РОЗДІЛ 2
ТАКСИСНІ ВІДНОШЕННЯ У БЕЗСПОЛУЧНИКОВИХ СКЛАДНИХ РЕЧЕННЯХ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ
2.1. Таксисна орієнтація предикативних частин складного речення
Зазвичай семантико-синтаксична категорія таксису трактується як часові
відношення між діями в рамках цілісного періоду часу, який виражається
компонентами поліпредикативного комплексу [118, с. 234-237; 128, с. 355]. Тому
відношення таксису є безпосередньо пов’язаними як зі складним реченням, так і
із простим реченням, у якому представлено кілька часових планів.
Новий термін “таксис” передбачалося використати замість традиційного “відносний
час”. Саме це мав на увазі Р.О.Якобсон, який ввів у лінгвістичний обіг даний
термін. Мова йшла про два види таксису – залежний і незалежний [137, с.
101-108]. Особливістю підходу Р.О.Якобсона до даного кола мовних фактів є: 1.
розрізнення категорій часу й таксису (“відносний час” – лише одна з категорій
таксису); 2. виділення двох видів відношень, які стоять за поняттями залежного
й незалежного таксису. Цікаві думки щодо таксису й часу були висловлені в
роботах Ю.С.Маслова [75, c. 8-9; 76, с. 41-42]. Семантика таксису – відношення
одночасності / неодночасності (передування, слідування). На думку дослідників
[118, с. 235], часові співвідношення дій можуть бути “ускладнені семантикою
обумовленості (значеннями умови, причини, наслідку, мети, поступки, залежності
часу однієї дії від часу іншої), а також модальними елементами й відношеннями
характеризації”.
Цілком очевидно, що змістові відношення між компонентами поліпредикативного
комплексу (в нашому випадку – складного речення) завжди мисляться в тому або
іншому часовому плані, що встановлюється між ними. Найбільш детально ці
відношення вивчено у французькій та інших європейських мовах на матеріалі
складнопідрядних конструкцій [25, с. 2-3; 105, с. 2-4; 159, с. 389-391; 187, с.
327-330; 204, с. 604-605]. Традиційна назва таких відношень укладається в
поняття “узгодження часів” [161, с. 1396-1408]. Стосовно координації часових
планів складносурядних речень, а тим більше БСР, то вона, як правило, не
розглядається в граматичній літературі, за винятком [46, с. 345]. Тим часом,
таксис для типологічної характеристики БСР набуває особливого значення у
зв’язку з розрізненням їхніх комунікативно-функціональних структур за принципом
рівноправності або залежності предикативних частин. Зазначимо, що в цьому
випадку мова йде про те, що таксис відноситься до фінітних форм дієслів
предикативних частин БСР.
У науковій літературі дається наступне визначення таксисної конструкції: “до
таксисних належать біпредикативні (і, ширше, поліпредикативні) конструкції, де
граматичними засобами маркується часова локалізованість (одночасність /
неодночасність: передування, слідування) однієї таксисної ситуації Р1 щодо
іншої опорної ситуації Р2, чия часова локалізація прототипічно характеризується
щодо часу мовлення, тобто незалежно від якої-небудь іншої ситуації Рn” [128, с.
355]. Існуюче поле таксису співвідноситься з відповідним типом категоріальних
ситуацій. “Таксисна ситуація – це типова (яка виступає в тому або іншому
варіанті) змістовна структура, що виражається різними засобами висловлення...”
[118, с. 238]. “Специфічна особливість таксисних форм полягає в тім, що вони:
1) указують на хронологічне співвідношення, а також 2) є синтаксично залежними
й позначають “другорядну” ситуацію” [128, с. 355]. Інакше кажучи, явище таксису
можна віднести тільки до тих випадків, коли в наявності відношення значеннєвої
залежності між діями, незважаючи на їхні можливі одночасність, передування або
слідування. У зв’язку з запланованим нами в цьому розділі розглядом таксису в
БСР виникає питання, чи можливо говорити про таксисні відношення, коли мова йде
про змістову рівноправність між предикативними частинами БСР. Наприклад:
1. Bidle filait de la laine, Grinberg йgrenait un chapelet (Gary T, 161).
2. – Victoria est au collиge, Esther au lycйe (NO №2006, 9).
У реченнях, які наведені вище, спостерігаються відношення змістової
рівноправності й часові плани хронологічно співвідносяться один з одним.
Звичайно, “зміст категорії таксису, як і інших семантичних категорій,
нетотожний відношенням реальної дійсності – він відбиває ці відношення” [118,
c. 236]. Іноді часова залежність / незалежність між діями може носити
віртуальний характер і мислитися тільки мовцем у нереальному референтному
зв’язку. Наприклад:
1. Plus tard je louerais un appartement, je le meublerais, le soir j’inviterais
des amis (Lainй I, 11).
2. Une pirogue dйrivait sous des lianes, un village de cases apparaissait, des
indiens peinturlurйs venaient а ma rencontre, j’agitais mon casque blanc
(Tillinac LM, 17).
Приклад (1) являє собою плани на майбутнє, приклад (2) відтворює мрії підлітка.
Розглядаючи категорію таксису стосовно БСР сучасної французької мови, зазначимо
наступні її особливості:
а) в даних конструкціях основним показником таксисних відношень предикативних
частин є модально-часові форми фінітних дієслів;
б) таксисні відношення в БСР існують між компонентами конструкцій з відносинами
не тільки змістової залежності, але й змістової рівноправності: 1. –
Explique-moi ce mystиre: qu'est-ce qu’un brave homme comme toi cherche dans la
maison des Villigan? (Fichet PL, 20); 2. – Quel mal t'ai-je fait, Carolina,
pourquoi me dйtestes-tu, pourquoi ne veux-tu pas venir danser? (Limbour PV,
83);
в) з погляду типологічної характеристики відношень між компонентами БСР
таксисні відношення можна кваліфікувати як найбільш узагальнюючі; самі по собі
їх можна розглядати як елемент онтологічної структури складного
безсполучникового комплексу.
2.2. Яви
- Київ+380960830922