б- і в-клітин (б:в) на гістологічних зрізах, забарвлених
методами Мелорі і за допомогою PAS-реакції.
Для оцінки рівня морфо-функціональної активності б- і в - ендокриноцитів
острівцевого апарату ПЗ на препаратах, забарвлених за Мелорі і методом
PAS-реакції, виконували такий комплекс морфометричних досліджень:
визначення діаметра (Яd) і об’єму ядер (Яv) б- і в-клітин, для чого
використовували формулу Яv = 4/3р r3, де r – радіус сфери = 1/2Яv;
визначення діаметра б- і в- клітин (Кd) і обчислення їхнього об’єму (Кv);
обчислення об’єму цитоплазми б- і в-клітин за формулою Цv=Кv-Яv (різниця між
об’ємо
- Київ+380960830922