РОЗДІЛ 2
МОДЕЛЮВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ НАВЧАЛЬНИМ ПРОЦЕСОМ У ВНЗ НЕДЕРЖАВНОЇ
ФОРМИ ВЛАСНОСТІ
2.1. Схема управління діяльністю ВНЗ та якістю навчального процесу з
урахуванням реінжинірингових заходів
Як було встановлено у попередньому розділі, однією з особливостей діяльності
ВНЗ у світлі вимог Болонської угоди є підвищення якості навчального процесу,
тому зупинимось на цьому питанні докладніше. Проведення навчального процесу
повинне звичайно задовольняти декільком, найчастіше суперечливим вимогам,
головними серед яких є вимоги до якості підготовки випускників та їх кількості.
Якість підготовки випускників визначається в першу чергу
професорсько-викладацьким складом, навчально-методичним забезпеченням і
матеріально-технічною базою ВНЗ.
Слід зазначити, що проблема якості, яка зараз лише висувається на передній план
в країнах СНД, в розвинених країнах вже давно стала головним чинником
конкурентної боротьби. Зокрема, досить відомі “сім інструментів якості”
японської економіки [86], в основу яких покладено статистичні методи контролю
якості продукції. Відомі також заходи американських фахівців, спрямовані на
підвищення якості продукції, які мають більш організаційний, ніж статистичний
характер [35]. Ми розглянемо багаторівневу систему управління якістю продукції,
запропоновану професором Марютою О.М. [86] з її переробкою відповідно до вимог
діяльності ВНЗ.
На середню виробничу потужність установки впливають, у першу чергу, простої
основного агрегату, що є звичайно «вузьким» місцем, витрати часу при переході
до нового виду продукції, витрати на планові й аварійні ремонти й у меншому
ступені режим роботи самого агрегату. Стосовно ВНЗ таким «вузьким» місцем
можуть бути витрати часу й ресурсів при переході до нових спеціальностей,
витрати, пов’язані з хворобами й відрядженнями професорсько-викладацького
складу, планові й аварійні ремонти матеріально-технічної бази, що слід віднести
до особливостей управління якістю діяльності ВНЗ.
Оскільки якість і продуктивність взаємозалежні, системи управління якістю і
системи управління продуктивністю не можуть бути цілком автономні, але в
багатьох випадках їхня взаємодія може бути істотно обмеженою: у навчальному
закладі ця взаємозалежність виражена обмеженнями у навчальному навантажені на
викладачів, кількістю студентів у групі тощо.
Система управління якістю повинна бути організована на кожній операції. Вимоги
до якості кінцевої продукції завжди є визначальними, тому з'являється деяка
певна свобода в розподілі якості між операціями для того, щоб забезпечити
якість кінцевого продукту при максимальній продуктивності виробничої установки.
Такий розподіл припусків чи допусків номінальних показників між технологічними
агрегатами в даний час здійснюють менеджери при проектуванні технології. Цей
перерозподіл у процесі роботи складає другий ієрархічний рівень управління
якістю продукції. У навчальному закладі цей процес регламентується навчальним
планом, а припуски чи допуски визначаються варіативною частиною плану.
Для практичного застосування можна рекомендувати такі критерії якості
навчального процесу:
наявність затверджених у встановленому порядку навчальних планів, графіків
навчального процесу, робочих програм з дисциплін;
відповідність змісту навчальних планів і робочих програм вимогам програм якості
та стандартів ВНЗ;
відповідність розпорядку занять логіці викладання по кожної дисципліни;
відповідність елементів навчального процесу (лекцій, семінарів, лабораторних
занять тощо) затвердженим планам та програмам;
комплектність і достатність методичного забезпечення по дисциплінах (методичні
вказівки, конспекти лекцій, виконання лабораторних робіт тощо);
достатність, регулярність і рівень організації поточного контролю (контроль
якості знань студентів, їх задоволеність якістю навчального процесу);
оперативність прийняття та реалізації коригуючих заходів. Наведений перелік є
орієнтовним, хоча більшість критеріїв може бути використано з наданням їм
кількісної оцінки для прийняття оперативних управлінських рішень [5].
Рис. 2.1. Багаторівнева схема управління навчальним процесом
Запропонована багаторівнева система управління навчальним процесом у ВНЗ
наведена на рис. 2.1 й включає в себе:
- об’єкт управління – студентські групи з першого до випускного курсів, на
вході якого потік абітурієнтів, а на виході – бакалаври, спеціалісти,
магістри;
- трирівневу систему: управління якістю здійснюється кафедрами, управління
продуктивністю здійснюється деканатом, економічне управління здійснюється
ректоратом на основі інформації фінансово-економічного відділу та відділу
маркетингу.
Взаємодія системи управління якістю і системи управління продуктивністю повинна
здійснюватися комплексно з пріоритетом якості. У навчальному закладі необхідно
враховувати певного недовантаження професорсько-викладацького складу з метою
скасування зривів занять внаслідок хвороб та відряджень.
Оскільки система управління виробництвом повинна в остаточному підсумку
оптимізуватися за узагальненим економічним критерієм (продуктивність праці,
собівартість, прибуток тощо), то обидві описані ієрархічні системи управління
якістю і управління продуктивністю повинні входити як нижні ступіні ієрархії в
систему управління за цим узагальненим економічним критерієм. Задачею цієї
системи є оптимізація за економічним критерієм шляхом уведення ваг для
локальних критеріїв описаних підсистем залежно від цін на продукцію різних
сортів, стану реалізації, фактичних витрат на виготовлення і тощо. Для
навчального закладу це – задача оптимізації складу студентів за умо