Ви є тут

Хронічні облітеруючі захворювання артерій нижніх кінцівок: диференційна клініко-морфологічна діагностика

Автор: 
Багрій Микола Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001283
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика матеріалу
Досягнення поставленої мети передбачало аналіз клінічної картини захворювань і вивчення патогістологічних змін судин НК. Досліджувались найпоширеніші хвороби, які, як правило, супроводжуються порушенням периферичного кровообігу. Це: облітеруючий атеросклероз, діабетична ангіопатія, облітеруючий ендартеріїт, неспецифічний аортоартеріїт та облітеруючий тромб-ангіїт (хвороба Бюргера). Патогістологічне дослідження матеріалу, який взятий лише на рівні ампутації чи в ділянці, що межує з гангреною, не забезпечує можливості проведення диференційної діагностики [117]. У зв'язку з цим, ми проводили забір матеріалу (артеріо-венозні комплекси) для патоморфологічного (макро- та мікроскопічного) дослідження на різних стандартних анатомічних рівнях ампутованих НК за методикою Ю. О. Поспішіля, Д. Ф. Ердманіса (1982) [117] та В. Б. Фіка (1997) [138] (рис. 2.1). Велику підшкірну вену забирали на рівні верхньої третини гомілки (по медіальному краю великогомілкової кістки) та/або нижньої третини стегна (по передньо-медіальній поверхні). У проведеному дослідженні ми проводили забір матеріалу переважно на восьми анатомічних рівнях: один сегмент стегнових судин; підколінний судинний комплекс; чотири сегменти передніх і задніх великогомілкових судин у верхній і нижній третині гомілки; два сегменти судин стопи; поверхневі вени, переважно гомілки. Стегнові судини на рівні середньої третини забирали дуже рідко у зв'язку з тим, що кінцівки рідко ампутують на рівні верхньої третини стегна, переважно - на рівні середньої третини. У ході дослідження методика забору матеріалу змінювалась:

Рис. 2.1. Схематичне зображення анатомічних рівнів забору матеріалу
для патогістологічного дослідження
1 - arteria et vena femorales (середня третина стегна)
2 - arteria et vena femorales (нижня третина стегна)
3 - arteria et vena popliteae
4 - arteria et venae tibiales anteriores (верхня третина гомілки)
5 - arteria et venae tibiales anteriores (нижня третина гомілки)
6 - arteria et venae dorsales pedis
7 - arteria et venae tibiales posteriores (верхня третина гомілки)
8 - arteria et venae tibiales posteriores (нижня третина гомілки)
9 - arteria et venae tibiales posteriores (на рівні присередньої
кісточки)
спочатку ми забирали всього шість артеріо-венозних комплексів (стегновий і підколінний судинні сегменти, два гомілкових комплекси та два - зі стопи). У подальшому, на нашу думку, для поглибленого патоморфологічного дослідження цього матеріалу було недостатньо. Тому ми проводили забір матеріалу на 11 анатомічних рівнях: два сегменти стегнових судин на рівні середньої та нижньої третини стегна, один підколінний судинний комплекс, шість сегментів гомілкових судин (передні великогомілкові, задні великогомілкові та малогомілкові судини) на рівні верхньої і нижньої третини гомілки та два комплекси зі стопи. Згодом прийшли до думки, що адекватним буде забір матеріалу на дев'яти анатомічних рівнях (рис. 2.1). Забір матеріалу на стандартних рівнях дає можливість порівнювати характер змін судин у різних хворих у межах однієї нозологічної форми та при різних захворюваннях.
У роботі досліджені артерії, магістральні та поверхневі вени у 110 випадках: із них 93 ампутовані нижні кінцівки з приводу судинної патології, два аутопсійні (із приводу неспецифічного аортоартеріїту) та 15 контрольних випадків (смерть осіб молодого та зрілого віку внаслідок механічної асфіксії при відсутності ознак порушення периферичного кровообігу) (табл. 2.1). Щодо ОТ, то особисто зібраний матеріал становив чотири випадки, решта - науково неопрацьований матеріал (магістральні судини на різних рівнях і поверхневі вени ампутованих НК), який консультувався впродовж 1981-2004 років у Інституті клінічної патології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького та наданий директором Інституту клінічної патології Д. Д. Зербіно.
Забір матеріалу проводили на базі централізованого патологоанатомічного відділення обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська, Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, Військово-медичного клінічного центру Західного регіону (м. Львів), Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи.
Таблиця 2.1
Розподіл досліджуваних випадків за групами
НозологіяСтатьРазомСередній
вік, М±mЧоловікиЖінкиОблітеруючий
атеросклероз2823065,2±1,6Діабетична ангіопатія19113063,2±1,8Облітеруючий
тромбангіїт1411541,2±2,6Облітеруючий ендартеріїт10-1046,4±3,2Неспецифічний
аортоартеріїт821048,6±3,6Група контролю1411535,3±3,0Разом9317110-
Комісією з біоетики Івано-Франківського державного медичного університету порушень морально-етичних норм у виконанні досліджень не виявлено (протокол № 23/07 від 20.09.2007 р.).
У роботі проведено ретроспективний аналіз аутопсій за 1981-2004 р. із приводу атеросклерозу, цукрового діабету та васкулітів, які можуть викликати недостатність периферичного кровообігу - облітеруючого ендартеріїту, неспецифічного аортоартеріїту, облітеруючого тромбангіїту та системного артеріїту. Дослідження проведено на базі ЛОПАБ Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Також здійснено ретроспективний аналіз ампутацій НК із приводу облітеруючих захворювань артерій за 24-річний період (1981-2004 р.) на базі ЛОПАБ Інституту клінічної патології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького. Слід зупинитись на терміні "діабетична ангіопатія". У літературі тривають дискусії з приводу атеросклерозу, який розвивається при ЦД. Частина дослідників вважає, що немає сенсу розглядати супутнє атеросклеротичне оклюзійне ураження артерій кінцівки як прояв м