РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Проведено комплексне обстеження 410 жінок з неплідністю, яке складалось з
клінічних, параклінічних та апаратних методів дослідження.
Клінічне дослідження полягало у вивченні анамнезу життя та хвороби жінок,
об’єктивного загальносоматичного та гінекологічного обстеження,
клінічно-лабораторного дослідження.
Із анамнезу хвороби дізнавались про наявність болю, його характер та
іррадіацію, зв’язок болю з менструаціями, порушення функції органів малого
тазу, сексуальні розлади. Звертали увагу на вид і тривалість неплідності,
можливу причину її, проведене в минулому обстеження та лікування (тривалість і
ефективність). З анамнезу життя з’ясовували час появи менархе, особливості
менструальної функції протягом життя. Детально вивчалась репродуктивна функція
жінок: кількість і протікання вагітностей, їх завершення. Звертали увагу на
перенесені дитячі інфекційні захворювання, соматичні хвороби (гінекологічні й
екстрагенітальні), об’єм та характер оперативних втручань, обтяжену
спадковість, шкідливі звички та професійну шкідливість, початок статевого
життя, методи контрацепції.
Загальносоматичне обстеження включало вимірювання зросту та ваги тіла жінок, їх
конституційний тип оцінювали за допомогою морфограм за J.Pecourt, J.Poumic
(1961), індекс маси тіла визначали за G.Bray (1982), гірсутне число - за
D.Ferriman, T.Gallanag (1968). Визначали ступінь розвитку молочних залоз за
J.Tanner (1962), наявність галактореї та мастопатії. Підраховували частоту
пульсу, вимірювали артеріальний тиск.
Гінекологічне обстеження складалось з огляду зовнішніх та бімануального
обстеження внутрішніх статевих органів. Звертали увагу на стан слизових піхви
та шийки матки, топографічне положення, величину, консистенцію тіла та
придатків матки, їх болючість, наявність патологічних новоутворів та спайкового
процесу.
За допомогою тестів функціональної діагностики (базальна температура,
цервікальне число, кольпоцитологія) оцінювався функціональний стан яєчників. Ці
тести дають можливість виявити наявність чи відсутність овуляції, оцінити
естрогенну насиченість організму.
Із метою виключення ендокринної неплідності центрального генезу, жінкам
проводилась рентгенографія черепа у двох проекціях. Оцінювали форму, розміри та
контури турецького сідла, його індекс.
Для виключення чоловічого чинника в генезі неплідності, фертильність чоловіка
оцінювали за результатами спермограми з урахуванням рекомендацій ВООЗ, та
посткоітального тесту.
Анатомічний стан внутрішніх статевих органів також оцінювали за допомогою
гістеросальпінгографії, біконтрастної гінекографії, ехографії, лапароскопії та
гістероскопії.
Топографію внутрішніх статевих органів визначали методом пневмопельвіографії,
що проводилась за загальноприйнятою методикою. Для гістеросальпінгографії
використовували водорозчинні рентгенконтрастні речовини і проводили її у другу
фазу менструального циклу, а при підозрі на ендометріоз та підслизові
лейоміоматозні вузли - у першу фазу менструального циклу за загальноприйнятою
методикою.
Із метою визначення розмірів матки та яєчників, їх структури, виявлення
можливих патологічних змін у цих органах застосовували ехографічне обстеження
органів малого тазу. Використовували УЗ-апарат АU-4 (Біомедіка) з
трансабдомінальним датчиком частотою 3,5 мГц, та вагінальним датчиком частотою
6,5 мГц.
Лапароскопія проводилась за стандартною методикою з допомогою лапароскопа Karl
Storz (Німеччина) та Olimpus (Японія) після відповідного обстеження та
підготовки жінок. Оцінювали стан внутрішніх статевих органів, вираженість
спайкового процесу. Одночасно, для перевірки прохідності маткових труб і місця
можливої їх оклюзії, проводилась хромодіагностична проба 1,0% стерильним
розчином індигокарміну.
Стан ендометрію та стінок порожнини матки вивчали завдяки рідинній
гістероскопії, що проводилась апаратом фірми Karl Storz (Німеччина) за
стандартною методикою. Для промивання порожнини матки використовували
стерильний 0,9 % фізіологічний розчин. Гістероскопію проводили у другій фазі
менструального циклу, а при підозрі на аденоміоз - на 5-7 день менструального
циклу. Для підвищення ефективності діагностики здійснювалась прицільна біопсія
ендометрію з наступним патогістологічним дослідженням біоптату. Гістологічні
дослідження матеріалу проведено в лабораторії патанатомії ІПАГ АМН України.
Матеріал досліджувався після фарбування його гематоксилін-еозином та за Ван
Гінзоном. Гістологічну оцінку ендометрію проводили відповідно міжнародній
класифікації МКХ - 10.
Концентрацію гормонів у крові визначали на 7-8-й, 13-14-й та 21-22-й дні
менструального циклу. При нерегулярному менструальному циклі або аменореї
гормони визначали два - три рази з інтервалом 7 – 10 днів. У крові визначали
концентрацію пролактину, фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого (ЛГ)
гормонів імуноферментним методом за допомогою стандартних тест-наборів. Рівні
естрадіолу, прогестерону, тестостерону в крові виявляли радіоімунним методом з
допомогою стандартних тест-наборів. Для гормонального обстеження кров у жінок
брали натще з ліктьової вени.
Отримані цифрові дані були опрацьовані параметричним методом варіаційної
статистики, оскільки тестування результатів за критерієм Колмогорова-Смірнова
виявило нормальний характер розподілу даних. Обчислювали середню величину та
помилку (М ± m), критерій Стьюдента, квадратичну спряженість Пірсона cІ,
коефіцієнт спряженості Крамера С, коефіцієнт схожості структур Р та показник
вірогідністі p. Різницю між порівнюваними величинами вважали вірогідною при
- Київ+380960830922